31 серпня 2017 рокусправа № 804/4281/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,
представників сторін:
позивача : - Кривошеїна І.О., дов. від 30.12.16 р., Кандела Я.В., дов. від 20.04.17 р.
відповідача: - Малютіна В.Е., дов. від 18.01.17 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 р. у справі № 804/4281/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод"
до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
8 липня 2016 року Приватне акціонерне товариство "Євраз Дніпровський металургійний завод" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, та просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми "В4" від 30 червня 2016 року №0000594202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 303 260 гривень.
- стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод" судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовувались безпідставністю та необґрунтованістю висновків викладених у акті перевірки №110/28-01-42-02-05393056 від 10.06.2016 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ "ФЕРО-МД" по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року №0000594202, яке прийнято без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.
Суд першої інстанції за результатами розгляду справи, постановою від 5 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовив. Приймаючи оскаржуване рішення суд зазначив, що сума зменшення від'ємного значення ПДВ здійснена податковим органом обґрунтовано, оскільки за результатами перевірки позивача по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Феро-МД» з приводу придбання платівкового шпату, податковим органом встановлено відсутність доказів реального факту придбання товарів, що в свою чергу не дає підстав позивачу формувати податковий кредит по взаємовідносинам з даним контрагентом.
Приватним акціонерним товариством «Євраз Дніпровський металургійний завод» подано апеляційну скаргу на рішення суду по даній справі, в якій позивач просить скасувати постанову та прийняти нове рішення. Позивач, в доводах апеляційної скарги посилається на ст. 72 КАС України, та зазначає, що судом першої інстанції в порушення зазначеної норми проігноровано той факт, що спірні правовідносини вже були предметом дослідження у судах, про що свідчать наявні в матеріалах справи судові рішення. Крім того, факт реальності здійснення поставки ТОВ «Феро-МД» позивачу товару в період листопад-грудень 2013 року встановлено висновком судово-економічної експертизи, яка проводилась в межах розгляду іншої справи.
Надаючи оцінку взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Феро-МД», позивач вказує, що законодавством встановлено єдиний випадок, коли суми податку не можуть бути віднесені до податкового кредиту, а саме: у відповідності до пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів чи послуг, не підтверджених податковими накладними, чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 Податкового Кодексу України. Враховуючи ту обставину, що при проведені перевірки, позивач надав всі первинні документи, які підтверджували господарську операцію з контрагентом ТОВ «Феро-МД», відповідач не мав законних підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції при прийнятті рішення не надав жодної правової оцінки поданим позивачем первинним документам, тому на думку позивача прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.
За результатами розгляду даної справи, враховуючи пояснення представників сторін в судовому засіданні, наявні матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого по справі рішення, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню з огляду на наступне:
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ "ФЕРО-МД" по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.
Перевірка проводилась у період з 18.05.2016 року по 06.06.2016 року, за результатами якої складено акт від 10.06.2016 року №110/28-01-42-02-05393056 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ "ФЕРО-МД" по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення:
- п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту у жовтні 2014 року на загальну суму 303 260 грн.
Вищевикладене призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 розділу V ПК України, а саме:
- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 303 260 грн.
ПрАТ "Євраз ДМЗ" не погодилось з висновками акту та надало заперечення до акту від 16.06.2016 №3445 стосовно питань, викладених в акті перевірки.
Додаткові документи по суті розглядаємих питань під час надання заперечень ПрАТ "Євраз ДМЗ" не подавались.
СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС листом від 24.06.2016 №12239/10/28-01-42-14 надано відповідь про розгляд заперечень, де залишено висновки перевірки без змін.
На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року №0000594202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 303 260 грн.
Встановлено, що у перевіряємий період ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" мало взаємовідносини з ТОВ "ФЕРО-МД".
Як підтверджується матеріалами справи, між ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та ТОВ "ФЕРО-МД" укладено договір купівлі-продажу від 12.07.2013 року № 1283/2013, відповідно до якого ТОВ "ФЕРО-МД" (постачальник) зобов'язується передати у власність та оплатити товар на передбачених даним договором умовах.
Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість товару погоджуються сторонами в Специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною даного договору.
Постачання товару відповідно до даного договору здійснювалось партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом
На підтвердження реальності здійснення даних операцій ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" надані: договір №1283/2013 від 12.07.2013 з додатком №2; видаткові накладні, рахунки фактури, прибуткові ордери (перелік наведено у додатку №1 до акту перевірки); банківські виписки та журнал-ордер по рахунку 631100 за вересень 2013 року.
В процесі проведення перевірки ПрАТ "Євраз ДМЗ" на запит перевіряючих від 17.05.2015 року №1 службовою запискою від 31.05.2016 року №0702/86 зазначив, що не вбачає правових підстав для надання документів , зазначених в службовій записці, і тому позивачем відмовлено в надані сертифікатів якості, товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування товару, кошторисів, листів на надання перепусток для перетинання території підприємства.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд першої інстанції послався на норми Податкового Кодексу України та зазначив : відповідно п.198.1 - 198.2 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезений необоротних активів на митну терн торію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит) вважається дата тієї події, яка відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг: дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Таким чином необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Тобто, лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів, який, виходячи з матеріалів даної справи та пояснень представників, наданих в судовому засіданні, в процесі проведення перевірки зазначив, що правових підстав для надання документів не вбачає та стверджує , що при проведенні перевірки ним надані всі необхідні та наявні документи, які підтверджують взаємовідносини позивача та ТОВ «Феро-МД».
Надаючи оцінку матеріалам справи та доводам представників сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодилась судова колегія апеляційної інстанції, зазначив, що у зв'язку з ненаданням до перевірки документів, які підтверджують походження товару та його транспортування податковим органом використано право визначене ст. 74 Податкового кодексу України про обробку та використання податкової інформації, а саме: з метою встановлення виробників ТМЦ та фактичних виконавців робіт/послуг використано дані ЄРПН та АІС "Податковий Блок", які формуються на підставі первинних документів платників податків.
За результатами аналізу даних ЄРПН та АІС "Податковий Блок" встановлено відсутність товарів/робіт/послуг в ланцюгах постачання або їх підміна/перевиставлення на контрагентів нереального сектору і, як наслідок, не підтверджено реальність господарських операцій по взаємовідносинах з окремими контрагентами.
В матеріалах перевірки відображена інформація отримана від ДПІ, на обліку в яких перебували підприємства - контрагенти ПрАТ "Євраз ДМЗ", яка свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності по ланцюгу постачання та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.
Аналізуючи умови договору, укладеного ПрАТ "Євраз ДМЗ" з постачальником сировини, на поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю відповідний пакет документів, у повній мірі та оформлений відповідно вимогам діючого законодавства України.
Позивачем самостійно визначено перелік документів, які повинен надати продавець при постачанні товару та обов'язковість надання товарно-транспортної накладної при поставці автотранспортом. Тим не менш, в ході розгляду справи представниками позивача зазначалось, що сертифікати якості виробника, так само як і товаро-транспортні накладні не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому їх наявність чи відсутність не впливає на право позивача щодо формування податкового кредиту та не може впливати на висновок податкового органу щодо реальності вчинення господарської операції.
Суд апеляційної інстанції так само як і суд першої інстанції критично ставиться до тверджень позивача щодо необгрунтованих висновків СДПІ про ненадання товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості (походження) товарів в ході проведення перевірки, з огляду на наступне.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений на списання товаро-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення/оприбуткування, складського, оперативного обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи. Завданням ТТН є посвідчення факту перевезення вантажу.
При цьому судова колегія зазначає, що відсутність ТТН чи сертифіката якості товару, не є тою єдиною причиною, що слугує підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги. Суд звертає увагу на ту обставину, що правова позиція ПрАТ "Євраз ДМЗ", визначена останнім як при проведенні перевірки, так і при розгляді справи, змусила контролюючий орган самостійно здійснювати всі можливі контрольно-перевіряючі заходи щодо встановлення як походження товару, імпорту плавікового шпату у перевіряємий період, здійснювати комплекс заходів для визначення реальності чи нереальності господарської операції.
Враховуючи, що ПрАТ "Євраз ДМЗ" є, як зазначив суд першої інстанції провідним підприємством-виробником, яке здійснює виробництво металопродукції по встановленим технологіям, з дотриманням стандартів якості, та при умові не бажання позивача надавати відповідні документи при проведенні перевірки, з метою встановлення походження товару, СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС здійснено запит до Дніпропетровської регіональної митниці (лист від 31.05.2016 №10911/10/28-01-42-14) про надання інформації щодо ввезення на митну територію України протягом 2013-2014 років плавікового шпату ФК-75 та перелік підприємств, які отримували зазначений плавіковий шпат протягом 2013 та 2014 років.
Листом від 03.06.16 №367/7/04-50-07 Дніпропетровською митницею ДФС надано інформацію про митне оформлення імпорту плавікового шпату за період з 01.01.13 року по 31.12.14 року. Відповідно до наданої інформації ТОВ "ФЕРО-МД" не імпортувало плавіковий шпат у вищезазначений період. Зазначена інформація при розгляді справи не спростована. Докази імпорту зазначеного товару в інші періоди, які б спростовували правову позицію як податкового органу, так і суду першої інстанції, позивач до суду не надав.
Слід зазначити, що доводи апеляційної скарги крім іншого, спростовують доводи суду першої інстанції в даній справі також посиланням на ст. 72 КАС України,зазначаючи, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, зокрема, справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи. Позивач зазначає, що спірні правовідносини вже були предметом дослідження у судах різних інстанцій, про що свідчать відповідні судові рішення, зокрема по справі № 804/20858/14 . Позивач зазначає, що результатом розгляду вказаної справи є підтверджений факт реальності здійснення поставки ТОВ «Феро-МД» позивачу товару в період листопад-грудень 2013 року,який додатково підтверджений ще і висновком судово-економічної експертизи по справі № 804/20858/14.
З цього приводу судова колегія зазначає: адміністративна справа № 804/20858/14, рішення по якій Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнято 20.01.16 року, та залишене без змін касаційною інстанцією 6 вересня 2016 року встановила лише наявність взаємовідносин позивача ПрАТ "Євраз ДМЗ" з контрагентом ТОВ «Феро-МД» з приводу придбання ТМЦ за період з 1 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року.
Справа, яка переглядається стосується питання правомірності формування позивачем податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ «Феро-МД» по декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, щодо документального підтвердження отримання ПРАТ «Євраз ДМЗ» плавікового шпату від «Феро-МД» в листопаді, грудні 2013 року та січні 2014 року. Слід зазначити, що у відповідності до ст. 72 КАС України, не належить доказувати обставини,встановлені в іншому судовому рішенні, що набрало законної сили, якщо про це зазначено в мотивувальній чи резолютивній частині цього рішення. В судових рішеннях по справі, на які посилається в апеляційній скарзі позивач, жодним чином не висвітлено питання та не встановлені обставини взаємовідносин позивача з ТОВ «Феро-МД» з приводу придбання плавікового шпату. Крім іншого період перевірки взаємовідносин також інший. В зв'язку з зазначеним, на думку судової колегії преюдиційні обставини в даній справі відсутні, тому посилання позивача на ст. 72 КАС України не може слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги.
Таким чином, з урахуванням того, що висновки податкового органу за сукупністю обставин, що з'ясовані при проведенні перевірки та в процесі розгляду справи підтверджують відсутність реально вчиненої господарської операції, рішення суду першої інстанції щодо того, що суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень і, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягають, є законним та обґрунтованим. Підстав для задоволення апеляційної скарги, не вбачається.
Крім того, відповідачем подано письмове клопотання про заміну відповідача правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС у зв'язку з припиненням юридичної особи - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДФС.
Виходячи з наведених обставин, апеляційний суд відповідно до ст.55 КАС України здійснює процесуальне правонаступництво - замінює відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби у даній справі його правонаступником - Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 р. у справі № 804/4281/16 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 р. у справі № 804/4281/16 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко