19 вересня 2017 року справа № 182/976/17(2-а/0182/220/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Прокопчук Т.С. Чабаненко С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року у справі №182/976/17(2-а/0182/220/2017) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 23 лютого 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а саме невиплату учаснику бойових дій у 2016 році щомісячної грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у розмірі 5650грн. та зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити щомісячну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням проведених виплат.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, позов задоволений.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування скарги заявник вказав, що відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу виплачено разову грошову допомогу в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань», а саме - 920,00 грн. Крім того, Департаментом не ведеться персональний облік отримувачів допомоги по містах та районах області, не здійснюється персональне нарахування та виплата усіх видів допомоги.
Розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження на підставі частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є ветераном війни-учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 20.03.2015 року (а.с.8).
У 2016 році позивачу було здійснено виплату допомоги до 5 травня в розмірі 920 грн. відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 02.03.2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
22 листопада 2016 року позивач звернувся до Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації із заявою доплату йому допомоги у розмірі 4730грн., з підстав отримання ним допомоги до 5 травня в меншому розмірі - 920грн.
Листом №А-405 від 07.12.2016 року Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що сума щорічної грошової допомоги до п'ятого травня у 2016 році визначена чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Тому розмір виплат щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня учасникам бойових дій в 2016 році становить 920грн. Крім того, повідомив, що безпосередньо виплата допомоги здійснюється Дніпропетровським обласним центром по нарахуванню соціальних виплат та управліннями праці та соціального захисту населення, а сам Департамент має лише транзитний рахунок.
Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що Департаментом безпідставно виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком, зважаючи на наступне.
У відповідності до частини 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, встановлено виплату учасникам бойових дій щорічної до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ, яким розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, згідно якого норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, оскільки Закон України № 79 є таким, що прийнятий пізніше у часі, до спірних правовідносин підлягають застосуванню його положення, тому розмір щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня в 2016 році визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 26 розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ) встановлено, що норми і положення, серед іншого, статті 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 передбачено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 передбачено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах, зокрема, учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень.
Таким чином, щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік має бути нарахована та виплачена позивачу у розмірі 920грн. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Крім того, у даній справі не підлягає застосуванню постанова Верховного Суду України по справі № 21-6508а15 від 10.02.2016 року, оскільки у вказаному рішенні ВСУ предметом спору було визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій за 2014 рік, а у даній справі №214/3910/16-а(2-а/214/25/17) предметом спору було визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій за 2016 рік.
Таким чином, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд вважає за необхідне також зазначити наступне, що з огляду на приписи статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 22.10.1993 року № 3551-XII (із змінами та доповненнями), щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до Указу Президента України від 6 квітня 2011 року №389/2011 «Про Положення про Міністерство соціальної політики України» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 «Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України» Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
В свою чергу, розпорядженням голови облдержадміністрації від 21 вересня 2015 року № Р-544/0/3-15 затверджено Положення про Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у новій редакції.
Згідно зазначеного розпорядження, Департамент відповідно до визначених повноважень виконує, зокрема, функцію забезпечення організації виплати разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», а також виплати винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня»; контроль та методичне керівництво щодо санаторно-курортного лікування інвалідів, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань, учасників антитерористичної операції, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також виплати грошових компенсацій замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян.
В той же час, розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 18.09.2014 року №Р-515/0/3-14 затверджено положення про Дніпропетровський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Положенням передбачено, що Центр є юридичною особою, є державною установою і підпорядковується Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Згідно пункту 3 вказаного положення до повноважень Центру віднесено забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат (далі - соціальна допомога, інші грошові виплати); здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
Затверджене розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації №р-885/0/3-16 від 20.12.2016 року положення про Дніпропетровський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в новій редакція аналогічним чином визначає статус та повноваження цього органу.
Отже, колегія суддів вважає, що Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (структурним підрозділом якої він є) не є органом або установою, яка безпосередньо здійснює нарахування та виплату особам соціальної допомоги та інших соціальних грошових виплат, а тому висновки суду першої інстанції про порушення цією особою прав позивача та зобов'язання здійснити дії, які не віднесені до компетенції цього органу, є помилковими.
Апеляційний суд зазначає, що функції зі здійснення обліку осіб, нарахування та виплати їм соціальної допомоги різними категоріями населення, в тому числі й виплату разової грошової допомоги до 5 травня, покладено на територіальні органи праці та соціального захисту населення під контролем Дніпропетровського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Отже у спірних правовідносинах позивач помилково пред'явив позовні вимоги до неналежного відповідача - Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Отже вказаними нормами статті встановлено, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.
Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся з вимогами до неналежного відповідача та не допустив його заміну.
Зі змісту статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення помилкового рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова - скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову за наведених вище підстав.
Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації - задовольнити.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року у справі №182/976/17(2-а/0182/220/2017) - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і є остаточною та оскарженню не підлягає, відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: С.В. Чабаненко