20 вересня 2017 рокусправа № 389/1530/17(2-а/389/101/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Суховаров А.В. Головко О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Знам'янького міськвиконкому Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченної щорічної разової грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Знам'янького міськвиконкому Кіровоградської області, в якому просив визнати неправомірним здійснення нарахування та виплати, позивачу управлінням до 05 травня в 2017 разової грошової допомоги в розмірі, меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 05 травня у 2017 році учаснику бойових дій ОСОБА_1, згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що допомогу до 5 травня отримує не в повному обсязі, оскільки допомога виплачується без урахування положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV, які повинні застосовуватися у зв'язку з визнанням змін, внесених до Закону 28.12.2007 неконституційними рішенням КСУ № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
У відповідності до вимог статті 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення Знам'янького міськвиконкому Кіровоградської області як учасник бойових дій та має право на пільги, встановлені ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії №240036 серія АБ виданого 18.11.2015. (а.с.6)
Позивачу було здійснено виплату допомоги до 5 травня в розмірі 1200 грн. відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 05.04.2017 року № 223 «Про деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбачені Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позивач у 2017 році отримав грошову допомогу до 5 травня у розмірі, встановленому відповідно до приписів чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, зважаючи на наступне.
У відповідності до частини 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком передбачено статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», пунктом 26 якого встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України №223 від 05.04.2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» визначено, що у 2017 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» проводиться до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі 1200,00 грн.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.
У рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст.46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст.21 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Конституційний Суд України зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожного на достатній життєвий рівень. Суд виходив з того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.
Отже, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч.1 ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави.
Одним із таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з п.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.
Виплата разової грошової допомоги до 5 травня передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №223 від 05.04.2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до якої відповідач здійснив виплату такої допомоги ОСОБА_1
Отже, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу по справі одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2017 рік відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від №223 від 05.04.2017 року є правомірними.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2017 року у справі № 389/1530/17 (2-а/389/101/17) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко