20 вересня 2017 року справа № 187/608/17 (2-а/0187/11/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.
суддів: Головко О.В. Ясенової Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року у справі №187/608/17 (2-а/0187/11/17) за позовом ОСОБА_1 до Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, третя особа - Управління соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 29 червня 2017 року звернулася до суду з позовом до Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, третя особа - Управління соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, згідно з яким просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01.11.2016 року виплати пенсії позивачу та невиплати пенсійних виплат позивачу з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу належної пенсії за весь минулий час, а саме з моменту припинення її виплати, тобто з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року.
Позов мотивовано тим, що позивач з листа відповідача від 02.06.2017 року №1458/03/25 дізналася про підстави припинення їй виплати пенсії та вважає, що відповідач безпідставно припинив їй виплату пенсії у зв'язку з скасуванням довідки №1246000159 від 12.12.2014 року, оскільки положення статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачають виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії, серед яких відсутня така підстава як скасування довідки.
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с.9).
З 01.03.2008 року позивачу призначено пенсію за віком, про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_1 видане 13.06.2008 року (а.с.13).
Відповідно до довідки від 12.12.2014 року №1246000159 позивача взято на облік як особу переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи останнє зарахування пенсії на рахунок ОСОБА_1 відбулося 17.10.2016 року, що підтверджено копією виписки по її картковому рахунку за період з 01.08.2016 року по 15.05.2017 року, яку видано ГУ з обслуговування клієнтів від 15.05.2017 року (а.с. 14).
15.05.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати припиненої пенсії (а.с.16).
Листом №1458/03/25 від 02.06.2017 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати позивачу пенсії за період з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року, оскільки рішенням комісії щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 31.10.2016 року було скасовано довідку внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та знято її з обліку як внутрішньо переміщену особу з 01.11.2016 року (а.с.17).
Правомірність дій відповідача щодо припинення позивачу виплати пенсії з 01.11.2016 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 22.11.2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Згідно із частиною 3 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509.
Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором;
Тобто, за приписами наведеної норми умовою продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, зазначена обставина повинна підтверджуватися довідкою встановленої форми.
За відсутності в Єдиній інформаційній базі про внутрішньо переміщених осіб України реєстрації особи як внутрішньо переміщеної, у пенсійного органу відсутні підстави для виплати такій особі пенсії до того часу, поки вона не надасть докази (довідку) про таку реєстрацію.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для припинення позивачу виплати пенсії стало саме скасування довідки щодо позивача, як внутрішньо переміщеної особи, а отже відповідач діючи у межах своїх повноважень правомірно припинив виплату пенсії позивач.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає помилковими посилання суду першої інстанції на застосування до спірних відносин положень статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» яка передбачає виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії, серед якого відсутня така підстава як скасування довідки, оскільки в спірних відносинах підставою для продовження виплати позивачу пенсії на території підконтрольній Україні є саме довідка щодо позивача, як внутрішньо переміщеної особи, а отже положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» є спеціальною нормою, яка регулює спірні відносини.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо протиправності рішення комісії про скасування довідки щодо взяття позивача на облік, як внутрішньо переміщену особу, оскільки предметом спору у цій справі є рішення Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо припинення позивачу виплати пенсії, а не рішення Управління соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо скасування довідки.
Слід зазначити й про те, що Управління соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області не є відповідачем по справі, та позивачем в межах розгляду цієї справи будь-яких позовних вимог до нього не заявлялося, дії щодо скасування довідки не оскаржувалися.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо необхідності задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 205, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - задовольнити.
Постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року у справі №187/608/17 (2-а/0187/11/17) - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова