Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
20 вересня 2017 р. № 820/3641/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюков Ю.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДФС у Харківській області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу ,
Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 144248,35 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що станом на день звернення до суду із даним адміністративним позовом за відповідачем рахується податковий борг в сумі 144 248,35 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду через канцелярію заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень із доказами проти позову суду не надав, про причини своєї неявки суд не повідомляв, належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.
Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ФОП ОСОБА_1 була зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 19.08.2004 року.
Окрім цього, судом встановлено, що відповідач перебував на обліку в Кивській об'єднаній державній податковій інспекції м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з 01.09.2004 року.
Станом на 11.04.2017 року ФОП ОСОБА_1 мала переплату по податку на доходи фізичних осіб у сумі 12 800,28 грн.
Оскільки зазначену переплату було зараховано у рахунок погашення боргу станом на дату подання позову ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 144 248,35 грн.
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування утворився внаслідок несплати податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 30.06.2016 року.
Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугував акт про результати документальної планової нвиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 31.03.2016 року № 223/20-34-13-03-07/НОМЕР_2.
Таким чином, сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 складає 144 248,35 грн., де-основний платіж 85 986,06 грн., штрафна санкція - 24 696,59 грн.,пеня - 33 565,70 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком позову та копією облікової картки платника податків.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.
Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 названого Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З наявних матеріалів справи судом не встановлено факту визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.06.2016 року.
Суд зазначає, що грошові зобов'язання вважаються узгодженими в тому випадку, якщо рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг, не було скасовано і є чинним.
Отже, у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 31.05.2016 року по справі №822/2125/15 (К/800/47437/15).
Згідно положень п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, податковим органом сформовано податкову вимогу № 8956-17 від 18.04.2017 року, яка направлена засобами поштового зв'язку на адресу реєстрації відповідача.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Під час судовим розгляду встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28.12.2016 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Виходячи з норм вищенаведеної статті Вищий адміністративний суд у справі № 6-125цс13 постанові від 04.12.2013 року зазначив, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 160-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2, АДРЕСА_1, 61170) податковий борг на користь бюджету України у розмірі 144 248 грн.35 коп., а саме: з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в тому числі основний платіж - 85 986,06 грн., штрафна санкція - 24 696,59 грн., пеня - 33 565,70 грн.на р/р 33113341700007, код ЄДРПОУ 37999607, МФО 851011, ГУ ДФСУ у Харківській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.