"18" вересня 2017 р. Справа № 363/3163/17
18 вересня 2017 року Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді - Котлярової І.Ю., при секретарі - Палій Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної адміністрації про визнання дій протиправними.
Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.
Зазначив, що 07.08.2017 року він звернувся до відповідача з заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення, однак відповідач відмовив у встановленні статусу "Інвалід війни".
Посилаючись на те, що він вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його законні права щодо встановлення статусу інваліда війни та видачу посвідчення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Вишгородської районної адміністрації в Київській області щодо відмови у встановленні статусу інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни протиправною, зобов'язати відповідача встановити йому статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, з яких вбачається, що позов він не визнає, просить відмовити у його задоволенні, пояснив, що для того, щоб відповідач встановив позивачу статус інваліда війни, ОСОБА_1 повинен був надати наказ про залучення особи до формувань Цивільної оборони, займану посаду та документів про роботу, яку він виконував під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також довідки про встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Однак, позивач даних підтверджень не надав, а тому не має підстав для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни. Справу просив розглядати за його відсутності, а на його адресу надіслати копію постанови.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження). Таким чином, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд вважає заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії та інвалідом ІІ групи (а.с. 7,8).
Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності позивачу була встановлена з 2016 року безстроково (а.с. 10).
Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивач 07.08.2017 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати посвідчення інваліда війни.
Листом від 09.08.2017 року № 3392 Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області відмовило позивачу у встановленні статусу "Інвалід війни" та видачі відповідного посвідчення (а.с. 16).
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно з Положенням про невоєнізовані формування Цивільної оборони і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами, введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника Міністра оборони СРСР від 06 липня 1975 року № 90, "в состав формирований зачисляются в обязательном порядке граждане СССР мужчины в возрасте от 16 до 60 лет и женщины от 16 до 55 лет … Невоенизированные формирования гражданской обороны, которые могут использоваться в мирное время для борьбы с массовыми лесными пожарами, ликвидации последствий стихийных бедствий, крупных аварий и катастроф, комплектуются личным составом путём привлечения в эти формирования в обязательном порядке рабочих, служащих и колхозников…".
Як вбачається з довідки Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.03.2017р., копії експертного висновку від 21.11.2016р. № 789, копії рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11.01.1993р., копії довідки Димерського лісового господарства від 12.01.2017р. № 01-41, копії наказу № 3 по Димерському лісгоспу від 19.05.1986р., ОСОБА_1 працював у Димерському лісгоспі та у періоди з 07.05.1986р. по 08.05.1986р., відряджався у 10 км. зону аварії на ЧАЕС де приймав участь у ліквідації наслідків Чоробильської катастрофи, які виконувались невоєнізованими формуваннями ЦО Київської області на виконання розпоряджень начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящихся за 1986 р. від 30.04.1986 р. за № 2 та від 02.05.1986 р. за № 09 ( а.с. 9-15).
Участь позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Чорнобильської атомної електростанції підтверджується письмовими матеріалами справи.
Отже, наведені документи є доказом участі позивача в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримання ним інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни встановлені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.
Згідно з пунктом 2 Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктом 3 Положення передбачено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни - інвалід».
Абзацом 2 пункту 7 Положення встановлено, що «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Згідно з п. 10 даного положення «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.
Посилання відповідача на лист Міністерства соціальної політики України суд не бере до уваги, оскільки листи - роз'яснення носять інформаційний характер, не мають ознак нормативно-правового акту, а тому не можуть бути використані як правова підстава, що врегульовує порядок для прийняття рішення про встановлення статусу ветерана війни.
З огляду на викладене та враховуючи наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що оскільки позивач був залучений до складу формувань цивільної оборони при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, то відмова відповідача щодо встановлення йому статусу інваліда війни і видачі відповідного посвідчення є необґрунтованою та такою, що порушує його право на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту, що зумовлює необхідність визнання судом такої відмови протиправною.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі № К/9991/10119/12.
Водночас суд позбавлений повноважень зобов'язати відповідача встановити позивачу статус інваліда війни і видати йому відповідне посвідчення, оскільки встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення належить виключно до повноважень відповідача.
Разом з тим суд вважає за можливе з метою повного захисту прав та інтересів позивача на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо встановлення позивачу статусу інваліда війни та видачі йому відповідного посвідчення.
Щодо бездіяльності відповідача суд зазначає наступне: бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, неоприлюднення нормативно - правового акта тощо), відповідач відмовив позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення у передбаченому законом порядку, тож вважати, що порушення з боку відповідача полягають у бездіяльності є недоцільним, відповідно до цього неправомірними є дії відповідача щодо відмови у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, ст. ст. 9, 11, 17,18, 69-86, ст.128, 158-163, 167, 185-186 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання бездіяльності протиправною - задовольнити.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни протиправними.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області встановити ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видати посвідчення відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Вишгородський районний суд Київської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.Ю.Котлярова