Справа № 22ц-51/2006 p. Головуючий
в І інстанції Лизенко І.B.
Доповідач Савченко В.О.
іменем України
2007 року січня «16» дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської
області в складі:
головуючого судді Савченко В.О.
суддів Карташова О.Ю., Іванової І.П.
при секретарі Малошонок О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську адміністративну справу
по апеляційній скарзі управління прані та соціального захисту населення Лисичанської міської ради
Луганської області (далі - УПСЗН Лисичанськоїміської ради)
на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року
по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Лисичанської міської ради про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, не погоджуючись з постановою Лисичанського міського суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Оскарженою постановою адміністративний позов ОСОБА_1. задоволений частково. З відповідача УПСЗН Лисичанської міської ради на користь позивача стягнуто 1410 (одну тисячу чотириста десять) грн 00 копійок.
Обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги апелянт вказав, що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, безпідставно частково задовольняючи позов ОСОБА_1., оскільки розмір одноразової щорічної грошової допомоги, визначений останньому у 2005 році на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік".
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судової постанови немає.
Згідно ст. 159 КАС України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим. Цим вимогам закону оскаржене рішення повною мірою відповідає.
Суд повно і всебічно з'ясував обставини справи, правильно прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача недоплаченої щорічної одноразової допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 роки у розмірі 1898,75 грн, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту " від 22 10 1993 року, яким визначена виплата щорічної допомоги в розмірі за ІНФОРМАЦІЯ_2 роки як учаснику бойових дій в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, але відповідачем за вказаний час йому було виплачено всього 460 грн.
Відповідно до ст.ст.. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 10 1993 року щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
На думку колегії суддів суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1. щодо отримання доплати щорічної одноразової допомоги за 2005 рік як учаснику бойових дій в розмірі 1410,00 грн. Постанова суду в іншій його частині ні позивачем, ані відповідачем не оскаржене. Підстав для перегляду його обгрунтованості у іншій частині, згідно зі ст. 303 ЦПК України, немає.
Так, ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" встановлено , що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.
Згідно ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків, або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий та відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Конституційного суду від 01 грудня 2004 року положення ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", якою передбачена виплата у 2004 році щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій, у розмірах, менших ніж передбачено нормами цього закону, визнано неконституційним.
Виходячи із тотожності ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" і ст. 34 "Про державний бюджет України на 2005 рік", а також рішення Конституційного Суду України, суд вважає, розмір щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня не може бути меншим, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
При таких обставинах доводи апелянта задоволенню не підлягають, оскільки вони заперечують матеріалам справи.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування або зміни оскарженого рішення, немає.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України , Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради відхилити
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Вищого адміністративного Суду України протягом місяця з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.