25 січня 2007р. м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Павлишиної А.Т.
суддів: Дешяшевського В.А., ФединякаВ.Д.
секретаря : Логажевської М.Б.
з участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 22 листопада 2006р,-
встановила:
5.06.2006р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Даноша" про поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги мотивував тим, що з 19.10.2005р. працював у відповідача на посаді електромонтера і наказом директора товариства від 4.05.2006р. він був звільнений з роботи за прогул за ст.40 п.4 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним, оскільки прогулів не вчиняв і в самому наказі не вказано за які прогули його звільнено. Просив поновити його на посаді електромонтера та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 22.11.2006р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 посилається на те, що судом постановлено невірне рішення, так як ним не дано правильної оцінки обставинам справи. Так, він , як стверджує відповідач, звільнений за прогул, вчинений 28.04.2006р. Однак, суд не врахував, що в цей день він був відсутній на роботі в другій половині дня з поважної причини, так як був на прийомі у лікаря. Крім того, не врахував суд і тієї обставини, що територію підприємства він не покинув самовільно як стверджує відповідач, а після написання заяви на безоплатну відпустку на цей день. Вважаючи рішення суду невірним, просив його скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позову.
Вислухавши доповідача, доводи апелянта, який вимоги апеляційної скарги підтримав, заперечення представника апелянта на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Справа № 22-114 \2007p. Головуючий у Іінстанції: Федик Л.В.
Категорія 40 Доповідач : Павлишина А.Т.
2
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Калузького міськрайонного суду від 22.11.2006р. в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що він 28.04.2006р. вчинив прогул - був відсутній на роботі більше трьох годин, без поважних причин, а тому його звільнення з роботи за ст.40 п. 4 КЗпП України є правильним.
Підстав для скасування такого рішення суду колегія не знаходить з таких підстав. Судом встановлено, що 28.04.2006р. біля 10.30 год. виник конфлікт з приводу того, що директор товариства застав ОСОБА_1 сплячим в побутовому приміщенні, а з 11.15 год. до 14.30 год. ОСОБА_1 був відсутній на території підприємства. Факт відсутності позивача на роботі підтверджується актом комісії по розслідуванню випадків порушення трудової дисципліни від 28.04.2006р.(а.с.42 ) , не заперечує його і позивач. Суд прийшов до правильного висновку, що така відсутність не мала поважних причин, а тому її слід вважати прогулом. Посилання апелянта на те, що поважною причиною його відсутності на роботі є та обставина, що після написання пояснення про сон в робочий час він, з метою уникнення подальшого конфлікту з керівництвом, написав заяву на один день безоплатної відпустки та залишив територію підприємства, а також відвідав в цей день лікаря-окуліста, не може прийматися до уваги, оскільки згідно умов укладеного ОСОБА_1 19.10.2005р. трудового договору та діючого законодавства згоди на таку відпустку ОСОБА_1 у керівництва не питав та відповідного наказу не видавалося як і не попереджував керівництво про неможливість виконання роботи в цей день через хворобу (а.с.7-8).
При наведених обставинах посилання апелянта на те, що він не вчинив прогул без поважних причин, не заслуговує на увагу.
Рішення судом постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права,а доводи апеляційної скарги не спростовують його обгрунтованості.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 22.11.2006р. залишити без зміни.
Ухвала набуває чинності негайно,однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.
Судді: