07 лютого 2007 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Дорчинець С.Г.,
суддів - Машкаринця М.М., Кондора Р.Ю.,
з участю прокурора - Фрицюк В.В.,
захисника - ОСОБА_2,
засудженого - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_3,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 6 вересня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не судимого, -
засуджено за ч.2 ст.296 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_1 постановлено залишити попередній - підписку про невиїзд.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 15 000 грн. моральної шкоди.
Справа: N° 11-61/07
Головуючий у першій інстанції: Ціцак О.Б.
Доповідач: Машкаринещ. М.М. Номер рядка статистичного звіту: 12
ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 13 вересня 2005 року близько 20 години біля АДРЕСА_2 з хуліганських мотивів наніс ОСОБА_3 удар ножем в область голови, спричинивши останньому легке тілесне ушкодження.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини останнього в скоєному злочині та правильності кваліфікації його діяння, порушує питання про зміну вироку в частині відшкодування моральної шкоди. Посилається на те, що судом при розв'язанні цивільного позову не враховано матеріальний стан ОСОБА_1, який є інвалідом війни, отримує мінімальну пенсію.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, пояснення потерпілого ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4, прокурора про залишення вироку без змін, а апеляції -без задоволення, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що вона до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
З матеріалів кримінальної справи, зокрема, судового рішення вбачається, що при розв'язанні цивільного позову потерпшого ОСОБА_3 судом враховано характер вчиненого злочину, ступінь моральних та фізичних страждань потерпшого у зв'язку з заподіянням йому тілесного ушкодження, перенесену ним фізичну біль, тощо.
Посилання захисника у апеляції на те, що судом першої інстанції не враховано в достатній мірі тих обставин, що ОСОБА_1 ветеран війни, має ряд державних нагород, а також його матеріальний стан, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки саме з врахуванням цих обставин щодо винного застосовано судом вимоги ст.75 КК України, а також задоволено позов потерпілого частково.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд, -
апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, в вирок Ужгородського міськрайонного суду від 6 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без змін.