Справа № 333/4044/17
Провадження№2/333/2038/17
18 вересня 2017 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої судді Круглікової А.В.,
при секретарі Тарасенко О.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
18.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 01.09.2012 року по 27.06.2017 року. Від спільного проживання сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні. ОСОБА_3 добровільно матеріальну допомогу не надає та ухиляється від виконання батьківського обов'язку. З цих підстав позивач просить суд стягнути з відповідач на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн., щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з дня звернення з позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позові, та просили суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник позовні вимоги визнали частково, просили суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1700 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, основним його доходом є пенсія по інвалідності, якої вистачає лише на лікування, грошових збережень, цінних паперів, рухомого чи нерухомого майна відповідач не має.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Судом встановлено, що 01.09.2012 року між сторонами по справі було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЖС №117719, виданий Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №656 (а.с. 3).
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, рішення набрало законної сили 10.07.2017 року (а.с.6-7).
На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Від спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.03.2004 року серії НОМЕР_3, актовий запис №178 (а.с. 5), та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 29.05.2012 року серії НОМЕР_4, актовий запис №529 (а.с.4).
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Частиною 1 ст. 184 СК України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. З роз'яснень, викладених у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Згідно п. 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-Х1І від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно з ст.18 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Встановлюючи розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 травня - 1426 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 травня - 1777 гривень. За змістом ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (зі змінами) встановлено, що до переліку грошових доходів громадян, одержаних ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, які підлягають індексації, відноситься і розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі (ст. 2). Також, у ст. 9 цього Закону визначається, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_5 від 08.08.2017 року серії НОМЕР_6 (а.с. 38). Відповідач по справі вимушений проходити курс лікування, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого від 30.11.2016 року №3759 пл. (а.с. 33), від 28.12.2016 року №3856 ург. (а.с.34), від 07.07.2017 року №1745 пл. (а.с. 35). Основним доходом ОСОБА_3 є пенсія по інвалідності, що підтверджується довідкою про доходи від 05.09.2017 року №39, виданою Шевченківським об'єднаним УПФУ м. Запоріжжя (а.с. 44), та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 11.09.2017 року №47025 (а.с 43). Крім того, відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із свою матір'ю - пенсіонеркою, яка знаходиться на його утриманні. Вказана обставина підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи від 15.09.2017 року №04-26/3-18745 (а.с. 42) та №04-26/3-18746 (а.с. 41), свідоцтвом про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, від 24.07.1979 року серії НОМЕР_7 актовий запис №1258 (а.с. 39), пенсійним посвідченням ОСОБА_7№1886713402 від 23.07.2015 року серії НОМЕР_8 (а.с.38). З огляду на викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, враховуючи інтереси дітей для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, повного та всебічного розвитку, враховуючи матеріальний та сімейний стан платника аліментів та одержувача аліментів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1700 грн., щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 18.07.2017 року, оскільки на підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Відповіднодо п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Також, згідно з вимогами ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки, сторони на підставі п.3 та п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» мають пільги щодо сплати судового збору, судові витрати пов'язані із розглядом справи, компенсуються за рахунок держави. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3, РНОКПП: НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1700 грн., щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 18.07.2017 року.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному обов'язковому виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова