07 лютого 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Соколовського В.М.,
суддів: Пнівчук О.В., Девляшевського В.А.,
секретаря Шпилик В.В.,
з участю: представника апелянта Пенделя О.Я., позивача ОСОБА_1, його
адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління МВС України в Івано-Франківській області на постанову Коломийського міськрайонного суду від 27 жовтня 2006 року,-
встановила:
Постановою Коломийського міськрайонного суду від 27 жовтня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано неправомірною відмову управління МВС України в Івано-Франківській області від 14 квітня 2006 року щодо призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1та зобов"язано управління призначити таку пенсію позивачу.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, управління МВС України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає до скасування. Вимоги скарги мотивує тим, що Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №2262-ХП від 09.04.1992 року, до якого були внесені зміни Законом України №51-IV від 04.07.2002 року, його статтею 12, пунктом "б" було визначено, що право на пенсію за вислугою строків служби мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв"язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни,-незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні. Статтями 2 та 50 названого Закону зазначалось, що призначення пенсії визначається на день звільнення зі служби і потрібна наявність 25 календарних років загального трудового стажу, з яких не менше як 12 років 6 місяців становить військова служба та служба в органах внутрішніх справ та досягнення собою 45-річного віку. Отже, законодавством не було передбачено, що після звільнення зі служби з органів внутрішніх справ, особа, яка досягла 45-річного віку та набула загального трудового стажу 25 років і більше має право на призначення довічної пенсії, тобто у згаданому вище Законі різні його статті давали різне визначення і тлумачились по різному. Для усунення суперечностей в даному Законі були внесені зміни до нього Законом України №3591-IV
Справа № 22-а-54/2007 р. Головуючий у 1 інстанції П"ятковський В.І.
Категорія 36 Доповідач Соколовський В.М.
2
від 04.04.2006 року "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців", який набрав чинності 29.04.2006 року, і яким пункт "б" ст. 12 було викладено в новій редакції: право на пенсію за вислугою строків служби надається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, війсковослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б-д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільненя зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. В прикінцевих положеннях даного Закону викладено правові норми, що стосуються позовних вимог ОСОБА_1 та рішення суду, а саме: "3. Зберегти пенсійне забезпечення за особами, пенсії яким призначені до набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених пунктом "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262012) (в редакції Закону України від 4 липня 2002 року №51-IV). 4. Вислуга років для призначення пенсій, що була обчислена особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, особам надстрокової служби і військової служби за контрактом і деяким іншим особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262012), відповідно до нормативно-правових актів щодо призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, перегляду не підлягає". Отже, при постановленні рішення судом не враховано, що позивачу довічна пенсія по лінії МВС не призначена, а її призначення перегляду не підлягає, поскільки позивач звільнився з органів внутрішніх справ 01.04.1993 року і на день звільнення зі служби не мав 45-річного віку та страхового стажу. Судом взято до уваги те, що ОСОБА_1 на день звернення до УМВС в області про призначення довічної пенсії, а саме листом від 10.03.2006 року, мав право на її призначення, оскільки на цей час діяв Закон України в редакції від 04 липня 2002 року №51-IV, а тому його позовні вимоги підлягають до задоволення, що є помилковим. Статтею 5, частиною 2 КАС України закріплено принцип, згідно з яким закон не має зворотної сили. Так, рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 року №22-рп/2003 встановлено, що закон діє після набрання ним чинності, а винятки із цього правила можуть бути встановлені в самому законі. Тобто, на день вирішення справи та постановления рішення, суду слід було керуватися Законом України №3591- IV від 04.04.2006 року "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечим та соціального захисту військовослужбовців", який набрав чинності 29.04.2006 року і не має зворотної сили.
В зв"язку з цим, управління МВС України в Івано-Франківській області просило оскаржувану постанову міськрайонного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові за безпідставністю вимог.
В судовому засіданні представник апелянта вимоги скарги підтримав з вище зазначених мотивів та просив задоволити її в повному об"ємі.
Позивач ОСОБА_1 та його адвокат ОСОБА_2 вимоги скарги не визнали, вважають постанову міськрайонного суду законною і обгрунтованою, а апеляційну скаргу-безпідставною, яку просили залишити без задоволення.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 має трудовий стаж 32 роки 10 місяців, з яких 12 років 09 міяців 11 днів складає проходження ним військової та пожежної служби. За час перебування на службі позивач не позбавлявся військового чи спеціального звання і не був звільнений зі служби у зв"язку із засудженням за умисний злочин чи за вчинення корупційного діяння. Оскільки, позивач народився 25 серпня 1949 року, то на час вступу в дію 06 серпня 2002 року Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" досягнув 45-річного віку.
з
В зв"язку з цим, ОСОБА_1 10 березня 2006 року звернувся з заявою до начальника УМВС в області про призначення пенсії по лінії МВС (а.с. 16), в чому йому було відмовлено листом НОМЕР_1 (а.с. 17).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 15 квітня 2005 року роз"яснено, що незалежно від підстав та часу звільнення зі служби таким, як позивач, особам може бути призначена пенсія за умови виповнення 45-ти років, наявності 25-ти і більше років загального трудового стажу, з яких не менше 12 років 06 місяців становить військова служба та служба в органах внутрішніх справ чи державній пожежній охороні.
При таких обставинах, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що у позивача на час звернення з вимогою до відповідача були наявні всі підстави, необхідні для призначення йому пенсії за вислугою років по п. "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". В зв"язку з чим, підставно визнав неправомірною відмову управління МВСУ в Івано-Франківській області від 14 квітня 2006 року в призначенні пенсії позивачу та задоволив його позовні вимоги.
Також, на думку колегії суддів, міськрайонний суд вірно зазначив, що внесені 29 квітня 2006 року зміни в ст. 12 вище зазначеного закону, якими визначено вимогу до осіб, які бажають отримувати пенсію за вислугу років-це досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, то вказана вимога закону не діяла в період часу, коли позивач звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії, тому її не можна застосовувати до даних правовідносин.
Виходячи із загальних начал цивільного законодавства України, зокрема, дії статті 5 Цивільного кодексу України, до прав і обов"язків, що виникли до набрання чинності нового закону, у тому числі тих з них, що з яких-небудь причин виявилися не здійсненими (не виконаними) на момент введення в дію нового закону, тобто набрання ним чинності, застосовується раніше діюче законодавство.
Тому посилання апелнта на ту обставину, що суд першої інстанції не застосував матеріальний закон, який підлягав до застосування, і зіслався на закон, котрий не підлягав застосуванню, поскільки втратив свою чинність, є безпідставними і необгрунтованими, що заперечуються здобутими доказами по справі.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно досліджено всі обставини по спарві та дано їм вірну юридичну оцінку на основі діючого законодавства, а тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198,200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління МВС України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду від 27 жовтня 2006 року-без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Судді: В.М. Соколовський
О.В. Пнівчук
В.А.Девляшевський