27 квітня 2017 р. Справа № 804/7251/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кононенко О. В.
при секретарі - Тонояні А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Кам'янського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів , -
28 жовтня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Кам'янського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4108,12 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що на підставі перевірки обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю та згідно з даними звірки встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Кам'янському міському центрі зайнятості належала до категорії зайнятих осіб, та знаходилась в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 згідно договорів цивільно-правового характеру від 18 березня 2014 року № 8673 та від 18 червня 2014 року № 8673.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, чітко визначено, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.
Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Отже, громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.
Нормами статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.
Тобто, перелічені у пунктах 1 - 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.
Спірні правовідносини в даному випадку виникли щодо стягнення з фізичної особи зайво виплачених сум допомоги по безробіттю. Тобто, має місце вирішення питання щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену центром зайнятості допомоги по безробіттю.
Отже, фактично, предметом розгляду у даній справі є спір про право, публічно-правовий спір відсутній.
Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року (справа № 21-1884а15). Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, в силу положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відтак, зазначені позовні вимоги, за відсутності публічно-правового спору, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження в справі підлягає закриттю згідно пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, слід роз'яснити позивачу, що даний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.
Керуючись положеннями статей 157, 158, 160, 165, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі № 804/7251/16 за адміністративним позовом Кам'янського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_3