м. Вінниця
07 вересня 2017 р. Справа № 802/957/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян М.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля"
до: відділу державної реєстрації Ямпільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та ОСОБА_2
про: визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (ПрАТ - "Продовольча компанія "Поділля") до відділу державної реєстрації Ямпільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивав зазначив, що являється орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Клембівської сільської ради, Ямпільського району Вінницької області, відповідно до укладеного договору оренди землі у 2010 році з власником земельної ділянки ОСОБА_3 строком на 20 років. В порядку спадкування право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2.
В подальшому, позивачу стало відомо, що між власником спірної земельної ділянки та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладений договір оренди на цю ж земельну ділянку та, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведено його державну реєстрацію. Позивач вважає рішення протиправним, оскільки прийнято під час діючого правочину, укладеного між позивачем та ОСОБА_3
В зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, про час, дату та місце судового засідання вчасно та належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору у судове засідання не з'явились, про час, дату місце судового засідання належним чином повідомлені.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
11 серпня 2010 року між ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" та ОСОБА_3 укладено договір оренди № Х000000342 земельної ділянки, загальною площею 2,1836 га за кадастровим № НОМЕР_1, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району.
Зазначений договір № Х000000342 було зареєстровано у відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 грудня 2010 року за № 041005700039.
В подальшому, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 730 від 21 травня 2015 року право власності на земельну ділянку за кадастровим № НОМЕР_1 перейшло до ОСОБА_2.
Згідно інформації із Державного земельного кадастру позивачу стало відомо, що Реєстраційною службою Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області проведено реєстрацію права оренди між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 на вищезазначену земельну ділянку та зареєстровано згідно рішення від 30 грудня 2015 року № 12862540, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 12862540.
Позивач вважає таке рішення протиправним та просить його скасувати.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з такого.
Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельну ділянку, укладення договору оренди землі та його реєстрація на час прийняття реєстраційною службою Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області оскаржуваного рішення регулювалися Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон №161-XIV), Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Закон №1952-IV, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), Законом України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон № 3613-17), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року. (далі - Порядок № 703).
Відповідно до частини 4 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із статтею 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
За приписами частини третьої статті 10 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, передбачених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
У пункті 3 частини третьої цієї ж норми зазначено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.
Як видно з аналізу наведених норм, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
Статтею 18 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, про що зазначено в частині четвертій статті 18 Закону №1952-IV.
Відповідно до статті 24 Закону №1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Як випливає із матеріалів справи 11 серпня 2010 року між ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" та ОСОБА_3 укладено договір оренди № Х000000342 земельної ділянки, загальною площею 2,1836 га за кадастровим № НОМЕР_1, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району, який зареєстровано у відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 грудня 2010 року за № 041005700039.
Дана реєстрація підтверджується витягом з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 4АА014250 (розділ 4 Записи державної реєстрації договорів оренди землі Том №3) по Клембівській сільській раді, що направлений ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.
Згідно п. 40 договору зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Однак, до закінчення терміну дії вищезазначеного договору оренди, Реєстраційною службою Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області прийнято рішення від 31.12.2015 р., індексний номер 27726293 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована на території Клембівської сільської ради Ямпільського району, яке виникло на підставі договору оренди укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 від 25.11.2015р.
При цьому, в матеріалах реєстраційної справи про державну реєстрацію речових прав на спірну земельну ділянку відсутні докази щодо направлення державним реєстратором запитів до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав до 01 січня 2013 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що реєстраційна служба Ямпільського районного управління юстиції, в порушення вимог чинного законодавства, при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеним 30 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 належним чином не перевірила, чи вже зареєстровані права оренди на спірну земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснила повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 29 вересня 2015 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що реєстрація права оренди земельної ділянки за договором оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 реєстраційною службою Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області проведена без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача, як правомірного орендаря землі.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування рішення Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 грудня 2015 року за № 12862540 щодо державної реєстрації права оренди за ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки, що розташована на території Клембівської сільської ради, Ямпільського району, загальною площею 2,1836 га, кадастровий № НОМЕР_1.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 грудня 2015 року за № 12862540 щодо державної реєстрації права оренди за ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки, що розташована на території Клембівської сільської ради, Ямпільського району, загальною площею 2,1836 га, кадастровий № НОМЕР_1.
Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" сплачений судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань відділу державної реєстрації Ямпільської районної державної адміністрації.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна