"14" вересня 2017 р.Справа № 916/1359/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Полінецька В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 367 від 15.03.2017)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 103-13/33 від 29.03.2017)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
- Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний”
- Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”
на рішення господарського суду Одеської області від “ 27” червня 2017 року, повний текст якого складено та підписано “ 03” липня 2017 року
по справі № 916/1359/17
за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”
до Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний”
про стягнення 899 893,06 грн.
12.06.2017 року Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” (далі по тексту - відповідач) про стягнення 899 893,06 грн., з якої 668 946,97 грн. - основний борг, 15 751,05 грн. - 3 % річних, 151 042,64 грн. - пеня, 64 152,40 грн. інфляційні нарахування.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Договору від 24.12.2015 року № УП-414/109-П-ЮЖФ-15 в частині оплати у повному обсязі рахунків, а саме за забезпечення доступу Портового оператора до причалів, які відповідачем оплачені частково, з застуванням положення п.197.8 ст.197 Податкового кодексу України, яким встановлено звільнення від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення пасажирів та вантажів транзитом через
митну територію України. Крім того, у зв'язку з несплатою у повному обсязі за послуги, позивачем нараховані штрафні та фінансові санкції.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.06.2017 року у справі № 916/1359/17 (суддя Цісельський О.В.) позов - задоволений частково. Стягнуто з державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту "Южний" суму заборгованості за договором у розмірі 668 946 (шістсот шістдесят вісім тисяч дев'ястот сорок шість) грн. 97 коп., 15 751 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 05 коп. - 3% річних, 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. - пені, 64 152 (шістдесят чотири тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 40 коп. - інфляційних та 13 498 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 40 коп. - витрат на оплату судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.
Такий висновок суду мотивований тим, що відповідно до норм чинного законодавства, послуги із забезпечення портовому оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу у розмірі 668 946,97 грн., та заявлені позивачем пеня, інфляційні нарахування та відсотки річних. Крім того судом зменшено розмір пені до 80 000,00 грн., відповідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” та Державне підприємство “Морський торговельний порт “Южний” звернулись Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської з апеляційними скаргами.
Так, Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.06.2017 року у справі № 916/1359/17 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В апеляційній скарзі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» - відмовити.
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Апелянт позивач зазначає, що не вбачає винятковість обставин зменшення розміру неустойки, а тому місцевим господарським судом було безпідставно зменшено пеню до 80000,00 грн., з порушенням ст.83 ГПК України.
Державне підприємство “Морський торговельний порт “Южний” просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.06.2017 року у справі № 916/1359/17 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Скаржник в своїх доводах та запереченнях також посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Також в апеляційній скарзі зазначено, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги положення п.179.9 ст.197 Податкового кодексу України, яким передбачено звільнення від оподаткування певних видів операцій, які і передбачені укладеним сторонами Договором.
Крім того апелянт-відповідач зазначив, що судом були порушені норми ст.12 ГПК України, а саме справа розглянута не підвідомча Господарським судам, про що в процесі позовного провадження заявлялось відповідне клопотання про припинення провадження у справі.
Представником Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” 14.09.2017 року надано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, в якому він в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Представником Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 14.09.2017 року надано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний”, в якому він в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційні скарги, відзиви на апеляційні скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до Закону України "Про морські порти України", розпорядження Кабінету Міністрів України № 133-р від 4 березня 2013 року "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту", наказу Міністерства інфраструктури України № 163 від 19 березня 2013 року "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" проведено реорганізацію державних підприємств морського транспорту шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них згідно розподільчих балансів та утворено, внаслідок виділу, державне підприємство "Адміністрація морських портів України", до якого перешли права та обов'язки за договором № 19-С від 19 березня 2008 року, про що сторонами укладено додаткову угоду № 4 від 17 червня 2013 року.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 24 грудня 2015р. між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту "Южний" (Адміністрація) та державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (Портовий оператор) було укладено договір про забезпечення доступу портового оператору до причалів №УП-414/109-П-ЮЖФ-15, згідно умов п.1.1. якого, Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператора до причалів №5, №6, №7, №8, №9, №38 (надалі - Послуга), що перебувають у господарському віданні Адміністрації, а Портовий оператор зобов'язується сплатити Адміністрації за доступ до причалів.
Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалів у межах їх паспортних довжин та ширини.
Відповідно до п.3.1. Договору, нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператору до причалів, що перебувають у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до чинного законодавства України.
Для нарахування плати Портовий оператор надає Адміністрації протягом 2 робочих днів після завершення обробки суднової партії інформацією та документи, передбачені Додатком №2 до цього Договору.
Адміністрація здійснює виставлення рахунку по кожній судновій партії протягом 3 робочих днів з дати отримання від Портового оператора документів та інформації, передбачених Додатком №2 до цього Договору.
Пунктом 3.3. Договору, встановлено, що нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.
Зі змісту п.3.4. Договору вбачається, що оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг. Датою надання послуг вважається дата оформлення документів визначених у Додатку №2.
У відповідності до п.6.3. Договору, за порушення Портовим оператором термінів оплати, вказаних у цьому Договорі, Адміністрація має право стягнути з Портового оператора пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати. Оплата пені і штрафу не звільняє Портового оператора від обов'язку сплатити суму заборгованості.
Цей Договір набирає чинності з 01.01.2016р. і діє до 31.12.2016р. включно (п.7.1. Договору).
Додатковою угодою №1 від 05.08.2016р. сторони дійшли згоди викласти п.3.4. Договору в наступній редакції: " Оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг. Датою надання послуг вважається дата оформлення документів визначених у Додатку №2".
Додатковою угодою №2 від 31.08.2016р. сторони погодили внесення змін до договору в частині реквізитів сторін.
Додатковою угодою №3 від 20.10.2016р. сторони погодили внесення змін до п.7.1. договору, виклавши його в наступній редакції "Цей Договір набирає чинності з 01.01.2016р. і діє до 31.12.2017р. включно".
На виконання умов вищенаведеного договору позивачем відповідачу було надано послуги із забезпечення доступу до причалів №5, №6, №7, №8, №9, №38 на загальну суму 4 013 681,67 грн., що підтверджується актами про надання послуг, які
були підписані та скріплені печатками, проте із зауваженнями (а.с.61-99)
Зауваженням відповідача полягають в тому, що за його переконанням позивачем безпідставно було нараховано податок, оскільки позивачем мало застосовуватись положення п.197.8 ст.197 Податкового кодексу України, яким встановлено звільнення від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
З метою отримання оплати наданих послуг, позивачем були виставлені відповідачу рахунки за фактично надані послуги:
- рахунок від 02.04.2017р. №А20240 на суму 570 571,14 грн. та рахунок від 30.03.2017р. №А20239 на суму 77 360,88 грн., які надісланні на адресу відповідача супровідним листом від 07.04.2017р. №1951/115-17;
- рахунок від 09.03.2017р. №А20167 на суму 213 518,98 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 22.03.2017р. №1588/115-17;
- рахунок від 21.10.2016р. №А20794/1 на суму 33,89 грн. та рахунок від 21.10.2016р. №А20795/1 на суму 11 963,68 грн., які надісланні на адресу відповідача супровідним листом від 27.10.2016р. №6262/115-16;
- рахунок від 24.09.2016р. №А20811 на суму 33 075,88 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 03.10.2016р. №5628/115-16;
- рахунок від 29.07.2016р. №А20684 на суму 117 111,70 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 03.08.2016р. №4378/115-16;
- рахунок від 20.07.2016р. №А20674 на суму 607 456,94 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 28.07.2016р. №4245/115-16;
- рахунок від 08.07.2016р. №А20619 на суму 10 703,32 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 15.07.2016р. №3953/115-16;
- рахунок від 08.06.2016р. №А20487 на суму 628 724,62 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 15.06.2016р. №3261/115-16;
- рахунок від 03.06.2016р. №А20467 на суму 119 043,34 грн. та рахунок від 04.06.2016р. №А20468 на суму 79 362,23 грн., які надісланні на адресу відповідача супровідним листом від 09.06.2016р. №3134/115-16;
- рахунок від 29.05.2016р. №А20445 на суму 11 214,58 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 02.06.2016р. №2998/115-16;
- рахунок від 15.05.2016р. №А20389 на суму 70 615,20 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 20.05.2016р. №2757/115-16;
- рахунок від 11.05.2016р. №А20372 на суму 78 007,24 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 19.05.2016р. №2710/115-16;
- рахунок від 29.04.2016р. №А20344 на суму 84 795,98 грн., рахунок від 28.04.2016 №А20343 на суму 49 993,97 грн., рахунок від 30.04.2016р. № А20345 на суму 63 293,24 грн. та рахунок від 04.05.2016р. №А20347 на суму 637 321,26 грн., які надіслані на адресу відповідача супровідним листом від 11.05.2016р. №2556/115-16;
- рахунок від 27.04.2016р. №А20312 на суму 549 513,60 грн., який надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 28.04.2016р. №2371/115/16.
Крім того, між сторонами було укладено акти коригування здачі-приймання послуг до рахунків №А20794/1 від 21.10.2016р., №А20795/1 від 21.10.2016р.
Проте, відповідачем вартість отриманих від позивача послуг було оплачено частково на суму 3 344 734,70 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 668 946,.97 грн. (а.с.100-129).
15 лютого 2016 року позивач на підставі статті 52 ПК звернувся до Державної фіскальної служби України з листом про надання податкової консультації з питання, чи є об'єктом оподаткування ПДВ послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу для здійснення процесу навантаження або вивантаження із залученням засобів, що перебувають у власності або використовуються портовим оператором для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із вантажем, який знаходиться у митному режимі транзиту (а.с.130-131).
Державна фіскальна служба України у листі від 06 квітня 2016 року № 766816/99-99-19-03-07-15 надала позивачу відповідь, де зазначила, що здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із транзитними вантажами звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі послуги є пов'язаними з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України. Послуги із забезпечення оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 % (а.с.133-134)
Враховуючи вищевикладене і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про
часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” та вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника викладені в апеляційних скаргах Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” та Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із нормами чинного законодавства, між сторонами склалися правовідносини які пов'язані забезпеченням доступу портового оператору до причалів №№ 5, 6,7,8,9,38, що перебувають у господарському віданні Адміністрації, про що 24.12.2015 року було укладено відповідний Договір № УП-414/109-П-ЮЖФ-15.
Позивачем на виконання умов Договору у період з 25.04.2016 - 02.04.2017 були надані послуги відповідно до п.1 Договору та виставлені рахунки на їх оплату. Однак відповідачем на виконання умов зазначеного Договору були перераховані грошові кошти у сумі 3 344 734,70 грн., залишивши непогашеною суму боргу 668 946,97 грн.
В обґрунтування вимог викладених в апеляційній скарзі представник ДП “Морський торговельний порт “Южний” зазначає, що місцевий господарський суд під час прийняття оскаржуваного рішення не звернув належної уваги на положення п.197.9 ст.197 Податкового кодексу України, яким передбачено, що звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
Також зазначено, що діяльність, пов'язана з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України звільняється від оподаткування ПДВ, тому обов'язку сплатити виставлені рахунки на спірну суму у нього не виникло.
Як вже було зазначено місцевим господарським судом, статтею 1 Закону України “Про транзит вантажів”, транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо; при цьому учасниками транзиту є вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
Статті 7 зазначеного Закону передбачено, що транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту. Договори (контракти) про надання (виконання) транзитних послуг (робіт) укладаються як між резидентами і нерезидентами, так і між самими резидентами і нерезидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг (робіт), їх надавачів (виконавців), а також засоби транзиту залежно від умов перевезень.
Забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, є законодавчо самостійною та відокремленою послугою від здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт транзитного або іншого вантажу на підставі окремого договору, зокрема з вантажовласником, щодо надання відповідних послуг, з огляду на те, що ці послуги регулюються різними нормативно-правовими актами та на підставі договорів, які є відмінними за своєю правовою природою та суб'єктним складом.
Звільнення від оподаткування ПДВ портових зборів відповідно до п. 197.9 Податкового кодексу України та роз'яснень Міндоходів № 17866/6/99-99-19-04-02-15 від 19 грудня 2013 року здійснюється в залежності від виконання судном "міжнародних" або "внутрішніх" перевезень.
Так, п. 197.9 ст. 197 ПК України визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.
Як вбачається з Переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 405, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2015 року № 483, до таких послуг з 01.01.2016 року віднесено, зокрема, забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується Портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про погодження тарифів на спеціалізовану послугу із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України” від 14.12.2015 року № 1331-р погоджено встановлені Міністерством інфраструктури України в установленому порядку тарифи на спеціалізовані послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.
Наказом Міністерства інфраструктури України “Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України” від 18.12.2015 року № 541, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.2015 року за № 1608/28053, затверджено відповідні тарифи, розрахунок плати тощо, зокрема пунктом 5 розділу 1 загальних положень передбачено, що ПДВ за надання спеціалізованої послуги нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України.
За змістом п. 3.3 договору про забезпечення доступу портового оператору до причалів, нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.
Забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України, є законодавчо самостійною та відокремленою послугою від здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт транзитного або іншого вантажу на підставі окремого договору, зокрема з вантажовласником, щодо надання відповідних послуг, з огляду на те, що ці послуги регулюються різними нормативно-правовими актами та на підставі договорів, які є відмінними за своєю правовою природою та суб'єктним складом.
Отже, послуги із забезпечення портовому оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а відтак операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі, що позивачем нарахована пеня в порушення вимог ч.6 ст.232 ГК України, спростовуються наступним.
Як вбачається з розрахунку позивача період прострочення зобов'язання за Договором 24.05.2016 року по 12.06.2017 року. Зобов'язання по рахунку № А 20312 мало бути виконане 23.05.2016 року, за таких обставин прострочення відповідачем заборгованості почалося з 24.05.2016 року. З урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та розрахунку позивача, судова колегія дійшла висновку, що до стягнення підлягає сума пені розрахована за період прострочення з 24.05.2016 року по 12.06.2017 року, що складає 151 042,64 грн. пені, по кожному рахунку.
При цьому, суд першої інстанції застосував положення п.3 ст.83 ГПК України та зменшив її розмір до 80000,00 грн. пені, з чим і погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Так, оскаржуючи рішення місцевого господарського суду, ДП “Морський торговельний порт “Южний” зазначило, що місцевим господарським судом безпідставно застосовані положення ст.83 ГПК України та зменшено розмір пені, з чим не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Так, стаття 83 ГПК України передбачає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Відповідно до підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням майнового стану відповідача та співвідношення розміру штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зменшенням розміру пені до 80000,00 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).
Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права.
Враховуючи наведене, судова колегія перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань погоджується з їх розміром та вважає його правомірним та із дотриманням вимог чинного законодавства та погоджується з позовними вимогами та висновком місцевого господарського суду про нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача 15 751,05 грн. 3 % річних та 64 152,40 грн. інфляційних нарахувань.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 27.06.2017 року у справі № 916/1359/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” та Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційні скарги Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” та Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських - без задоволення
2. Рішення господарського суду Одеської області від „27” червня 2017 року у справі № 916/1359/17 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „18” вересня 2017 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Н.М. Принцевська