04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" вересня 2017 р. Справа№ 910/7370/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Разіної Т.І.
Яковлєва М.Л.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити»
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2017р.
по справі № 910/7370/17 (суддя - Мандриченко О.В.)
за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Антимонопольного комітету України
до Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити»
про стягнення 31 776 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2017р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» до Державного бюджету України штраф у розмірі 15 873 000 грн. та пеню у розмірі 15 903 000 грн. за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 13.06.2012р. № 355-р. Стягнуто з Приватне акціонерне товариство «Фанери та плити» на користь Генеральної прокуратури України 240 800,00грн. судового збору.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Фанери та плити» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2017р. по справі №910/7370/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України відмовити.
Прокуратура та Антимонопольний комітет України заперечують проти апеляційної скарги та просять залишити рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2017р. без змін, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» прийнято до провадження.
Розпорядженням №09-53/3155/17 від 14.08.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 14.08.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, який не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І.,Яковлєв М.Л. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2017р. по справі № 910/7370/17 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
Строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
08.08.2017р., 15.08.2017р. та 29.08.2017р. у судових засіданнях оголошувалась перерва.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Від ПрАТ «Фанери та плити» надійшли доповнення до апеляційної скарги та письмові пояснення.
Також відповідачем подане клопотання про долучення доказів, а саме: судова практика та копія науково-правового висновку.
Від Генеральної прокуратури України надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу.
Апелянтом заявлені клопотання про припинення провадження в порядку п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та залишення позову без розгляду в порядку п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
За статтею 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
Рішенням Антимонопольного комітету України від 13.06.2012р. № 355-р у справі № 242-26.13/149-11 накладено штраф у розмірі 15 903 000,00 грн. на Приватне акціонерне товариство «Фанери та плити», у зв'язку із тим, що відповідач, узгодивши свою поведінку під час спеціалізованих аукціонів з продажу необробленої деревини ресурсу І-IV кварталів 2011 року, вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.07.2016 у справі № 910/1988/16, залишеним у силі постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016, позов Генеральної прокуратури України задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Антимонопольного комітету України від 23.07.2013 № 613-р «Про перегляд рішення Комітету від 13.06.2012 № 355-р».
Таким чином, рішення Антимонопольного комітету України від 13.06.2012р. № 355-р є чинним і підлягає виконанню.
Судом встановлено, що у липні 2013 року Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду заяви ПАТ «Фанери та плити» від 29.05.2013р., доповнень до неї від 21.06.2013р., 27.06.2013р. та уточненої заяви від 27.06.2013р. на підставі ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст.ст. 48, 52, 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення Комітету від 13.06.2012р. № 355-р про накладення на товариство штрафу в розмірі 15 903 000 грн. переглянуто.
Рішенням Антимонопольного комітету України від 23.07.2013р. № 613-р змінено п. 10 резолютивної частини рішення Комітету від 13.06.2012р. № 355-р та за порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на ПАТ «Фанери та плити» накладено штраф у розмірі 30 000 грн.
Платіжним дорученням №8128 від 09.08.2013р. відповідачем сплачено 30 000,00грн.
Генеральною прокуратурою України було оскаржено рішення Антимонопольного комітету України від 23.07.2013р. № 613-р в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2016р. у справі №910/1988/16, залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016р., позов Генеральної прокуратури України задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Антимонопольного комітету України від 23.07.2013р. № 613-р «Про перегляд рішення Комітету від 13.06.2012р. № 355-р».
Таким чином, рішення Антимонопольного комітету України від 13.06.2012р. № 355-р. чинне, підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені п.п. 1, 2 та 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. (ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Доказів сплати суми штрафу матеріали справи не містять.
Враховуючи сплату 30 000,00 грн., до стягнення підлягає 18 873 000 грн. штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
До стягнення заявлено 15 903 00,00 грн. пені за періоди з 10.10.2012р. по 07.11.2012р., з 22.05.2013р. по 01.07.2013р., з 29.12.2016р. по 21.02.2017р. та з 15.03.2017р. по 30.04.2017р. включно, враховуючи зупинення нарахування під час оскарження рішень Антимонопольного комітету України від 13.06.2012р. №355-р від 23.07.2013р. №613-р в судовому порядку та розгляд заяви відповідача про перегляд рішення Антимонопольним комітетом України.
Відповідно до п. 6 ст. ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
Відповідно до п. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до п. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету. (п. 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Разом з цим, відповідно до ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» у розгляді справ зі спорів про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України про застосування заходів відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції господарським судам необхідно перевіряти додержання строків давності, передбачених статтею 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і статтею 28-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», з урахуванням того, що суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за відповідне порушення, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.
Строки, визначені статтею 250 ГК України, до відповідних правовідносин не застосовуються.
Враховуючи те, що рішенням Антимонопольного комітету України від 13.06.2012р. №355-р відповідача притягнуто за порушення, яке відбулось у 2011р., тобто в строк, передбачений ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Підстави та умови нарахування пені визначаються статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.
Отже, пеня не лише має безальтернативний характер, але й не потребує прийняття уповноваженим органом рішення про її застосування, внаслідок чого не підпадає під визначення адміністративно-господарських санкцій у розумінні статей 238 - 239, 249 - 250 Господарського кодексу України і до неї не застосовується спеціальний строк позовної давності.
Слід зазначити, що рішення позивача недійсним у встановленому порядку не визнано; прийняття рішення позивачем відбулося в межах п'ятирічного строку з моменту вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції; прокуратурою правильно визначено період, за який підлягає стягненню з відповідача сума пені; водночас чинне законодавство не містить такої підстави для відмови в позові, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення зі справи. (постанова Вищого господарського суду України від 18.05.2010 № 6/201).
За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню.
Щодо клопотання апелянта про залишення позову без розгляду апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Звернення прокуратури до суду із даним позовом зумовлено невжиттям Антимонопольним комітетом України заходів щодо примусового стягнення штрафу та пені, прийняття Антимонопольним комітетом України незаконного рішення від 23.07.2013р. №613-р та не сплату до цього часу значної суми штрафу та пені відповідачем до Державного бюджету України.
Таким чином, клопотання Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Також не підлягає задоволенню клопотання апелянта про припинення провадження у справі, у зв'язку із наявністю рішення суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2013р. у справі №910/11020/13 відмовлено у задоволенні позову Антимонопольного комітету України, оскільки рішенням Антимонопольного комітету України від 23.07.2013р. № 613-р змінено п. 10 резолютивної частини рішення Комітету від 13.06.2012р. № 355-р та за порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на ПАТ «Фанери та плити» накладено штраф у розмірі 30 000 грн. Штраф у розмірі 30 000,00 грн. сплачено, отже права та охоронювані законом інтереси Антимонопольного комітету України не порушені.
Таким чином, підставою позову у справі №910/11020/13 було рішення Антимонопольного комітету України від 23.07.2013р. № 613-р.
У даній справі підставою позову є невиконання рішення Антимонопольного комітету України від 13.06.2012р. № 355-р, тобто інша підстава позову.
Щодо науково-правового висновку, то зазначений доказ не є обов'язковим та належним в силу положень ст.ст. 32, 34, 41 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2017р. у справі №910/7370/17.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2017р. у справі №910/7370/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №910/7370/17 повернути до місцевого господарського суду.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Т.І. Разіна
М.Л. Яковлєв