"18" вересня 2017 р.Справа № 916/2093/17
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан";
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";
про скасування рішень про застосування фінансово-господарських санкцій
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №01/09-17 від 01.09.2017р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №2 від 30.12.2016р.
СУТЬ СПОРУ: 22.08.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", в якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансово-господарських санкцій, викладені в протоколі № 209 від 10.07.2017р. за актом про порушення ПКЕЕ №08000195 від 31.05.2017р., та в протоколі № 210 від 10.07.2017р. за актом ПКЕЕ №038930 від 09.06.2017р., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору за подання позову.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2017р. порушено провадження у справі № 916/2093/17 із призначенням розгляду в засіданні суду 11.09.2017р.
01.09.2017р. до канцелярії суду від ТОВ „Титан” надійшла заява про забезпечення позову (а.с.23), згідно якої останній просить суд заборонити Публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" вчиняти будь-які дії щодо припинення або обмеження обсягу постачання електричної енергії ТОВ „Титан”.
Ухвалою суду від 07.09.2017р. вказану заяву задоволено; заборонено до закінчення розгляду справи по суті Публічному акціонерному товариству «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (код ЄДРПОУ 00131713) здійснювати дії щодо припинення постачання електричної енергії на об'єкти споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2» (код ЄДРПОУ 25415133) за несплату фінансово-господарських санкцій у сумі 2440652,73 грн., нарахованих згідно протоколів №209 та №210 від 10.07.2017р. засідання комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» щодо розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією", затверджених Національною комісією з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996р.
Ухвалою суду від 11.09.2017р., з огляду на невиконання сторонами вимог ухвали суду, а також з урахуванням необхідності додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 18.09.2017р.
14.09.2017р. до канцелярії суду від ПАТ „ЕК ”Одесаобленерго” надійшла заява про відвід судді (а.с.130-132).
В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що суддя Щавинська Ю.М. не може здійснювати розгляд справи № 916/2093/17 та підлягає відводу, оскільки судом всупереч положенням ст. 63 ГПК України необґрунтовано було прийнято до провадження позовну заяву ТОВ "Титан".
Так, вказує, що позивачем в якості доказів направлення йому позовної заяви з додатками було додано опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 15.08.2017р., який свідчить про відправлення таких документів на адресу: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, а не на юридичну адресу підприємства: м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б.
Крім того, у поданій заяві відповідач зазначає, що судом було порушено правила щодо об'єднання позовних вимог в рамках одного провадження, оскільки вважає, що позовні вимоги ТОВ „Титан”, фактично, складаються із двох немайнових вимог щодо скасування рішень про застосування оперативно-господарської санкції, що фіксують та описують абсолютно різні порушення ПКЕЕ, які були виявлені представниками Кілійського РЕМ у різні періоди - 31.05.2017р. та 09.06.2017р.
Між тим, ПАТ „ЕК „Одесаобленерго стверджує, що оформлення таких порушень було здійснено двома окремими актами, а відтак предмет та обсяг доказування по кожному із них є різними.
З урахуванням вказаного, відповідач вважає, що такий розгляд суддею Щавинською Ю.М. в одному провадженні вимог ТОВ „Титан” має наслідком затягування розгляду справи та призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950р.
Водночас, відповідач вказує, що дана позовна заява повинна була бути повернута судом у зв'язку із недотриманням позивачем приписів ст. 63 ГПК України.
ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” також зазначило, що судом було необґрунтовано вжито заходи до забезпечення позову, що також свідчить про упередженість суду.
Крім того, ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” зазначає, що за наслідками ознайомлення з матеріали справи його представником, останньому стало відомо, що представник позивача у справі - ТОВ „Титан” отримав вказану заяву наручно у суді, безпосередньо в день її винесення - 07.09.2017р.
Так, відповідач вважає, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо виклику представника ТОВ „Титан” для отримання казаної ухвали, яка була прийнята без виклику сторін, вказане свідчить про поза процесуальні відносини судді Щавинської Ю.М. з представником вищевказаного товариства.
Відповідач також зазначає, що про існування такої ухвали йому стало відомо у судовому засіданні 11.09.2017р., але судом у задоволенні його клопотання стосовно отримання даного процесуального документу було відмовлено, з огляду на необхідність сплати судового збору за повторну видачу такого документу.
Між тим, ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” зазначає, що станом на 11.09.2017р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень у вільному доступі вказана ухвала була відсутня.
Зазначені обставини, на думку відповідача, також свідчать про упередженість судді щодо розгляду даної справи та про особисту заінтересованість у прийнятті вже відомого їй рішення.
Згідно прохальної чистини заяви про відвід суду, ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” просить суд прийняти її до розгляду та передати справу на розгляд іншому судді господарського суду Одеської області.
Розглянувши у нарадчій кімнаті заяву Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/2093/17 та оцінивши доводи, приведені в її обґрунтування, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно із ч.4 ст.20 ГПК України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору.
Як свідчить зміст вищевказаної заяви про відвід, її мотивовано, зокрема, неприйняттям судом ухвали про в порядку п. 6 ч.1 ст. 63 ГПК України щодо повернення позову ТОВ „Титан” без розгляду, з огляду на те, що позовну заяву з додатками було направлено не на юридичну адресу відповідача у справі - м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б, а на адресу: м.Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88.
Вирішуючи питання про порушення провадження у справі за позовом ТОВ „Титан” та прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, і про це було пояснено представникам сторін в судовому засіданні 11.09.2017р., суд виходив з наступного.
Згідно ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ст. 63 ГПК України встановлено, що підставою для повернення позовної заяви без розгляду є, зокрема, неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення
Суд відзначає, що основною метою дій суду при вирішенні питання щодо прийняття або повернення позовної заяви є перш за все дотримання збалансованості інтересів сторін.
В даному випадку обов'язковим є надання обом сторонам можливості доступу до суду, в тому числі забезпечення позивачу можливості звернутися до суду та відповідно інформування відповідача про таке звернення для надання йому можливості здійснити захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Натомість, безпідставне повернення позовної заяви, в тому числі з суто формальних підстав суперечить вказаним принципам забезпечення доступу до правосуддя.
Так, як вбачається з даних інформаційної системи Діловодство спеціалізованого суду та безпосередньо з арк. 1 самої позовної заяви ТОВ „Титан”, останнім первісно дану позовну заяву з пакетом документів до неї було подано до суду 15.08.2017р.
В якості додатків до цієї позовної заяви (а.с.136), позивачем було додано копію опису поштового відправлення у цінному листі про відправлення позовної заяви відповідачу та копію квитанції про сплату послуг пошти, які містяться у справі № 916/2093/17.
Відповідно до п.3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", повертаючи позовну заяву згідно з частиною першою статті 63 ГПК, господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині, і під які підпадає заява, що повертається.
Зазначені тлумачення спрямовані та те, щоб надати можливість позивачу усунути усі недоліки, які були ним допущені при поданні позову, та забезпечити його право після усунення зазначених судом недоліків звернутися до суду в загальному порядку.
Як вбачається з даних інформаційної системи Діловодство спеціалізованого суду, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2017р. №916/2011/17 (суддя Желєзна С.П.) позовну заяву ТОВ „Титан” було повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України з підстав недоплати судового збору за подання позову. Інших підстав для повернення вказана ухвала не містила.
Таким чином, суд вважає, що повторне повернення цієї ж позовної заяви, але з інших підстав, фактично, суперечило б принципу забезпечення доступу до правосуддя та положенням вищевказаної постанови пленуму ВСГУ №18.
Крім того, як вже було зазначено судом, основною метою положень ст.56 ГПК України є саме забезпечення інформування відповідача про звернення до суду .
Як слідує з поштової квитанції та опису вкладення у цінний лист (а.с.5-6), позивачем було направлено позовну заяву з додатками на адресу інформаційно-консультаційного центру відповідача - 65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88.
При цьому, як вбачається з інформаційного ресурсу: https://www.oblenergo.odessa.ua/, офіційний сайт ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" містить інформацію про те, що „… згідно з Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) № 299 від 12.03.2009 в ПАТ «Одесаобленерго» у вересні 2009 року був створений Інформаційно-консультаційний центр (ІКЦ). Завданням ІКЦ є, зокрема, розв'язання суперечностей та конфліктних ситуацій, які виникають між Товариством та заявниками.. Контакти ІКЦ: 65007 м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, Інформаційно-консультаційний центр ПАТ «Одесаобленерго».
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в світлі висновку, викладеного у п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Проніна проти України”, суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена у п. 42 рішення „Бендерський проти України”, відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Зазначені вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для позивача негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
Більш того, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особі гарантоване право на вмотивованість судового рішення, яке є складовою права на справедливий суд.
Таким чином, суд вважає, що з урахуванням вищевказаних обставин, приймаючи до уваги, по-перше, відсутність посилання суду в ухвалі від 16.08.2017р. № 916/2011/17 (суддя Желєзна С.П.) на неналежне надіслання позовної заяви, а також, враховуючи направлення позовної заяви з додатками на адресу, яка безпосередньо вказана на офіційному сайті відповідача, повернення позову на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України було б неправомірним та не відповідало б принципам Європейської конвенції з прав людини.
Крім того, зазначення в ухвалі про порушення провадження у справі № 916/2093/17 від 28.08.2017р. (а.с.1), про обов'язок позивача надати докази направлення позовної заяви на юридичну адресу відповідача, а також пояснення суду щодо відповідних мотивів прийняття позовної заяви до розгляду, які були зазначені в судовому засіданні 11.09.2017р., в якому здійснювалася технічна фіксація судового процесу, повністю спростовує посилання відповідача на наявність упередженості суду.
Суд також вважає, що посилання відповідача в заяві про відвід на недотримання судом положень п. 5 ст. 63 ГПК України, є недоречними та не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.
Згідно до ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Натомість, порушення правил поєднання вимог або об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, зумовлює повернення позовної заяви на підставі п.5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, оцінка судом дотримання позивачем вимог ст. 58 ГПК України здійснюється з урахуванням ст. 43 ГПК України, при цьому, оскільки ухвала про порушення провадження у справі не оскаржується, заперечення відповідача з цього приводу можуть бути включені до апеляційної скарги на процесуальний документ, винесений за результатами розгляду справи, проте прийняття судом позовної заяви, в якій об'єднано декілька позовних вимог, також жодним чином не може свідчити про упередженість суду.
Водночас, як вбачається з поданої відповідачем заяви про відвід суду, її також, зокрема, мотивовано задоволенням судом заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Приймаючи до уваги, що усі мотиви, що передували прийняттю ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову від 07.09.2017р., повністю відображені у вказаному процесуальному документі, і вказана ухвала підлягає оскарженню, відповідач має право скористатися своїм процесуальним правом та подати на неї відповідну апеляційну скаргу.
При цьому суд вказує, що відмова у задоволенні або задоволення будь-якого клопотання не є підставою для відводу складу суду.
Стосовно посилань ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” щодо відсутності вказаної ухвали станом на 11.09.2017р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд зазначає, що з даних системи діловодства спеціалізованого суду, вбачається, що ухвала про забезпечення позову у справі № 916/2093/17 була складена 07.09.2017р. та в цей же день відправлена до Єдиного державного реєстру судових рішень та поштою.
Як також слідує з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вищевказана ухвала господарського суду Одеської області від 07.09.2017р. про вжиття заходів до забезпечення позову у цей же день була надіслана до вказаного реєстру, зареєстрована 08.09.2017р. та оприлюднена 12.09.2017р.
Фактично, станом на момент подачі заяви про відвід суду - 14.09.2017р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень містилися усі дані щодо дати оприлюднення ухвали.
Приймаючи до уваги, що ст. 87 ГПК України передбачає можливість надання ухвали за зверненням сторони, то отримання представником позивача наручно ухвали суду від 07.09.2017р. також жодним чином не свідчить про наявність „позапроцесуальних стосунків”.
Таким чином, заява про відвід не містить обставини, що зазначені у ст. 20 ГПК України в якості підстави для відводу.
З огляду на викладене, враховуючи, що заява Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/2093/17 не містить достатніх та обґрунтованих доказів упередженості судді Щавинської Ю.М., вказана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 20 ,86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи № 916/2093/17 відхилити.
Суддя Ю.М. Щавинська