Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
"18" вересня 2017 р. Справа № 927/798/17
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго",
код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Державне підприємство "171 Чернігівський ремонтний завод",
код ЄДРПОУ 07978157, вул. О.Кошового, 1, м. Чернігів, 14000
про стягнення: 344366,05 грн.
Суддя С.В. Белов
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 28/6783 від 12.12.2016 року, начальник відділу правового забезпечення ПАТ "ЕК "Чернігівобленерго" (після перерви не з'явилась);
ОСОБА_2, довіреність № 28/6776 від 12.12.2016 року, юрисконсульт.
Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 604 від 22.12.2016 року, юрисконсульт ДП "171 Чернігівський ремонтний завод" (після перерви не з'явилась).
В судовому засіданні оголошувалася перерва згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" подано позов до Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" про стягнення 344366,05 грн. (166433,46 грн. боргу за активну електроенергію, 19421,99 грн. боргу за реактивну електроенергію, 112754,47 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання; 16104,70 грн. інфляційних нарахувань, 3713,51 грн. трьох відсотків річних; 25937,92 грн. пені), а також 5165,49 грн. судового збору.
В судовому засіданні 29 серпня 2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 29 серпня 2017 року заперечив стосовно позовних вимог.
Крім того, 29 серпня 2017 року та 30 серпня 2017 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив стосовно позовних вимог та просив у позові відмовити повністю.
14 вересня 2017 року від позивача надійшло пояснення щодо відзиву на позовну заяву, в якому позивач зазначає, що станом на 07.09.2017 року з відповідачем підписано акти звірки взаємних розрахунків:
- за активну електроенергію по рахункам листопад - грудень 2016 року на суму 166433,46 грн. боргу;
- за перетікання реактивної електроенергії по рахункам за грудень 2016 року, березень - травень 2017 року на суму 19421,99 грн. боргу;
- за споживання електроенергії понад договірну величину по рахункам за січень - травень 2017 року на суму 112754,47 грн. боргу.
До пояснення позивачем додано вищезазначені акти звірки розрахунків, які мають
підписи та печатки обох сторін, в тому числу відповідача, що підтверджує визнання відповідачем 166433,46 грн. боргу за активну електроенергію; 19421,99 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії та 112754,47 грн. боргу за споживання електроенергії понад договірну величину.
В судовому засіданні 18.09.2017 року позивачем надано власне письмове підтвердження того, що в провадженні суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.
Клопотання про залучення документів до матеріалів справи, підлягають задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.
Згідно статті 4 ЗУ “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір на постання електричної енергії споживачу.
27 червня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" та Державним підприємством "171 Чернігівський ремонтний завод" був укладений договір про постачання електричної енергії № 16.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно п. 1 договору, позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок відповідача (споживача) з приєднаною потужністю 2390 кВт, а відповідач (споживач) оплачує позивачу (постачальнику) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно п. 2.1. договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією.
Згідно п.п. 2.3.3. договору, споживач зобов'язався: оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку № 3 до цього договору „Порядок розрахунків”, Додатку № 4 до цього договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та діючого законодавства.
Додатком № 3 “Порядок розрахунків”, сторони встановили, що відповідач (споживач) здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 31 числа попереднього місяця по 30 число наступного місяця включно, плановими платежами, при чому перший плановий платіж самостійно до 5 числа розрахункового періоду у розмірі 35% вартості заявленого обсягу споживання, згідно договору; другий плановий платіж, самостійно до 15 числа розрахункового періоду у розмірі 65 % вартості заявленого обсягу споживання, згідно договору. Розмір суми планового платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу напруги на очікуваний обсяг/частку очікуваного обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше перших 5 операційних днів з дня отримання рахунка.
Обсяг спожитої відповідачем активної електроенергії підтверджується актами про використану електричну енергію від 30.11.2016 року /а.с. 54/ та 30.12.2016 року /а.с. 62/, підписані та скріплені печатками з обох сторін.
На підставі актів про використану електроенергію відповідачу було виставлено рахунки за спожиту активну електроенергію, а саме:
- № 531_11-2016 від 30.11.2016 року на суму 131783,95 грн. /а.с. 52-53/,
- № 531_12-2016 від 30.12.2016 року на суму 117217,72 грн. /а.с. 61-62/.
Всього на загальну суму 249001,67 грн.
Рахунок за спожиту активну електроенергію № 531_11-2016 від 30.11.2016 року на суму 131783,95 грн. було оплачено частковими платежами:
31.01.2017 року на суму 2763,00 грн. (платіжне доручення № 658 від 31.01.2017 року),
31.01.2017 року на суму 14500,00 грн. (платіжне доручення № 657 від 31.01.2017 року),
30.01.2017 року на суму 4239,92 грн. (платіжне доручення № 656 від 30.01.2017 року),
30.01.2017 року на суму 45760,08 грн. (платіжне доручення № 655 від 30.01.2017 року) (позивачем з цієї суми було зараховано в рахунок погашення заборгованості - 19500,00 грн.),
20.03.2017 року на суму 2715,29 грн. (платіжне доручення № 762 від 20.03.2017 року),
21.03.2017 року на суму 21950,00 грн. (платіжне доручення № @2PL742208 від 21.03.2017 року),
21.03.2017 року на суму 14900,00 грн. (платіжне доручення № 21922095 від 21.03.2017 року),
11.07.2017 року на суму 2000,00 грн. (платіжне доручення № 994 від 11.07.2017 року).
Загальна сума, сплачена по рахунку № 531_11-2016 від 30.11.2016 року становить 82568,21 грн. Залишок заборгованості по рахунку № 531_11-2016 від 30.11.2016 року складає 49215,74 грн.
Рахунок за спожиту активну електроенергію № 531_12-2016 від 30.12.2016 року на суму 117217,72 грн. відповідачем не сплачений.
Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення оплати за спожиту активну електроенергію за рахунками № 531_11-2016 від 30.11.2016 року та №531_12-2016 від 30.12.2016 року в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним, станом на 08.08.2017 рік, утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 166433,46 грн.
Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 166433,46 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Згідно п.п. 2.3.4. договору, споживач зобов'язався: здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електроустановками споживача згідно з умовами додатку № 8 до договору в терміни проведення остаточного розрахунку.
Обсяг наданих відповідачу послуг за перетікання реактивної електроенергії підтверджується актами за перетікання реактивної електроенергії від 30.12.2016 року /а.с. 64/, 31.03.2017 року /а.с. 66/, 30.04.2017 року /а.с. 68/, 31.05.2017 року /а.с. 70/, підписані та скріплені печатками з обох сторін.
На підставі актів за перетікання реактивної електроенергії відповідачу було виставлено рахунки за перетікання реактивної електроенергії, а саме:
№ 531_12-2016 від 30.12.2016 року на суму 4949,21 грн.;
№ 531_03-2017 від 31.03.2017 року на суму 7818,56 грн.;
№ 531_04-2017 від 30.04.2017 року на суму 4525,31 грн.;
№ 531_05-2017 від 31.05.2017 року на суму 2128,91 грн.
Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення оплати за перетікання реактивної електричної енергії не виконав. У зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 19421,99 грн.
Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 19421,99 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
У відповідності п. 5 Договору, споживач не пізніше 01 листопада поточного року зобов'язався надати постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.
В порушення вищезазначених умов договору, споживач не надав договірних величин за січень, лютий, березень 2017 року.
Згідно листа відповідача від 05.01.2017 року № 04, в якому відповідач звернувся з проханням скоригувати обсяг споживання електроенергії на січень 2017 року 50 тис. кВт.год., відповідачу було встановлено договірну величину на січень 2017 року у розмірі 50 тис. кВт.год. Але відповідачем було використано 52125 кВт.год., чим відповідач допустив перевищення договірних обсягів електроспоживання у розмірі 2125 кВт.год.
Відповідно до п. 4.2.2. Договору, за перевищення, протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 даного Договору, споживач зобов'язався сплатити постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому, плата за перевищення договірної величини потужності стягується з споживача з приєднаною потужністю 150 кВт і більше середньомісячним споживанням 50 тис. кВт. год. і більше.
У відповідності до умов п. 4.2.2. Договору та у зв'язку з перевищенням відповідачем договірних обсягів, відповідачу була нарахована двократна вартість спожитої, понад договірну величину електроенергії та виставлено рахунок за споживання електричної енергії, понад договірну величину № 2D531_01-2017 від 31.01.2017 на суму 4284,63 грн. /а.с. 71/.
Згідно п. 5.1. Договору у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.
За період з 31.01.2017 року по 29.02.2017 року відповідач допустив перевищення договірних обсягів електроспоживання у розмірі 24661 кВт/г, споживши при цьому 83428 кВт/г, замість доведених 58767 кВт/г.
У відповідності до умов п. 4.2.2. Договору та у зв'язку з перевищенням відповідачем договірних обсягів, відповідачу була нарахована двократна вартість спожитої, понад договірну величину електроенергії та виставлено рахунок за споживання електричної енергії, понад договірну величину № 2D531_02-2017 від 28.02.2017 на суму 50315,84 грн. /а.с. 77/.
За період з 29.02.2017 року по 30.03.2017 року відповідач допустив перевищення договірних обсягів електроспоживання у розмірі 26695 кВт/г, споживши при цьому 60616 кВт/г, замість доведених 33921 кВт/г.
У відповідності до умов п. 4.2.2. Договору та у зв'язку з перевищенням відповідачем договірних обсягів, відповідачу була нарахована двократна вартість спожитої, понад договірну величину електроенергії та виставлено рахунок за споживання електричної енергії, понад договірну величину № 2D531_03-2017 від 31.03.2017 на суму 54188,18 грн. /а.с. 81/.
За період з 31.03.2017 року по 30.04.2017 року відповідач допустив перевищення договірних обсягів електроспоживання у розмірі 1999 кВт/г, споживши при цьому 30741 кВт/г, замість доведених 28742 кВт/г.
У відповідності до умов п. 4.2.2. Договору та у зв'язку з перевищенням відповідачем договірних обсягів, відповідачу була нарахована двократна вартість спожитої, понад договірну величину електроенергії та виставлено рахунок за споживання електричної енергії, понад договірну величину № 2D531_04-2017 від 30.04.2017 на суму 3965,82 грн. /а.с. 85/.
Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення оплати нарахованої двократної вартості спожитої, понад договірну величину електроенергії не виконав. У зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за нараховану двократну вартість спожитої, понад договірну величину електроенергії загальним розміром 112754,47 грн.
Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 112754,47 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 25937,92 грн. за прострочку виконання зобов'язання за період з 04.02.2017 року по 04.08.2017 року по активній електроенергії у розмірі 23475,03 грн., а також за періоди з 04.02.2017 року по 04.08.2017 року, з 10.03.2017 року по 05.07.2017 року, з 06.04.2017 року по 04.08.2017 року, з 11.05.2017 року по 04.08.2017 року, з 08.06.2017 року по 04.08.2017 року, з 06.07.2017 року по 04.08.2017 року по реактивній електроенергії у розмірі 2462,89 грн.
Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.
Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених у Додатку № 3 „Порядок розрахунків” до цього Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (редакція від 14.05.1992 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Провадження у справі № 927/16/4б/13 про банкрутство Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" порушено 15.01.2013 року, одночасно з порушенням провадження у даній справі був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. До цього часу провадження у справі про банкрутство триває.
Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач просить стягнути пеню за період з 04.02.2017 року по 04.08.2017 року (період дії мораторію).
На підставі викладеного вище, у зв'язку з дією мораторію у період з 04.02.2017 року по 04.08.2017 року, у вимозі щодо стягнення пені у розмірі 25937,92 грн. за прострочку виконання зобов'язання за періоди з 04.02.2017 року по 04.08.2017 року, має бути відмовлено повністю.
Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 16104,70 грн.: за період з 15.12.2016 року по 30.06.2017 року по активній електроенергії у розмірі 14879,08 грн.; за період з 12.01.2017 року по 30.06.2017 року по реактивній електроенергії у розмірі 1225,62 грн., а також 3713,51 грн. трьох відсотків річних за період з 15.12.2016 року по 04.08.2017 року по активній електроенергії у розмірі 3419,66 грн.; за період з 12.01.2017 року по 04.08.2017 року по реактивній електроенергії у розмірі 293,85 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 3713,51 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 16104,70 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 4776,42 грн.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 07978157, вул. О.Кошового, 1, м. Чернігів, 14000) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м.Чернігів, 14000; на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26032301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553) 166433,46 грн. боргу за активну електроенергію.
3.Стягнути з Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 07978157, вул. О.Кошового, 1, м. Чернігів, 14000) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м.Чернігів, 14000; на поточний рахунок №26009301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553) 19421,99 грн. боргу за реактивну електроенергію; 112754,47 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання; 16104,70 грн. інфляційних нарахувань; 3713,51 грн. трьох відсотків річних; 4776,42 грн. судового збору.
4.В решті позову відмовити.
5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Белов С.В.