про повернення апеляційної скарги
"18" вересня 2017 р. Справа № 917/635/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І.
розглянувши апеляційну скаргу ПСП "Нива" (вх. № 2759П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2017 р. у справі № 917/635/17
за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Нива", 38021, Полтавська область, Шишацький район, с. Баранівка
до Шишацька районна державна адміністрація, 38021, Полтавська область, смт. Шишаки, вул. Партизанська, 2
про (1) визнання недійсним розпорядження Шишацької РДА № 39 від 15.02.2017 р. "Про розірвання договорів оренди землі від 30.09.2015 р., укладених з ПСП "Нива";
(2) визнання за позивачем право постійного користування земельними ділянками площею 24,6 га та площею 3,5292 га, що знаходяться на території Баранівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, кадастрові номери: 5325780300:00:005:0050, 5325780300:00:005:0051,
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.08.2017 р. (суддя Бунякіна Г.І.) у позові відмовлено.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 94 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про повернення вказаної апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При поданні апеляційної скарги заявник не надав суду доказів сплати судового збору за її подання, при цьому надав суду заяву, в якій просить відстрочити сплату судового збору на строк, посилаючись на недостатність обігових коштів на час подання апеляційної скарги.
Колегія суддів розглянула заявлене клопотання про відстрочку сплати судового збору та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках, чіткого переліку яких чинне законодавство не містить. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. А відтак, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону (ч.1 ст. 145 ГК України).
Поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України № 49/121 від 26.01.2001, яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації.
Згідно з п. 1.1. Положення фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.
В п. п. 3.1, 3.2 Положення передбачено, що основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.
Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.
На підставі сукупності вказаних доказів, а також доказів відсутності на рахунках заявника грошових коштів у необхідній кількості для сплати судового збору, суд може дійти висновку про тяжкий фінансовий (майновий, матеріальний) стан заявника. Натомість будь-який окремий доказ не є належним підтвердженням зазначеного стану.
Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2015 у справі № 923/597/14, в ухвалі Вищого господарського суду України від 23.01.2017 у справі №905/157/16 тощо.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявник в підтвердження свого фінансового становища не надав належних доказів, до того ж не надав доказів, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі. У той же час заявник у порушення вимог ст. 33 ГПК України не надав жодних доказів, які б давали підстави стверджувати про поліпшення його матеріального стану та спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом визначеного процесуальним законом строку.
Крім того, судова колегія зазначає, що закріплене статтею 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, а доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати вказані недоліки.
При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Даної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.03.2017р. у справі № 910/12306/15.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення поданого заявником клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі.
Частиною 3 ст. 94 ГПК України передбачено обов'язок заявників апеляційних скарг надавати суду докази сплати судового збору за подання цієї скарги.
Розмір та порядок оплати судового збору передбачено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 3 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню апеляційним господарським судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Приймаючи до уваги, що позивачем при поданні апеляційної скарги не надано суду доказів сплати судового збору за її подання, апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню.
Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 86, ст.ст. 91-94, п. 3 ст. 97 ГПК України, колегія суддів, -
1. У задоволенні клопотання ПСП "Нива" про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
2. Повернути апеляційну скаргу та додані до неї документи ПСП "Нива" на 5 арк.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.