ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
12 вересня 2017 року Справа № 913/527/17
Провадження №33/913/527/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фєматек-Україна”, м.Дніпро, Дніпропетровська область,
до Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Сєвєродонецьк, Луганська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство “Алчевський коксохімічний завод”, м. Сєвєродонецьк, Луганська область,
про стягнення 6 682 091 грн 58 коп.
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Медуниця Р.І
У засіданні брали участь:
від позивача: представники ОСОБА_2, юрист на підставі довіреності від 31.07.2017; ОСОБА_3, адвокат на підставі довіреності від 31.07.2017;
від відповідача: представник не прибув;
від третьої особи: представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фєматек-Україна” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” про стягнення заборгованості за договором поставки №АМК-1300-2015-пст від 21.12.2015 року у розмірі 6 682 091 грн 58 коп., з яких:
- 5 875 133 грн 26 коп. - сума боргу;
- 494 303 грн 55 коп. - пеня;
- 55 548 грн 00 коп. - нараховані 3% річних;
- 257 106 грн 77 коп. - інфляційні нарахування.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що також між сторонами та ОСОБА_1 акціонерним товариством “Алчевський коксохімічний завод” було укладено трьохсторонню угоду №АМК-1252-2016-СГЛ від 22.11.2016 року, додаткову угоду №1 від 29.12.2016 року до №АМК-1252-2016-СГЛ від 22.11.2016 року та угоду № АМК-236-2017-СГЛ від 12.01.2017 року про покладення на третю особу виконання грошових зобов'язань відповідача за договором №АМК-1300-2015-пст від 21.12.2015 року. У відповідності до укладених угод, третьою особою - ОСОБА_1 акціонерним товариством “Алчевський коксохімічний завод”, здійснювалося погашення частини заборгованості відповідача за основним договором поставки.
Зокрема, позивачем на виконання умов основного договору були здійснені поставки відповідачу продукції протягом січня 2016 року - лютого 2017 року на загальну суму 19 262 596 грн 68 коп.
За розрахунком позивача, ОСОБА_1 акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат” сплатило заборгованість частково, в сумі 7 687 463 грн 42 коп. В подальшому, на виконання трьохсторонніх угод, укладених між учасниками, №АМК-1252-2016-СГЛ від 22.11.2016 року, додаткової угоди №1 від 29.12.2016 року до №АМК-1252-2016-СГЛ від 22.11.2016 року та угоди № АМК-236-2017-СГЛ від 12.01.2017, третя особа, на яку покладено виконання грошових зобов'язань відповідача згідно ст.528 ЦК України - ОСОБА_1 акціонерне товариство “Алчевський коксохімічний завод” сплатило заборгованість відповідача в сумі 5 700 00 грн 00 коп.
Отже, залишок заборгованості за розрахунком позивача складає 5 875 133 грн 26 коп. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, допущенням прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем на підставі п.8.3. договору №АМК-1300-2015-пст від 21.12.2015 та ст.625 ЦК України також нараховані до стягнення - пеня в сумі 494 303 грн 55 коп., 3% річних в сумі 55 548 грн 00 коп. та інфляційні втрати в сумі 257 106 грн 77 коп.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.07.2017 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 акціонерне товариство “Алчевський коксохімічний завод”, розгляд справи призначено на 01.08.2017.
Оскільки в судові засідання 01.08.2017, 16.08.2017 представники відповідача, третьої особи не з'являлися, витребуваних судом документів не надавали, звірку розрахунків між сторонами не проводили, розгляд справи відкладався. У зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача, ухвалою суду від 16.08.2017 також продовжено згідно ст.69 ГПК України строк розгляду справи на 15 днів, до 21.09.2017.
В судове засідання 12.09.2017 прибули лише представники позивача, які в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити повністю.
Відповідач та третя особа участь повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, були повідомлені про час та місце проведення судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Разом з тим, відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву від 05.09.2017 за вих.№026-39/5, в якому підтвердив здійснення поставки позивачем вогнетривкої продукції за вказаним договором в період з січня 2016 по лютий 2017 року на загальну суму 19 262 596 грн 68 коп., та здійснення лише часткової оплати боргу на загальну суму 13 387 463 грн 42 коп., що також підтверджується позивачем.
Відповідач вказав на допущені позивачем помилки в розрахунку інфляційних (помилкове нарахування позивачем інфляційних втрат за періоди, які становлять менше ніж один місяць прострочення, що призвело до невірного підрахунку інфляційних нарахувань за весь період, долучив контр розрахунок 3% річних та інфляційних (т.2, а.с. 78- 89).
Також від відповідача на електронну пошту суду надійшли додаткові письмові пояснення за вих.№026-39/7 від 12.09.2017 щодо здійснених оплат за накладними №371 від 08.12.2016 та №399 від 23.12.2016, та зарахувань за ними, долучені копії платіжних доручень.
Крім того, відповідач через канцелярію суду подав письмове клопотання про розстрочку виконання рішення суду за вих.№026-39/6 від 05.09.2017, в якому посилаючись на скрутне фінансове становище, просив розстрочити виконання рішення суду на 9 місяців зі сплатою стягнутої суми щомісячно рівними частинами ( т.2, а.с.91-95).
Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти розстрочення виконання рішення на строк 9 місяців, просили розстрочити виконання рішення не більше ніж на 6 місяців.
В судовому засіданні 12.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, та заслухавши пояснення представників позивача, суд
21.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фєматек-Україна” (далі - позивач, постачальник) та ОСОБА_1 акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” (далі - відповідач, покупець) укладено договір №АМК-1300-2015-пст (далі - основний договір), згідно предмету якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Фєматек-Україна” як постачальник за договором, зобов'язався поставити та передати у власність покупця вогнетривкі вироби (далі -продукція), а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити за нею визначену цим договором грошову суму (т.1, а.с.32-35).
В пункті 4.1. договору сторони погодили, що покупець сплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника впродовж 30 календарних днів після відвантаження кожної партії продукції на підставі рахунку на оплату, оформленого постачальником. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.
Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію на умовах FCA м. Дніпропетровськ (склад постачальника, м. Дніпропетровськ, вул. Курсанта Скоробогатька,2) в редакції Інкотермс-2010, якщо інше не обумовлено в специфікаціях до цього договору.
Ціна на продукцію встановлена в гривнях та вказана в специфікаціях до договору (пункт 3.1. Договору).
Продукція вважається відвантаженою постачальником: за якістю згідно з сертифікатом якості, оформленим на підприємстві-виробнику продукції; за кількістю - згідно з вагою, вказаною у залізничної/товаротранспортної накладної (пункт 7.1. договору).
Додатковою угодою № 1 від 01.07.2016 до договору продовжено строк поставки продукції за специфікацією № 1 від 18.01 2016 до 01.09.2016, специфікацією № 4 від 28.03.2016 до 01.09.2016, специфікацією № 5 від 18.04.2016 до 01.09.2016, специфікацією № 7 від 19.05.2016 до 01.09.2016 (т.1, а.с.36).
Додатковою угодою № 2 від 31.08.2016 продовжено строк поставки продукції за специфікацією № 1 від 18.01 2016 до 31.12.2016, специфікацією № 5 від 18.04.2016 до 31.12.2016 (т.1, а.с.37).
Додатковою угодою № 3 від 12.12.2016 продовжено строк дії договору № АМК-1300-2015-ПСТ від 21.12.2015 до 31.12.2017 (т.1, а.с.38).
Додатковою угодою № 4 від 03.01.2017 продовжено строк поставки продукції за специфікацією № 8 від 21.07.2016, специфікацією № 9 від 02.09.2016, специфікацією №10 від 05.09.2016, специфікацією №11 від 30.11.2016 до 30.03.2017 (т.1, а.с.39).
Згідно умов специфікації № 1 від 18.01.2016 до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію (перегородка марки ПП-6, в кількості 911 шт., бійна плита ПБ-29, в кількості 272 шт.), загальною вартістю 4 577 006 грн 96 коп. Строк поставки січень - червень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с.40-41).
У відповідності до специфікації № 2 від 18.01.2016 до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію (гніздовий блок марки КГБ-90-10, в кількості 28 шт.), загальною вартістю 226 609 грн 82 коп. Строк поставки січень - березень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с.42-43).
За умовами специфікації № 3 від 09.03.2016р. до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію ( марки FT-В90, в кількості 5 тн.), загальною вартістю 231 417 грн 72 коп. Строк поставки березень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с. 44).
Згідно умов специфікації № 4 від 28.03.2016 до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію (стакан ковшовий марки КС-90-16/75), в кількості 100 шт. загальною вартістю 148 070 грн 40 коп. Строк поставки квітень-травень 2016 роу за заявками покупця (т.1, а.с. 45).
За умовами специфікації № 5 від 18.04.2016р. до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію (гніздовий блок марки КГБ-90-10, в кількості 40 шт., стакан колектор марки КС-33/75 в кількості 785 шт., плита шиберна, марки FT-2, в кількості 498 шт.), загальною вартістю 2 304 903 грн 13 коп. Строк поставки квітень - червень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с. 46-47).
За умовами специфікації № 6 від 27.04.2016 до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію ( марки FT-В90, в кількості 20 тн.), загальною вартістю 925 670 грн 88 коп. Строк поставки квітень-травень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с. 48).
У відповідності до специфікації № 7 від 19.05.2016 до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію ( марки FT-В90, в кількості 60 тн.), загальною вартістю 2 625 711 грн 12 коп. Строк поставки травень-червень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с.49).
За умовами специфікації № 8 від 21.07.2016р. до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію (гніздовий блок марки КГБ-90-10, в кількості 42 шт., Бійна плита ПБ-29, в кількості 133 шт.), загальною вартістю 1 052 304 грн 20 коп. Строк поставки червень-грудень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с.50).
У відповідності до специфікації № 9 від 02.09.2016 до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію ( марки FT-В90, в кількості 160 тн.), загальною вартістю 7 055 644 грн 80 коп. Строк поставки вересень-жовтень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с.51).
За умовами специфікації № 10 від 05.09.2016 до поговору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію (перегородка марки ПП-6, в кількості 308 шт., Бійна плита ПБ-29, в кількості 108 шт., гніздовий блок марки КГБ-10, в кількості 40 шт.), загальною вартістю 2 020 948 грн 61 коп. Строк поставки вересень-листопад 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с.52).
У відповідності до специфікації № 11 від 30.11.2016 до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію (стакан ковшовий марки КС-16/75, в кількості 78, стакан колектор марки КС-33/75 в кількості 460 шт., плита шиберна, марки FT-2, в кількості 1 400 шт. загальною вартістю 3 500 076 грн 55 коп. Строк поставки грудень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с.53-54).
Умовами специфікації № 12 від 07.12.2016 до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію (продувальна пробка марки КПП-90-9, в кількості 20 шт.), загальною вартістю 170 145 грн 12 коп. Строк поставки грудень 2016 року за заявками покупця (т.1, а.с.55).
У відповідності до специфікації № 13 від 26.01.2017 до договору, постачальник зобов'язувався поставити продукцію (перегородка марки ПП-6, в кількості 687 шт., Бійна плита ПБ-29, в кількості 243 шт.), загальною вартістю 4 053 827,92 грн. Строк поставки січень - липень 2017 року за заявками покупця (т.1, а.с.56-57).
Враховуючи умови підписаних вище специфікацій до договору, сторони погодили, що ціна поставленої продукції вказана в національної валюті гривні та її еквівалент в доларах США (імпортна складова ціни) по курсу НБУ на відповідний день вказано курс, на умовах поставки FCA м. Дніпропетровськ. Валюта долар США вказана довідкове (визначена як грошовий еквівалент обов'язків в іноземної валюті), для диверсифікації курсових ризиків. Під час поставки продукції відбувається перерахунок імпортної складової ціни і вартості поставленої продукції за курсом НБУ, встановленому на 00:00 годин на день поставки. постачальник зобов'язаний надати рахунок з обов'язковим зазначенням курсу НБУ, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну з урахуванням перерахунку.
Умови поставки - по факту поставки. В разі зміни курсу НБУ на дату фактичного перерахування грошових коштів від курсу НБУ на дату поставки більш ніж 5%, вартість товару корегується шляхом перерахунку імпортної складової ціни по курсу НБУ на дату оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, посилається на те, що ним у відповідності до умов укладеного договору поставки №АМК-1300-2015-пст від 21.12.2015, відповідачу було поставлено протягом січня 2016 року - лютого 2017 року продукцію на загальну суму 19 262 596 грн 68 коп., що підтверджується долученими до позову копіями видаткових накладних, товаро-транспортними накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей представником відповідача, виставленими рахунками на оплату, а саме:
- видаткова накладна № 15 від 25.01.2016 на суму 693 776 грн 14 коп. (т.1, а.с.58), товарно-транспортної накладної № Р15 від 25.01.2016 (т1, а.с.59), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 15 від 25.01.2016р. на отримання товару (т.1, а.с.60), рахунок на оплату № 15 від 25.01.2016 (т.1, а.с.61);
- видаткова накладна № 46 від 02.03.2016 на суму 735 308 грн 93 коп. (а.с.63), товарно-транспортної накладної № Р46 від 02.03.2016 (а.с.64), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 58 від 01.03.2016 на отримання товару (а.с.65), рахунок на оплату № 46 від 02.03.2016 (а.с.66);
- видаткова накладна № 47 від 02.03.2016 на суму 161 391 грн 82 коп. (а.с.68), товарно-транспортної накладної № Р46 від 02.03.2016 (а.с. 69), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 58 від 01.03.2016 (а.с.70), рахунок на оплату № 47 від 02.03.2016 (а.с.71);
- видаткова накладна № 62 від 11.03.2016 на суму 219 323 грн 64 коп. (а.с.73), товарно-транспортної накладної № Р62 від 11.03.2016 (а.с.74), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 64 від 11.03.2016 на отримання товару (а.с.75), рахунок на оплату № 62 від 11.03.2016 (а.с.76);
- видаткова накладна № 97 від 05.04.2016 на суму 5 884 грн 61 коп. (а.с.78), товарно-транспортної накладної № Р97 від 05.04.2016 (а.с 79), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 93 від 01.04.2016 на отримання товару (а.с.80), рахунок на оплату № 98 від 05.04.2016 (а.с.81);
- видаткова накладна № 109 від 15.04.2016 на суму 216 249 грн 84 коп. ( а.с.82), товарно-транспортної накладної № Р109 від 15.04.2016 (а.с.83), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 97 від 13.04.2016 на отримання товару (а.с.84), рахунок на оплату № 108 від 15.04.2016 (а.с.85);
- видаткова накладна № 110 від 19.04.2016 на суму 307 196 грн 98 коп. (а.с.87), товарно-транспортної накладної № Р110 від 19.04.2016 (а.с.88), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 101 від 19.04.2016 на отримання товару (а.с.90), рахунок на оплату № 112 від 19.04.2016 (а.с.91);
- видаткова накладна № 129 від 29.04.2016 на суму 433 540 грн 44 коп. (а.с.93), товарно-транспортної накладної № Р129 від 29.04.2016 (а.с.94), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 110 від 28.04.2016 на отримання товару (а.с.95), рахунок на оплату № 129 від 29.04.2016 (а.с.96);
- видаткова накладна № 133 від 06.05.2016 на суму 852 859 грн 01 коп. (а.с.98), товарно-транспортної накладної № Р133 від 06.05.2016 (а.с.99), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 127 від 06.05.2016 на отримання товару (а.с.101), рахунок на оплату № 133 від 06.05.2016 (а.с.102);
- видаткова накладна № 151 від 23.05.2016 на суму 867 540 грн 72 коп. (а.с.103), товарно-транспортної накладної № Р151 від 23.05.2016 (а.с.104), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 135 від 19.05.2016 на отримання товару (а.с.105), рахунок на оплату № 150 від 23.05.2016 (а.с.106);
- видаткова накладна № 233 від 28.07.2016 на суму 168 546 грн 62 коп. (а.с.108), товарно-транспортної накладної № Р233 від 28.07.2016 (а.с.109), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 188 від 27.07.2016 на отримання товару (а.с.110), рахунок на оплату № 236 від 28.07.2016 (а.с.111);
- видаткова накладна № 235 від 01.08.2016 на суму 599 129 грн 21 коп. (а.с.113), товарно-транспортної накладної № Р235 від 01.08.2016 (а.с.114), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 188 від 27.06.2016 на отримання товару (а.с.115), рахунок на оплату № 238 від 01.08.2016 (а.с.116);
- видаткова накладна № 259 від 16.08.2016 на суму 517 582 грн 03 коп. (а.с.118), товарно-транспортної накладної № Р259 від 16.08.2016 (а.с.119), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 211 від 15.08.2016 на отримання товару (а.с.120), рахунок на оплату № 263 від 16.08.2016 (а.с.121);
Коригувальний рахунок №292 від 08.09.2016 до рахунка на оплату №263 від 16.08.2016, на суму 5 510 грн 32 коп. (коригування вартості за фактом оплати 08.09.2016 п/д. №8982 від 08.09.2016) (а.с.123);
Коригувальний рахунок №293 від 09.09.2016. до рахунка на оплату №263 від 16.08.2016, на суму 5 214 грн 11 коп. (коригування вартості за фактом оплати 09.09.2016 п/д. №9039 від 09.09.2016) (а.с.124);
- видаткова накладна № 267 від 29.08.2016 на суму 877 886 грн 56 коп. (а.с.125), товарно-транспортної накладної № Р267 від 29.08.2016 (а.с.126), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 214 від 25.08.2016 на отримання товару (а.с.127), рахунок на оплату № 271 від 29.08.2016 (а.с.128);
- видаткова накладна № 277 від 06.09.2016 на суму 592 843 грн 92 коп. (а.с.130), товарно-транспортної накладної № Р277 від 06.09.2016 (а.с.131), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 233 від 06.09.2016 на отримання товару (а.с.132), рахунок на оплату № 281 від 06.09.2016 (а.с.133);
- видаткова накладна № 286 від 13.09.2016 на суму 925 161 грн 79 коп. (а.с.135), товарно-транспортної накладної № Р286 від 13.09.2016 (а.с.136), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 240 від 13.09.2016 на отримання товару (а.с.137), рахунок на оплату № 291 від 13.09.2016 (а.с.138);
- видаткова накладна № 294 від 21.09.2016 на суму 719 605 грн 92 коп. (а.с.140), товарно-транспортної накладної № Р294 від 21.09.2016 (а.с.141), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 245 від 21.09.2016 на отримання товару (а.с.142), рахунок на оплату № 299 від 21.09.2016 (а.с.143);
- видаткова накладна № 307 від 30.09.2016 на суму 826 821 грн 02 коп. (а.с.145), товарно-транспортної накладної № Р307 від 30.09.2016 (а.с.146), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 247 від 29.09.2016 на отримання товару (а.с.147), рахунок на оплату № 312 від 30.09.2016 (а.с.148);
- видаткова накладна № 324 від 17.10.2016 на суму 886 209 грн 50 коп. (а.с.150), товарно-транспортної накладної № Р324 від 17.10.2016 (а.с.151), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 264 від 13.10.2016 на отримання товару (а.с.152), рахунок на оплату № 329 від 17.10.2016 (а.с.153);
- видаткова накладна № 352 від 16.11.2016 на суму 512 240 грн 45 коп. (а.с.155), товарно-транспортної накладної № Р352 від 16.11.2016 (а.с.156), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 298 від 16.11.2016 на отримання товару (а.с.157), рахунок на оплату № 358 від 16.11.2016 (а.с.158);
- видаткова накладна № 356 від 23.11.2016 на суму 1 157 925 грн 12 коп. (а.с.159, товарно-транспортної накладної № Р356 від 23.11.2016 (а.с.160), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 298 від 16.11.2016 на отримання товару (а.с.161), рахунок на оплату № 362 від 23.11.2016 (а.с.162);
- видаткова накладна № 362 від 30.11.2016 на суму 448 748 грн 47 коп. (а.с.165), товарно-транспортної накладної № Р362 від 30.11.2016 (а.с.166), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 305 від 30.11.2016 на отримання товару (а.с.167), рахунок на оплату № 371 від 30.11.2016 (а.с.168);
- видаткова накладна № 371 від 08.12.2016 на суму 333 123 грн 65 коп.(а.с. 170), товарно-транспортної накладної № Р371 від 08.12.2016 (а.с.171), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 320 від 07.12.2016 на отримання товару (а.с.172), рахунок на оплату № 379 від 08.12.2016 (а.с.173);
- видаткова накладна № 399 від 23.12.2016 на суму 1 279 337 грн 06 коп. (а.с175), товарно-транспортної накладної № Р399 від 23.12.2016 (а.с.176), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 325 від 19.12.2016 на отримання товару (а.с.177), рахунок на оплату № 405 від 23.12.2016 (а.с.178);
- видаткова накладна № 4 від 05.01.2017 на суму 662 055 грн 36 коп. (а.с.180), товарно-транспортної накладної № Р4 від 05.01.2017 (а.с.181), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 1 від 04.01.2017 на отримання товару (а.с.182), рахунок на оплату № 5 від 05.01.2017 (а.с.183); Коригувальний рахунок №28 від 24.01.2017 до рахунка на оплату №5 від 05.01.2017 (а.с.185), коригувальна накладна №27 від 24.01.2017 до видаткової накладної №4 від 05.01.2017 на суму мінус 918 грн 82 коп. (а.с.186), (сума поставленої продукції з урахуванням коригування складає 662 055 грн 36 коп. - 918 грн 82 коп. = 661 136 грн 54 коп.)
- видаткова накладна № 17 від 18.01.2017 на суму 863 798 грн 40 коп. (а.с.189), товарно-транспортної накладної № Р17 від 18.01.2017 (а.с.190) , довіреність ПАТ «АМК» ОС № 3 від 17.01.2017 на отримання товару (а.с. 191), рахунок на оплату № 18 від 18.01.2017 (а.с.192);
- видаткова накладна № 29 від 27.01.2017 на суму 931 790 грн 64 коп. (а.с.194)., товарно-транспортної накладної № Р29 від 27.01.2017 (а.с.195), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 6 від 27.01.2017на отримання товару (а.с.196), рахунок на оплату № 30 від 27.01.2017 (а.с.197);
- видаткова накладна № 43 від 03.02.2017 на суму 922 936 грн 32 коп. (а.с.199), товарно-транспортної накладної № Р43 від 03.02.2017 (а.с.200), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 22 від 02.02.2017 на отримання товару (а.с.201), рахунок на оплату № 45 від 03.02.2017 (а.с.202);
- видаткова накладна № 46 від 09.02.2017 на суму 1 533 976 грн 80 коп. (а.с.204), товарно-транспортної накладної № Р46 від 09.02.2017 (а.с.205), довіреність ПАТ «АМК» ОС № 22 від 02.02.2017 на отримання товару (а.с.206), рахунок на оплату № 48 від 09.02.2017 (а.с.207)
Оскільки відповідач не своєчасно сплачував передбачені договором платежі, та повністю не розрахувався за основним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за поставлену продукцію, сторони домовились укласти тристоронню угоду від 22.11.2016 №АМК-1252-2016-СГЛ про покладання на третю особу виконання грошових зобов'язань за договором № АМК-1300-2015-ПСТ від 21 грудня 2015 року (т.1, а.с.209).
Згідно умов угоди, відповідач (ОСОБА_1 акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»), позивач та ОСОБА_1 акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод», керуючись ст. 528 ЦК України, уклали цю Угоду про покладення на третю особу виконання грошових зобов'язань відповідача за договором № АМК-1300-2015-пст від 21 грудня 2015 року на поставку вогнетривких виробів.
Згідно п. 1 цієї угоди, відповідач покладає на третю особу виконання в цілому до 31 березня 2017 року включно грошових зобов'язань відповідача за договором на загальну суму 3 442 360 грн 26 коп., далі за текстом “грошові зобов'язання”, під якими розуміються зобов'язання Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Фєматек-Україна” зі сплати: на загальну суму 3 442 360,26 грн; а третя особа погоджується виступити в якості безпосереднього виконавця таких грошових зобов'язань.
Пунктом 2 угоди передбачено, що позивач зобов'язується прийняти виконання грошових зобов'язань, запропоноване за відповідача третьою особою та відповідно підтверджує та гарантує, що у випадку такого виконання грошових зобов'язань у повному розмірі третьою особою не буде мати жодних претензій до відповідача щодо виконання грошових зобов'язань та не буде здійснювати жодних дій юридичного, процесуального та/або фінансового характеру, направлених на стягнення зі відповідача грошових зобов'язань.
Укладення цієї угоди не замінює боржника (не призводить до переводу боргу). відповідач зобов'язаний контролювати виконання грошових зобов'язань третьою особою та несе відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань, передбачену договором та/або законодавством України (п.3 угоди).
Пунктами 4,5 угоди передбачено, що виконання третьою особою грошових зобов'язань має бути здійснено у національній валюті та відповідно до інших умов договору. Грошові зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 за цією угодою припиняються їх належним виконанням, здійсненим третьою особою. Виконання третьою особою грошових зобов'язань здійснюється шляхом безготівкового переказу третьою особою грошових коштів на рахунок сторони 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фєматек-Україна”.
Пунктом 8 угоди передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Третьою особою грошових зобов'язань цей обов'язок відповідач повинен виконати сам. Факт невиконання третьою особою грошових зобов'язань вважається порушенням грошових зобов'язань з боку самого відповідача.
В подальшому, додатковою угодою № 1 від 29.12.2016 до угоди від 22.11.2016 №АМК-1252-2016-СГЛ про покладання на третю особу виконання грошових зобов'язань за договором № АМК-1300-2015-ПСТ від 21 грудня 2015 року, в пункт 1 зазначеної угоди внесено зміни про виконання третьої особи грошових зобов'язань відповідача до 31 березня 2017 року (т.1, а.с.210).
12.01.2017 між сторонами укладено ще одну тристоронню угоду № АМК-236-2017-СГЛ про покладання на третю особу виконання грошових зобов'язань за договором № АМК-1300-2015-ПСТ від 21 грудня 2015 року (т.1, а.с.211).
За умовами цієї угоди, відповідач, позивач та ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», керуючись зокрема ст. 528 ЦК України, уклали угоду про покладення на третю особу виконання грошових зобов'язань відповідача за договором № АМК-1300-2015-пст від 21 грудня 2015 року на поставку вогнетривких виробів. Пунктом 1 цієї угоди, відповідач покладає на третю особу виконання в цілому до 31 березня 2017 року включно грошових зобов'язань відповідача за договором на загальну суму 5 000 000 грн, далі за текстом “грошові зобов'язання”, під якими розуміються зобов'язання Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Фєматек-Україна” зі сплати: на загальну суму 5 000 000 грн; а третя особа погоджується виступити в якості безпосереднього виконавця таких грошових зобов'язань.
Позивач вказує на те, що враховуючи умови укладених між сторонами угод, ОСОБА_1 акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” сплачено заборгованість частково, в сумі 7 687 463 грн 42 коп.
На виконання трьохсторонніх угод, укладених між учасниками, ОСОБА_1 акціонерним товариством “Алчевський коксохімічний завод” сплачено заборгованість відповідача в сумі 5 700 000 грн 00 коп.
За таких обставин, залишок заборгованості, яку просить стягнути позивач, складає 5 875 133 грн 26 коп.
Зазначене також підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач направив на адресу відповідача вимогу за вих.№ 45/Ю від 20.04.2017 про сплату заборгованості за поставлену продукцію за договором та акт звірки взаєморозрахунків. Однак, вимоги позивача були залишені відповідачем без виконання, що і стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №АМК-1300-2015-пст від 21.12.2015 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зобов'язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявними у справі матеріалами, зокрема копіями видаткових накладних, товаро-транспортними накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей представником відповідача, виставленими рахунками на оплату, підтверджується належне виконання позивачем зобов'язань за договором поставки №АМК-1300-2015-пст від 21.12.2015, та здійснення поставки продукції відповідачу протягом січня 2016 року - лютого 2017 року на загальну суму 19 262 596 грн 68 коп.
Натомість відповідач не повністю виконав зобов'язання за договором, та враховуючи укладені між учасниками додаткові тристоронні угоди, оплата була проведена на загальну суму 13 387 463 грн 42 коп., з яких:
- ОСОБА_1 акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” сплачено заборгованість частково, в сумі 7 687 463 грн 42 коп., що підтверджується даними звіту позивача про дебетові та кредитові операції по рахунку, здійсненими відповідачем платежами (т.1, а.с.213-217);
- ОСОБА_1 акціонерним товариством “Алчевський коксохімічний завод” сплачено заборгованість відповідача в сумі 5 700 000 грн 00 коп., що підтверджується даними звіту позивача про дебетові та кредитові операції по рахунку, здійсненими відповідачем платежами (т.1, а.с.218-220).
За таких обставин, залишок заборгованості, яку просить обґрунтовано стягнути позивач, складає 5 875 133 грн 26 коп. (здійснені відповідачем, 3-ю особою, оплати : 7 687 463 грн 42 коп. + 5 700 000 грн 00 коп.= 13 387 463 грн 42 коп.; заборгованість 19 262 596 грн 68 коп. - 13 387 463 грн 42 коп. = 5 875 133 грн 26 коп.).
Як вбачається з матеріалів справи та наведених даних у актах звірки розрахунків щодо формування сальдо заборгованості, здійснені відповідачем та третьою особою оплати, остання - в сумі 5 875 133 грн 26 коп. обліковується саме за наступними видатковими накладними: №399 від 23.12.2016 (частково, в сумі 961 494,56 грн, враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати 09-10.02.2017), №4 від 05.01.2017, №17 від 18.01.2017, №29 від 27.01.2017, №43 від 03.02.2017, №46 від 09.02.2017.
Під час розгляду спору відповідачем, третьою особою доводів позивача не спростовано, доказів на підтвердження належного виконання грошового зобов'язання - проведення своєчасного та повного розрахунку з позивачем суду не надано.
Відповідачем також не надано суду доказів погашення заявленого до стягнення боргу під час розгляду спору.
Судом також враховується, що відповідач у відзиві підтверджує здійснення поставки позивачем вогнетривкої продукції за вказаним договором в період з січня 2016 по лютий 2017 року на загальну суму 19 262 596 грн 68 коп., та здійснення лише часткової оплати боргу на загальну суму 13 387 463 грн 42 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 875 133 грн 26 коп. за поставлену протягом січня 2016 року - лютого 2017 року продукцію за договором № АМК-1300-2015-ПСТ від 21 грудня 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати просить стягнути з відповідача у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 55 548 грн 00 коп. нараховані на заборгованість наявну за видатковими накладними №399 від 23.12.2016 (частково), №4 від 05.01.2017, №17 від 18.01.2017, №29 від 27.01.2017, №43 від 03.02.2017, №46 від 09.02.2017, за загальний період з 23.01.2017 по 16.06.2017 (т.1, а.с.25-31).
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність наведеного позивачем розрахунку 3% річних, а також контррозрахунку, наданого відповідачем (т.2, а.с.89), суд відзначає про наявність в них помилок.
Зокрема, позивачем по накладним №4 від 05.01.2017, №29 від 27.01.2017, №43 від 03.02.2017, №46 від 09.02.2017, не правильно визначено дату виникнення прострочення в порушення вимог ст.254 ЦК України, не враховано святкові та вихідні.
Відповідач у контрозрахунку помилково розраховує 3% відсотки за видатковою накладною №371 від 08.12.2016, за якою позивач взагалі не заявляє заборгованість та за накладною №399 від 23.12.2016 - не правильно визначаючи суму боргу, оскільки платежі, на які посилається в контр розрахунку відповідач - були зараховані позивачем в рахунок погашення боргу за попередній період, про що було в подальшому зауважено самим відповідачем в письмових поясненнях від 12.09.2017).
Враховуючи виявлені помилки, судом здійснено правильний розрахунок за допомогою інформаційно-правової системи «Законодавство»:
Видаткова накладнаСума боргуПеріод простроченняКількість днів3% річних грн
№399 23.12.2016 961 494,5623.01.2017 - 16.06.201714511 458,91
№4 05.01.2017 661 136,5407.02.2017 - 16.06.20171307 064,20
№17 18.01.2017863 798,40 18.02.2017 - 16.06.20171198 448,66
№29 27.01.2017 931 790,6428.02.2017 - 16.06.20171098 347,82
№43 03.02.2017 922 936,3207.03.2017 - 16.06.20171027 737,49
№46 09.02.2017 153 3976,8014.03.2017-16.06.20179511 977,63
Всього:55034,71
За таких обставин, суд визнає обґрунтованими заявлені до стягнення з відповідача 3% річних в сумі саме 55 034 грн 71 коп. В іншій частині 3% річних, заявлених позивачем, слід відмовити.
Наразі у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України позивач також просить стягнути інфляційні втрати в сумі 257 106 грн 77 коп., нараховані на заборгованість наявну за видатковими накладними №399 від 23.12.2016 (частково), №4 від 05.01.2017, №17 від 18.01.2017, №29 від 27.01.2017, №43 від 03.02.2017, №46 від 09.02.2017, за загальний період з 23.01.2017 по 16.06.2017 (т.1, а.с.25-31).
За приписами п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань” №14 від 17.12.2013, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
Законодавчо так само визначено звітним періодом встановлення індексу інфляції місяць. Отже, правовий аналіз вимог чинного законодавства надає можливість дійти висновку, про те, що найменший період визначенні індексу інфляції - місяць, і обрахування знецінення боргу можливе лише тоді, коли таке знецінення відбувалось протягом місяця, а не іншої меншої кількості календарних днів.
Перевіривши правильність наведеного позивачем розрахунку інфляційних, а також контррозрахунку, наданого відповідачем (т.2, а.с.89), суд відзначає про наявність в них помилок (не правильність визначення періодів, за які підлягають нарахуванню інфляційні та індексів, що застосовуються).
Враховуючи виявлені помилки, судом здійснено правильний розрахунок інфляційних за допомогою інформаційно-правової системи «Законодавство»:
Видаткова накладнаСума боргуПеріод прострочення, за який застосовується інфляційна складоваСукупний індекс %Інфляційні грн
№399 23.12.2016961 494,56лютий-травень 2017105,09248 959,55
№4 05.01.2017661 136,54березень-травень 2017104,05126 786,02
№17 18.01.2017863 798,40березень-травень 2017104,05134 996,88
№29 27.01.2017931 790,64березень-травень 2017104,05137 751,60
№43 03.02.2017922 936,32квітень-травень 2017102,21120 412,58
№46 09.02.2017153 3976,80квітень-травень 2017102,21133 926,96
Всього:202 833,59
З огляду на зазначене, з відповідача підлягають правомірно стягненню інфляційні втрати саме в сумі 202 833 грн 59 коп. В іншій частині інфляційних втрат, заявлених позивачем, слід відмовити.
З приводу заявленої до стягнення позивачем пені за вказаними накладними на загальну суму 494 303 грн 55 коп., що нарахована за загальний період з 23.01.2017 по 16.06.2017 (т.1, а.с.25-31), суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, в п.8.3. договору №АМК-1300-2015-ПСТ від 21 грудня 2015 року, сторони визначили, що покупець при порушенні строків оплати виплачує постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Згідно роз'яснень, викладених в п.1.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову(пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише у разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Наразі, суд, дослідивши редакцію п.8.3 договору, на підставі якої позивачем розраховується пеня, дійшов висновку про те, що сторонами не було погоджено та чітко визначено в договорі базу для нарахування такої пені у разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором. Крім того, розмір пені сторонами також чітко не визначений (в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ).
Зазначене зумовлює визнання судом необґрунтованим наведеного позивачем розрахунку пені, який наразі здійснений останнім на власний розсуд, шляхом обрання в якості бази для нарахування пені по кожній накладній - суму, на яку було поставлено та не оплачено відповідачем продукцію, та на власний розсуд для розрахунку пені обрано подвійну облікову ставку НБУ (т.1, а.с.25-31).
За таких обставин, в задоволенні заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача нарахованої пені в розмірі 494 303 грн 55 коп. слід відмовити.
Відповідачем 11.09.2017 до суду подано заяву про розстрочення виконання рішення на 9 місяці зі сплатою боргу щомісячно рівними частками (т.2, а.с.91-148).
Заява обґрунтована тим, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, зокрема, за перші 3 місяці 2017 року має збитки на суму 760 682 тис. грн., та заборгованість з оплати праці яка становить 97 753 тис.грн., що підтверджується даними звіту про фінансові результати . Що заборгованість за договором виникла через обмеження залізничного сполучення у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, відповідач не мав можливості доставляти продукції своїм контрагентам, отримувати дохід за цю продукцію, які належало перерахувати зокрема позивачу, блокування залізничного руху по станціях Ясинувата-Горлівка-Дебальцево призвело до браку сировини та неможливості відправки готової продукції відповідача, і як наслідок до фактичного призупинення металургійного виробництва. Значне коливання курсу валют по відношенню до національної валюти призвело до значної затримки у розрахунках за відвантажену продукцію іноземними споживачами. Загалом сума дебіторської заборгованості контрагентів перед відповідачем становить 20 593 775 тис. грн. За результатами ведення переговорів із контрагентами сплановано планомірне погашення дебіторської заборгованості перед відповідачем протягом 12-18 місяців.
Також відповідач найближчим часом сподівається отримати кошти від контрагентів -нерезидентів зі сплати дебіторської заборгованості, яка була предметом розгляду Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №112к/2016 в сумі 23 733 921, 34 долари США та у справі АС №161к/2016 у сумі 2 135 876, 22 долари, за результатами розгляду яких прийняті рішення про задоволення позовних вимог відповідача в повному обсязі. Крім того, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України 30.08.2017 прийняті рішення у справах АС№536р/2016 та АС№546/2016 якими позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” також задоволені повністю, присуджено до стягнення 1 234 957 888,56 російських рублів та 494 591 797,30 російських рублів.
Відповідач поступово відновлює свою роботу, вводить основні засоби в експлуатацію, що свідчить про поступове відновлення платоспроможності. Однак у зв'язку з значними збитками та відсутністю наразі обігових коштів у відповідача, виконання рішення шляхом разової сплати прострочених платежів позивачу фактично є неможливим. У свою чергу розстрочка виконання рішення надасть можливість зберегти робочі місця, своєчасно виконувати зобов'язання із виплати заробітної плати і в той же час не порушить права та інтереси позивача та не погіршить його фінансовий стан.
За таких обставин, відповідач просить розстрочити виконання рішення на дев'ять місяців рівними частинами, що створить умови для гарантованого виконання рішення, зокрема, враховуючи наявну значну дебіторську заборгованість інших контрагентів перед відповідачем.
Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Проаналізувавши доводи відповідача, суд дійшов висновку, що фінансовий стан відповідача на даний час у значній мірі перешкоджає повному фактичному виконанню рішення суду у даній справі.
Враховуючи зазначене, а також те, що місцезнаходженням більшості основних засобів та виробничих потужностей відповідача є непідконтрольна на даний час Україні територія (м. Алчевськ), надання розстрочки виконання судового рішення суду, створить відповідачу умови для можливості реального виконання рішення суду та сплати позивачу боргу рівними частками протягом розумного строку.
Судом також враховано, що позивач заперечує проти розстрочки виконання рішення на 9 місяців та просить розстрочити не більше ніж на 6 місяців.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви відповідача частково та надати розстрочку виконання рішення суду на п'ять місяців, починаючи з жовтня 2017 року по лютий 2018 року включно.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуальнорго кодексу України за результатами розгляду спору на відповідача покладається судовий збір в сумі 91 995 грн 02 коп., що відповідає сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п.6 ч.1 ст.83, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілесова, буд.20А, ідентифікаційний код 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фєматек-Україна”, вул.Курсанта Скоробогатька, 2, м.Дніпро Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 30688127, 5 875 133 грн 26 коп. - сума основного боргу, 3% річних в сумі 55 034 грн 71 коп., інфляційні втрати в сумі 202 833 грн 59 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 91 995 грн 02 коп.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Заяву Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.
5. Розстрочити виконання рішення суду у справі №913/527/17 в частині стягнення основного боргу в сумі 5 875 133 грн 26 коп., 3% річних в сумі 55 034 грн 71 коп., інфляційних втрат в сумі 202 833 грн 59 коп., судового збору в сумі 91 995 грн 02 коп. (всього 6 224 996 грн 58 коп.) на 5 місяців, починаючи з жовтня 2017 року по лютий 2018 року включно, зі сплатою щомісяця, наступних сум:
- 1 244 999 грн 31 коп. слід сплатити до 31.10.2017;
- 1 244 999 грн 31 коп. слід сплатити до 30.11.2017;
- 1 244 999 грн 32 коп. слід сплатити до 31.12.2017;
- 1 244 999 грн 32 коп. слід сплатити до 31.01.2018;
- 1 244 999 грн 32 коп. слід сплатити до 28.02.2018.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 18.09.2017
Суддя О.В. Драгнєвіч