04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" вересня 2017 р. Справа №910/6815/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "Дон-Лан"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017
у справі № 910/6815/16 (суддя : Літвінова М.Є.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "Дон-Лан"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o.
про стягнення 100 000, 00 грн.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "Дон-Лан" про стягнення 100 000, 00 грн. на підставі Договору поставки №SSD DD00029PU від 01.01.2014.
Господарський суд міста Києва зупинив провадження у справі № 910/6815/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10109/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна" до Coveris Rigid Polska Sp z.o.o. (Коверіс Рігід Польща Сп. з.о.о.) про визнання недійсними договорів своєю ухвалою від 05.04.2017.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "Дон-Лан" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі.
Разом з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено клопотання, в якому скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/6815/16, яке обґрунтоване тим, що скаржник не отримував судового рішення від 20.03.2017 про відкладення розгляду справи на 05.04.2017 та від 05.04.2017 - коли вирішувалось питання про зупинення провадження у справі. І лише 04.09.2017 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень апелянту стало відомо про зупинення провадження у справі № 910/6815/16.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України: "Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу."
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржувану ухвалу прийнято Господарським судом міста Києва 05.04.2017 та направлено відповідачу 2 - 18.04.2017, що підтверджується відміткою на зворотньому аркуші оскаржуваної ухвали. Останнім днем строку подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу, відповідно до вимог ст. ст. 51, 93 ГПК України, є 10.04.2017. Як встановлено судом апеляційної інстанції, з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "Дон-Лан" звернулось згідно відтиску штемпеля канцелярії Господарського суду міста Києва на першому аркуші апеляційної скарги - 05.09.2017, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Відповідно до положення п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", "Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах)".
Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
За змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як підставу, що стала причиною пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги у клопотанні про поновлення строку скаржником зазначено, що про винесення оскаржуваного рішення апелянту стало відомо лише 04.09.2017.
Інших доводів та доказів щодо наявності причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності, які б позбавляли скаржника можливості подати апеляційну скаргу у встановлений ч. 1 ст. 93 ГПК України строк, що могло б бути підставою для відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 53 ГПК України, заявлене клопотання не містить, а тому, поважних підстав для відновлення пропущеного строку не вбачається та не встановлено судом апеляційної інстанції.
Також, колегії суддів за інформацією, яка міститься в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", стало відомо, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 12.04.2017 і оприлюднено 18.04.2017 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65941083), тобто, з 18.04.2017 відповідач 2 мав можливість ознайомитись з повним текстом даної ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень або подати відповідне клопотання до суду першої інстанції, щоб вчасно звернутись з апеляційною скаргою.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, апелянт не скористався своїм правом згідно з частиною другою статті 22 ГПК України, а саме, заявляти клопотання про ознайомлення з матеріалами справи або про видачу йому належно засвідчених копій судових рішень, в разі якщо не отримав направленну йому 18.04.2017 копію оскаржуваної ухвали.
При цьому суд зазначає, що апелянт був обізнаний про розгляд даної справи в Господарському суді міста Києва та неодноразово приймав участь у судових засіданнях, що підтвержується матеріалами справи.
Відтак, в даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом встановленого законодавством процесуального строку та з врахуванням затримки у відправленні йому копії оскаржуваної ухвали - з обгрунтуванням клопотання про поновлення строку. Тобто, можливість своєчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, отже мала суб'єктивний характер.
З огляду на викладене, судова колегія відхиляє клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України "Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення або таке клопотання відхилено.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "Дон-Лан" без розгляду, у звязку з відхиленням клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що згідно сталої практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 року та рішенні від 22.10.1996 року у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства") - безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "Дон-Лан" про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/6815/16.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "Дон-Лан" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/6815/16 повернути без розгляду.
3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.
4. Матеріали справи № 910/6815/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич