04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" вересня 2017 р. Справа№ 927/259/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Сітайло Л.Г.
Баранця О.М.
при секретарі Вінницькій О.В.
За участю представників:
від позивача: Лопушанський А.В. - представник за довіреністю № 24 від 07.07.2017
від відповідача: Ковальчук О.О. - представник за довіреністю № 7/03 від 01.03.2017
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2017 про часткове задоволення заяви Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016
у справі № 927/259/16 (суддя Бобров Ю.М.)
за позовом Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»
до Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України»
про стягнення 420 153,24 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2017 у справі № 927/259/16 заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016 задоволено частково, розстрочено виконання рішення суду у цій справі на 36 місяців зі сплатою рівними частками по 11 670,92 грн. щомісячно (останній платіж, який має бути сплачений до 01.08.2020 становить 11 671,04 грн. - примітка суду).
Частково задовольняючи заяву відповідача, в якій він просив розстрочити виконання рішення у цій справі строком на 72 місяців, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, названі заявником для розстрочення виконання рішення суду, є винятковими та можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2017 по справі № 927/259/16 скасувати та відмовити у задоволенні розстрочки виконання рішення суду від 19.05.2016 у справі № 927/259/16.
В апеляційній скарзі позивач послався на те, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної ухвали не враховано, що наявність у відповідача задекларованої суми чистого прибутку за 2016 рік (339 000 грн.) свідчить про відсутність обставин, при яких надається розстрочка, в той час як при частковому задоволенні заяви відповідача та розстроченні рішення суд першої інстанції фактично врахував лише інтереси відповідача, не зробивши при цьому жодної спроби обґрунтувати дотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі з урахуванням тієї обставини, що на момент винесення ухвали рішення у цій справі вже не виконувалось 1 рік та 3 місяці.
Ухвалою від 30.08.2017 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник відповідача у наданих поясненнях проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.
Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу та штрафу, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором сортозаміни № 020614/01 від 02.06.2014.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016, повний текст якого складений 25.05.2016, у справі № 927/259/16 позов задоволено повністю.
24.07.2017 відповідач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016 по даній справі рівними платежами по 5 835,46 грн. щомісячно на 72 місці.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2017 у справі № 927/259/16 заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016 задоволено частково, розстрочено виконання рішення суду у цій справі на 36 місяців зі сплатою рівними частками по 11 670,92 грн. щомісячно (останній платіж, який має бути сплачений до 01.08.2020 становить 11 671,04 грн. - примітка суду).
З огляду на наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Звертаючись до суду з заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області у цій справі, відповідач послався на те, що основною обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, є перебування відповідача в скрутному фінансовому становищі, яке на сьогоднішній день об'єктивно не дозволяє негайно сплатити заборгованість за судовим рішення.
На підтвердження вказаних обставин заявник послався на те, що:
- 10.08.2016 головним державним виконавцем Петренко С.В. по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 34264992 складено Акт опису і арешту майна № 67А, за яким арештовано врожай сої, кукурудзи, соняшнику 2016 року (а.с. 123);
- 18.10.2016 року головним державним виконавцем Петренко С.В. винесено Постанову про опис та арешт майна боржника по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 34264992, якою був накладений арешт на врожай сорго, що вирощений на полях відповідача в 2016 році (а.с. 124-125);
- ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.03.2017 в кримінальному провадженні № 1-кс/742/263/17 задоволено клопотання прокурора Прилуцької місцевої прокуратури Сергушиної О.В. про накладення арешту на майно підприємства в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 4201627000000301 та накладено арешт на урожай сорго 2016 року, вирощений на полях, які перебувають у відповідача Національної академії аграрних наук України загальною площею 575,5 га, а саме: поле № 6, сівозміна № 2, площею 166,2 га, поле № 8 сівозміна № 2 площею 150,7 га, поле № 6 кормова сівозміна площею 52 га, поле № 4 сівозміна № 3 площею 118,4 га, поле № 4 кормова сівозміна площею 88,2 га, та заборонено використання та розпорядження урожаєм сорго 2016 року, який буде зібраний із зазначених вище полів та визначено місце зберігання за відповідачем (а.с. 127-128).
Відповідач зазначив про те, що вказані обставини ускладнили і без того складну господарську діяльність відповідача, в той час як арешти, в свою чергу, унеможливлюють будь-яке комерційне використання врожаю з метою його продажу, і, як наслідок, погашення з вирученої суми продажу суми боргу, а без отримання можливості розстрочення боргу, вважає боржник, підприємство стоїть перед загрозою блокування всіх банківських рахунків внаслідок накладеного арешту.
Відповідач зазначив і про те, що наявність арештів у виконавчому провадженні призведе до несплати заробітної плати працівникам підприємства та виникнення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і, як наслідок, до повної неспроможності його виконати свої зобов'язання взагалі, що є несприятливою ситуацією як для боржника так і для кредитора. Тобто, у відповідача - боржника існують обставини щодо винятковості фінансової та господарської ситуації, пов'язаної з неможливістю негайного виконання рішення, а розстрочка виконання рішення дозволить підприємству провести реальну оплату боргу без знищення підприємства як такого.
Відповідач вважає, що єдиною безальтернативною можливістю хоч якось зберегти підприємство, зробити можливим продовження його господарської діяльності та подальшу сплату заборгованості позивачу, є лише застосування інституту розстрочення боргу, передбаченого статтею 121 ГПК України, та звернув особливу увагу суду на той факт, що підприємство не ухиляється від виконання судового рішення, а лише просить суд застосувати до даних правовідносин інститут розстрочення виконання судового рішення.
Отже, фактично, на думку відповідача, необхідність розстрочки виконання рішення суду зумовлена скрутним фінансовим становищем відповідача та відсутністю у нього можливості для задоволення вимог позивача у повному обсязі.
У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вказано, що, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з п. 1.1 Статуту відповідача (а.с. 135-147) відповідач заснований на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України як органу управління державним майном.
Відповідно до п. 2.1 Статуту відповідач як юридична особа є державним сільськогосподарським підприємством, яке створене з метою організаційно-господарського забезпечення Науковій установі умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і саджанців, нових засобів захисту рослин і тварин, штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування і виготовлення дослідних і макетних зразків нової техніки, тощо.
Відповідач є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності як самостійний суб'єкт господарювання (п.3.1 Статуту).
Економічною основою діяльності відповідача є державна власність України на основні фонди, інше державне майно, а також землі Академії, які закріплені за нею постановою Президії Верховної Ради Української PCP «Про статус Української академії аграрних наук» від 29 липня 1991 року № 1370-XII, що перебувають у розпорядженні установ Академії (п.3.5 Статуту).
На нерухоме майно відповідача, яке знаходиться на його балансі, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів (п.4.12 Статуту).
Як свідчать матеріали справи, основними видами діяльності боржника за КВЕД є вирощування сільськогосподарських культур, що має сезонний характер і, як наслідок, циклічність надходження обігових коштів від продажу цієї сільгосппродукції.
Водночас з наявного в матеріалах справи Звіту про фінансові результати відповідача за 2016 рік слідує, що чистого прибутку за вказаний період у відповідача 339 000 грн., що недостатньо для віконня рішення суду у цій справі, проте свідчить про те, що відповідач здійснює господарську діяльність та матиме можливість виконувати рішення суду у випідку його розстрочення.
Слід зазначити і про те, що, з огляду на те, що прибуток відповідача за 2016 рік становив лише 339 000 грн., те, що майнові вимоги у цій справі становлять 420 153,24 грн., а також наявність у відповідача інших боржників з майновими вимогами, одночасне виконання всіх судових рішень фактично призведе до банкрутства відповідача та не буде сприяти виконанню рішення суду у цій справі.
Наслідком банкрутства відповідача стане і звільнення його працівників, в той час як відповідач виконує і соціальну функцію, оскільки забезпечує роботою місцевих мешканців, в той час як припинення відповідачем господарської діяльності позбавить вказаних громадян доходу.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Заявником належними та допустимими доказами доведено наявність підстав у розумінні приписів статті 121 ГПК України для розстрочення рішення суду у цій справі.
Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, беручи до уваги, зокрема, матеріальні інтереси стягувача в отриманні заборгованості, наявність інфляційних процесів в економіці держави, строк, на який боржник просить розстрочити виконання рішення суду (72 місяці), є надмірним, а відтак, заява відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016 задовольняється частково, виконання рішення суду у цій справі розстрочується на 36 місяців зі сплатою рівними частками по 11 670,92 грн. щомісячно (останній платіж, який має бути сплачений до 01.08.2020, становить 11 671,04 грн.).
Відповідно до п.п. 7.1.2 п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками, декілька індивідуально визначених речей тощо).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2017 у справі № 927/259/16, якою частково задоволено заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016 та розстрочено виконання рішення суду у цій справі на 36 місяців зі сплатою рівними частками по 11 670,92 грн. щомісячно (останній платіж, який має бути сплачений до 01.08.2020, становить 11 671,04 грн.) та для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» відсутні.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати на подачу апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України».
Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-10, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2017 про часткове задоволення заяви Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016 у справі № 927/259/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2017 про часткове задоволення заяви Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016 у справі № 927/259/16 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/259/16.
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді Л.Г. Сітайло
О.М. Баранець