Справа № 22ц- 309 / 2007 Головуючий в 1 інстанції - ОзерянськаЖ.М.
Категорія -11/16 Доповідач - Глущенко Н.Г.
ЗО січня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.
при секретарі - Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на ухвалу судді Днііпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2006 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу судці Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.10.2006 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви.
Зазначеною ухвалою суддя визнав неподаною та повернув позовну заяву ОСОБА_1 за позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - посилаючись на те, що позивачка не усунула недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі суду від 06.10.2006 року. Зокрема, позивачка не зазначила в позовній заяві та не надала докази укладення договору підряду з відповідачем та виплати суми у розмірі 3365 грн., як і не зазначила та не надала докази установки відповідачем вікон з неякісного матеріалу / а. с. 29/.
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилалась на те, що ухвала є
необгрунтованою / а с. 32 /.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу - скасувати з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди / а. с. 1-3 /. Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2006 року вказана позовна заява, як така ще- не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, була залишена без руху і позивачу було запропоновано в строк до 25.10.2006 року усунути недоліки зазначені в ухвалі / а. с.31 /.
Ухвалою судді від 25.10. 2006 року визнано неподаною та повернено позивачці її позовну заяву, оскільки позивачка не усунула всі недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі суду від 06.10.2006 року. Зокрема, позивачка не зазначила в позовній заяві та не додала докази укладення договору підряду з відповідачем та виплати суми у розмірі 3365 грн., як і не зазначила та не надала докази установки відповідачем вікон з неякісного матеріалу / а. с. 29 /.
Однак, з даними висновками суду погодитись неможливо оскільки вони не відповідають матеріалам позовної заяви та вимогам процесуального закону.
Так, визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву суд виходив з того, що позивачка не зазначила в позовній заяві та не додала докази укладення договору підряду з відповідачем та виплати суми у розмірі 3365 грн., як і не зазначила та не надала докази установки відповідачем вікон з неякісного матеріалу, - але дані обставини, виходячи з вимог процесуального закону, не є підставою для визнання неподаною та повернення позовної заяви, оскільки позивачка в позові зазначила, що договір підряду між нею та відповідачем укладено в усній формі, а щодо доказів, то в позові вона просила викликати до суду свідків /а. с. 1-3/. Крім того, згідно ч.6 ст.130 ЦПК України всі зазначені в ухвалі питання суд з'ясовує в попередньому судовому засіданні, якщо є на то потреба.
За таких обставин суд першої інстанції безпідставно та необгрунтовано повернув позовну заяву позивачці.
Таким чином, доводи апеляційної скарги обґрунтовані, а ухвала суду не відповідає вимогам закону та матеріалам позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 303,307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2006 року - скасувати і передати питання щодо прийому позовної заяви ОСОБА_1 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.