Справа №461/5270/17
/заочне/
12 вересня 2017 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Лялюка Є.Д.
при секретарі Станкевичі Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування квартирою, -
позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить позбавити відповідача права користування житловим приміщенням, а саме квартирою №11 в будинку №5 на вул. Гоголя у м. Львові.
В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що вона є власником вказаної квартири. Після набуття права власності на квартиру вона дізналась про те, що у такій зареєстрований колишній власник ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_2, які не проживають в ній вже тривалий час. ОСОБА_3 був знятий з реєстрації за її заявою 25 липня 2017 року. Відповідач, як дружина колишнього власника квартири АДРЕСА_1, втратила право користування цією квартирою, оскільки її чоловік втратив право власності на цю квартиру, а тому на даний час відсутні будь-які підстави для її реєстрації. Наявність у відповідача реєстрації за вказаною вище адресою порушує її права, оскільки вартість комунальних послуг розраховується від кількості зареєстрованих осіб, тому вона змушена сплачувати значно більше за комунальні послуги. Крім цього, вказує, що не бажає, щоб у її квартирі були зареєстровані сторонні особи, з якими вона не перебуває в сімейних відносинах.
До судового засідання позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності та про підтримання позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, в тому числі через засоби масової інформації, а тому, згідно ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно, у її відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши інші матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири №11 загальною площею 58,6 кв.м. в будинку №5 по вул. Гоголя у м. Львові, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копією свідоцтва приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 27 червня 2017 року (а.с.5,6).
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописку від 31 липня 2017 року №323, в квартирі №11 на вул. Гоголя, 5 у м. Львові зареєстровані ОСОБА_1 (власник), ОСОБА_5 (чоловік), ОСОБА_2 (дружина колишнього власності) (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.4 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до правового висновку ВСУ у справі №6-158ц14, який в силу ст.360-7 ЦК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Як вбачається із вищевказаного свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 27 червня 2017 року, таким посвідчено відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.47 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_6 29 травня 2017 року, що ОСОБА_7, належить на праві власності майно, що складається з: двокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 58,6 кв.м., житловою площею 36,3 кв.м., вартістю 1251400,00 грн., зареєстрованої в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 20 грудня 2007 року, реєстраційний номер 19543540 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 17 грудня 2007 року в реєстрі за №5150, яке придбане ОСОБА_1 за 1251400,00 грн., що раніше належало ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 17 грудня 2007 року в реєстрі за №5150, право власності на нерухоме майно зареєстровано в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 20 грудня 2007 року, реєстраційний номер 19543540 (а.с.6).
Згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та про можливість задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.4,10,60,88,209,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.316,317,319,391 ЦК України, ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
позов задоволити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою №11 в будинку №5 на вул. Гоголя у м. Львові.
Заочне рішення може бути переглянуте Галицьким районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий суддя Лялюк Є.Д.