Справа № 369/1869/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/914/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 18 12.09.2017
Іменем України
12 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6
з участю прокурора ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.05.2017 року, яким :
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 19.06.2012 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185; ч.1 ст.190; ч.1 ст.122; ч.2 ст.289; ч.2 ст.309, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнений від призначеного покарання; 31.07.2015 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 3 (три) роки, засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2015 року у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Стягнуто із ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_8 2589 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди; 2600 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
Вироком також вирішено питання про речові докази по справі.
Колегія суддів, -
Згідно вироку суду, ОСОБА_9 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
13.12.2016 року близько 06 години 48 хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи на загальному коридорі між другим та третім поверхом під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, шляхом перерізу металевого тросу за допомогою принесеного розкладного ножа, викрав спортивний велосипед марки «Ardis Desperado» срібного кольору вартістю 1889 грн., який був прикутий до перил.
Після вчиненого, ОСОБА_9 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати та повернути справу до прокуратури Київської області. Обґрунтовуючи своїх вимоги, зазначає, що він визнав свою вину у зв'язку із моральним та психологічним тиском на нього та його рідних. Відео, яке було використано проти нього є результатом незаконних дій працівників поліції.
Заслухавши суддю доповідача, та думку прокурора, яка заперечили проти задоволення апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_8 , який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
В апеляційній скарзі обвинувачений вказує, що він свою вину визнав під тиском працівників поліції, що відео, яке використано як доказ його вини є результатом незаконних дій працівників поліції, що на слідчому експерименті він давав показання під тиском.
Зазначені вище доводи колегія суддів знаходить необґрунтованими та безпідставними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні повністю визнав свою вину.
Крім цього, суду стороною обвинувачення були надані докази вини обвинуваченого ОСОБА_9 , а саме : протокол прийняття заяви потерпілого про крадіжку; протокол огляду місця події, паспорт викраденого велосипеда; висновок експерта про вартість викраденого велосипеда; роздруківка світлин з камери відео спостереження, на якій зафіксовано момент викрадення ОСОБА_9 велосипеда; протокол слідчого експерименту, згідно з яким, ОСОБА_9 на місці відтворив обставини вчинення крадіжки велосипеда.
Зазначені вище докази були досліджені судом на предмет їх належності, допустимості та достатності. Всі ці докази визнані судом належними та допустимими і в своїй сукупності достатніми для визнання вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 не зазначає, чому він вважає, що докази його вини, надані стороною обвинувачення, “сфабрикованими”.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що вину обвинувачений ОСОБА_9 визнав під тиском працівників поліції, колегія суддів зазначає, що ні в судовому засіданні суду першої інстанції, ні до цього, обвинувачений ОСОБА_9 з приводу незаконних дій щодо нього працівників поліції не звертався. Крім цього, він не зазначає в чому полягав тиск.
Колегія суддів вважає, що надані стороною обвинувачення докази вини ОСОБА_9 , які оцінені судом першої інстанції, беззаперечно доводять вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину - таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_9 призначено в межах санкції статті 185 ч. 2 КК України, за якою його визнано винним, з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України. На думку колегії суддів призначене обвинуваченому ОСОБА_9 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин колегія суддів вважає вирок суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.05.2017 року щодо нього, без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.