Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
05.11.2009 р. № 2-а- 41994/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Архіпової С.В.,
при секретарі - М'ясниковій Т.С.,
за участю: прокурора -Іванова Г.С.
представника позивача -Поляков В.Г.
представника відповідача- Сторожева Т.Е., Гамаюнов В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Прокурор Дзержинського району міста Харкова Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова
до Український Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва "Укр ДНДІ ОМШБ"
про про відшкодування сплаченої наукової пенсії ,
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі - Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (надалі по тексту - позивач) з зазначеним позовом та просив стягнути з Українського державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва («Укр ДНДІ ОМШБ») (надалі по тексту - відповідач) заборгованість з відшкодування різниці виплаченої пенсії науковим працівникам за період з червня 2006 р. по лютий 2009 р. в розмірі 1906,27 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідача зареєстровано у Дзержинському районі м. Харкова як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Працівнику відповідача ОСОБА_1 було призначено, нараховано та виплачено пенсію як науковому працівнику.
Відповідачу було направлено повідомлення про необхідність відшкодування різниці сплаченої наукової пенсії відповідно до вимог «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних та бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004р.
Відповідно до повідомлення позивач мав сплатити Пенсійному фонду України суми на покриття сплачених сум наукових пенсій, але не зробив цього, що на думку позивача, є незаконним та наносить шкоду інтересам позивача, суспільства та держави.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечували та пояснили, що пенсія працівнику ОСОБА_1 нарахована та виплачена Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, отже, на думку відповідача, позивач не здійснював жодних виплат зазначеному працівнику. Крім того, представники відповідача зазначили, що повідомлення про необхідність відшкодування виплаченої пенсії направлено відповідачу невчасно та, оскільки він є бюджетною організацією, яка повністю фінансується з державного бюджету, відповідач не має можливості завчасно закласти до бюджету витрат відповідні кошти для здійснення виплат позивачу.
Також , на думку відповідача та його представників, предметом позову є не наукова пенсія, а сума різниці у розмірі пенсії, яка позивачем не виплачувалась та він не має права на позов.
Крім наведених підстав відповідач наполягав на пропущенні позивачем строків для звернення до адміністративного суду, передбачених ст. 99 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, керуючись наступним.
Судом встановлено, що відповідно до ст.24 Закону України « Про наукову і науково-технічну діяльність» ОСОБА_1, яка працювала в Українському державному науково-дослідному інституті організації і механізації шахтного будівництва «Укр ДНДІ ОМШБ» з 01.08.1957р. по 30.04.1986р., підтверджено право на призначення пенсії, як науковому працівнику, в управління Пенсійного фонду надане документальне підтвердження права даної особи на призначення пенсії як науковому працівнику. Даній особі призначено та виплачено пенсію як науковому працівнику.
В зв'язку з наведеним позивачем відповідачу було направлено повідомлення про необхідність відшкодування різниці сплаченої наукової пенсії за період червня 2006 року по лютий 2009р. з переліком осіб, частка виплаченої пенсії яких підлягає відшкодуванню, відповідно до вимог «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних та бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004р.
З урахуванням здійснених корегувань позивач мав сплатити Пенсійному фонду України різницю між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою на загальних підставах в розмірі 1906,27 грн. Проте відповідач кошти в порядку покриття даних сум не сплатив.
Згідно ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Відповідно до «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних та бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004р., його дія розповсюджується на державні бюджетні та державні позабюджетні підприємства та організації.
Таким чином розмір різниці, що підлягає відшкодуванню підприємством, залежить від джерела фінансування цього підприємства протягом всього періоду його діяльності.
Відповідно до вищевказаних нормативних актів відповідач своєчасно не компенсував органам Пенсійного фонду України різницю між сумою пенсій науковим працівникам та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших нормативних актів, в результаті чого у нього виникла заборгованість, яка підтверджена відповідними розрахунками, доданими позивачем до позовної заяви.
Як встановлено судом заборгованість відповідача по відшкодуванню різниці фактично виплаченої пенсії науковому працівнику ОСОБА_1 складає 1906,27 грн.
Оцінюючи доводи відповідача, покладені в основу його заперечень, суд знаходить їх необґрунтованими та зазначає при цьому, що незважаючи на те, що пенсію ОСОБА_1 нараховано та сплачено Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, проте відповідача дійсно зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.
Відповідно до чинного пенсійного законодавства територіальні органи Пенсійного фонду України становлять єдину систему та, відповідно до п. 2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 30.04.2002р. № 8-2 випливає, що функції по збиранню коштів на відшкодування витрат з виплати пільгових та наукових пенсій покладено саме на позивача.
Щодо не направлення відповідачу повідомлень про необхідність відшкодування наукових пенсій, суд зазначає, що як випливає з копії листа відповідача від 12.07.2006р. № 220-355, заперечень відповідача, позивач надсилав відповідачу вимоги про сплату різниці у розмірах наукової пенсії листами, які відповідачем залишені без задоволення. З цього питання між сторонами велося листування стосовно сум відшкодування, належних до сплати. Повідомленням від 11.03.2009р. № 4711-03/26 позивачем відповідачу було надіслано відкориговане повідомлення про фінансування різниці у розмірі наукових пенсій на загальну суму 37993,50 грн., в тому числі, згідно розшифровки, відносно ОСОБА_1 в сумі 1906,27 грн.
Крім того, відповідно до зазначеного вище Порядку підприємства, установи та організації самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць та щомісяця, до 25 числа, перераховують органу Пенсійного фонду відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному році.
Щодо пропущення позивачем строків позовної давності для звернення до суду, суд відзначає, що позивачем позовні вимоги заявлено за період з червня 2006 р. по лютий 2009 р., до суду позивач звернувся у вересні 2009 року. Таким чином частина позовних вимог заявлена з пропущенням строків, передбачених для звернення до суду.
Проте, відповідно до ст., ст. 100,102 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи надходження від позивача клопотання про поновлення строку звернення до суду, беручи до уваги, що протягом 2006-2008 р.р. між сторонами велося листування з приводу заявлених у даній справі позовних вимог та позивач мав обґрунтоване сподівання на вирішення виниклого спору в позасудовому порядку, а також враховуючи, що несплата відповідачем коштів в порядку фінансування різниці у розмірі наукових пенсій не дозволяє органам Пенсійного фонду України в повній мірі формувати свій бюджет та виплачувати пенсії, інші соціальні виплати громадянам, суд вважає за можливе поновлення процесуального строку для звернення до суду.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність стягнення зазначеної суми на користь управління пенсійного фонду в примусовому порядку.
На підставі викладеного, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та керуючись ст., ст. 160,161,162,163, 263 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Українського державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва («Укр ДНДІ ОМШБ») (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, р/р 26009301865256 в ХЦВ «Промінвестбанк», МФО 351395, ЄДРПОУ 00174131) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (61166, м. Харків, пр. Леніна, 40, р/р 256073012098 в ВАТ «Державний ощадний банк України» в Харківській області, МФО 351823, код 22655247) заборгованість з відшкодування наукової пенсії в розмірі 1906.27 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку поданнязаяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .
Повний текст постанови складено та підписано 09 листопада 2009 року.
Суддя Архіпова С.В.