16 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі :
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В., Лященко Н.П.,
Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське (далі - Відділення) про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Відділення на рішення Кіровського міського суду Донецької області від ОСОБА_1 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від ОСОБА_2 року,
У ОСОБА_3 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Відділення про відшкодування моральної шкоди на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21, 28, ч. 3 ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року). Позивач зазначав, що за час виконання трудових обов'язків на вугільних підприємствах він отримав професійне захворювання органів дихання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, емфізему легенів другої стадії, легеневу недостатність I-II ступеня.
Висновком МСЕК від ОСОБА_4 року позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності та безстроково третю групу інвалідності.
Позивач посилався на те, що професійне захворювання і його наслідки спричиняють йому фізичні й моральні страждання та призвели до серйозних порушень здоров'я зі стійким розладом функцій організму, до обмеження життєдіяльності, до втрати роботи та до неможливості продовжувати активне особисте життя.
ОСОБА_1 просив про задоволення позову та відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000 грн.
Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від ОСОБА_1 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від ОСОБА_2 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з Відділення на користь ОСОБА_1 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
У поданій касаційній скарзі Відділення просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач 28 років працював на підземних роботах на підприємствах вугільної галузі, у результаті чого він отримав професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, емфізема легенів другої стадії, легеневу недостатність I-II ступеня.
Висновком МСЕК від ОСОБА_4 року позивачу безстроково встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3-ї групи.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди на підставі частини 1 статті 21, частини 3 статті 28 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року, суди виходили з факту спричинення йому моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, та обов'язку відповідача відшкодувати цю шкоду.
Норми статей 1, 21, 28, 34 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року передбачають обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі ушкодження здоров'я на виробництві, який покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Разом з тим відповідно до частини 27 статті 77 Розділу 6 “Особливі положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік», з метою приведення окремих норм законів відповідно до цього Закону на 2006 рік зупинено дію абзацу четвертого статті 1 (у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, суд не врахував, що право потерпілого на відшкодування моральної шкоди згідно з висновком МСЕК від ОСОБА_4 року виникло в період дії статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» про зупинення дії положень Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року, якими передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди.
За таких умов у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а у апеляційного суду - залишати таке рішення без змін.
Ураховуючи, що судами обставини справи встановлені повно та правильно, однак неправильно застосовано норми матеріального права, судові рішення відповідно до статті 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське задовольнити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від ОСОБА_1 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від ОСОБА_2 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка