Справа № 495/6831/17
№ провадження 1-кс/495/2180/2017
08 вересня 2017 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України - ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу, -
08.09.2017 року прокурор військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу.
В клопотанні зазначено, що військовою прокуратурою Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015161010000724, за ч. 1 ст. 408 КК України, за фактом дезертирства у травні 2014 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (у жовтні 2014 року умовне позначення військової частини було змінено з НОМЕР_2 на АЗ519) Військово-Морських Сил Збройних Сил України ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , яка до 13 травня 2014 року дислокувалась за адресою: АДРЕСА_1 , на посаді начальника медичної служби-начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 .
Являючись військовослужбовцем Збройних Сил України ОСОБА_4 достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно виконувати Військову присягу (затверджену Постановою Верховної Ради України від 06.12.1991), а також дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 8, 28, 32, 39 Закону України «Про державну таємницю», ст.ст. 6, 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548 ХIV, ст.ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551 -XIV, на підставі вказаних нормативно правових актів ОСОБА_4 зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку; віддано служити українському народу; сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, зберігати державну та військову таємницю, бути пильним, хоробрим і дисциплінованим, готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не допускати негідних вчинків.
Згідно Указу Президента України від 24.03.2014 № 339 «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України», детективи Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов'язані з тимчасовою окупацією території України» військова частина НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних Сил України передислокована до нового місця служби, за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначеними Указом Президента України та Директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України визначено строк прибуття військовослужбовців
Збройних Сил України з тимчасово окупованої території у період з 06 до 12 травня 2014 року.
Пунктом прибуття військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 визначено нове місце дислокації вказаної військової частини в АДРЕСА_2 .
Проте, ОСОБА_4 достовірно знаючи про переведення до нового місця служби, у зв'язку із передислокацією військова частина НОМЕР_1 до АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, з мотивів небажання взагалі виконувати обов'язки військової служби та з метою взагалі незаконно ухилитися від неї, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у визначений строк (12.05.2014) на службу до нового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 з тимчасово окупованої території півострову Крим не з'явився і командуванню про своє місцезнаходження не повідомив, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, чим вчинив 13.05.2014 дезертирство, тобто нез'явлення на службу у разі переведення з метою ухилитися від військової служби.
Не прибувши 13.05.2014 до нового місця служби, ОСОБА_4 , одразу став проводити час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів з метою повернення до військової частини НОМЕР_1 за наявності реальної можливості до цього та не заявив про себе до правоохоронних органів, відкрито заявляючи про своє небажання взагалі проходити військову службу у Збройних Силах України.
Вжитими заходами розшуку, встановити місцезнаходження ОСОБА_4 до цього часу не надалося можливим.
Наказом командира військової частини від 13.05.2014 № 1 оголошено, що на порушення спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1, станом на 12.05.2014 ОСОБА_4 з тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя до нового місця дислокації не прибув.
На підставі наказів командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1, ОСОБА_4 , який не прибув до визначеного пункту у визначені строки, звільнено з займаної посади і зараховано у розпорядження командувача ВМС ЗС України з 13.05.2014.
23.02.2015 року у кримінальному провадженні складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.408 КК України, - дезертирство, тобто нез'явлення на службу у разі переведення з метою ухилитися від військової служби.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_4 вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (поштовим зв'язком).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є також особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 408 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, та відповідно до ч.3 ст.12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії злочину середнього ступеня тяжкості.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме: показаннями свідків та іншими матеріалами досудового розслідування.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжує злочинну діяльність та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити ці дії.
Таким чином, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та необхідність запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши прокурора, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Згідно ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно ч.4 ст.189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у заходу статті 177 цього Кодексу.
Прокурором зазначені обставини доведені.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2015 року складено повідомлення про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, а тому клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 187-191 КПК України, -
Клопотання прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: АК Крим, м. Севастополь, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянка України, з метою його приводу для участі в розгляді слідчим суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Білгород-Дністровський клопотання військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України у кримінальному провадженні №42015161010000724, про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: