Справа № 674/840/17
Головуючий у 1-й інстанції: Артемчук В.М.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
12 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
представника відповідача: Колосінської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
в липні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовом до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та за обставин викладених в ній просила суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Разом з тим, 30 серпня 2017 року на адресу суду через канцелярію надійшло заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просила розглядати розглядати справу за ії відсутності. Враховуючи положення частини 4 статті 122 КАС України, де вказано, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_4 перебувала в шлюбі з покійним ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та записом про сімейний стан у паспорті (шлюб зареєстрований виконавчим комітетом Гірчичнянської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області 28.07.1962 р., актовий запис № 11).
З часу одруження й до дня смерті ОСОБА_5 позивач з чоловіком мешкали однією родиною, вели спільне господарство, про що свідчить довідка від 27.03.2017 р., видана Дунаєвецькою міською радою Хмельницької області.
З 24.12.1966 року по 12.05.1996 рік, чоловік позивача ОСОБА_5 працював в органах прокуратури, обіймав посади помічника прокурора, слідчого, прокурора району. 12.05.1996 р. ОСОБА_5 був звільнений з посади прокурора Теофіпольського району Хмельницької області за власним бажанням та вийшов на пенсію.
За життя ОСОБА_5 отримував пенсію відповідно до положень Закону України "Про прокуратуру".
18.07.2016 року ОСОБА_5 було подано до Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі заяву щодо перерахунку раніше призначеної пенсії в розмірі 90% та у відповідності до довідки прокуратури Хмельницької області № 18-350 вих. 16 від 12.07.2016р. без обмеження граничного розміру пенсії.
Листом управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі було відмовлено у перерахунку пенсії із обґрунтуванням відмови тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02.03.2015 року, у разі не прийняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру". У зв'язку із цим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
ОСОБА_5 оскаржив зазначену відповідь у суді. Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 14.09.2016 року, яке набуло чинності 23.02.2017 року, позов ОСОБА_5 задоволено, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі щодо відмови ОСОБА_5 у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 90% від розміру заробітної плати. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі здійснити з 1 грудня 2015 року перерахунок та виплату ОСОБА_5 пенсії з розрахунку 90% від суми заробітної плати в розмірі, зазначеному у довідці прокуратури Хмельницької області № 18-350 вих.16 від 12 липня 2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії.
Зазначене рішення суду було виконано відповідачем, з березня 2016 року по березень 2017 року, пенсія ОСОБА_5 складала 18777,70 грн., про що свідчить довідка відповідача від 19.06.2017 р.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач ОСОБА_4 є непрацездатною людиною за віком, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходилась на утриманні чоловіка до його смерті.
04 травня 2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника.
Листом від 13 травня 2017 року №470/04 позивачу відмовлено у переході на пенсію по втраті годувальника згідно положень Закону України "Про прокуратуру", що обґрунтовано положеннями п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213, згідно якого у разі не прийняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру". У зв'язку із цим з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Також відмовлено у переході на пенсію по втраті годувальника згідно положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з тим, що розмір пенсії становитиме 1312,00 грн., що є меншим за отримувану позивачем пенсію.
Аналогічну відповідь позивач отримала від Головного управління ПФУ в Хмельницькій області (лист від 07.06.2017 р. №ЗА-6924130).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась із цим позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 19 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, посилання апелянта на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру", є необґрунтованим, оскільки спірні правовідносини врегульовані нормативним актом, який набрав чинності пізніше.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV, непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації); заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.
Відповідно до п. 2.3 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року, а також, зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пунктом 2.8 Порядку №22-1 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Поряд з цим, з урахуванням вимог п. 2.3 Порядку №22-1 особа, яка звертається про призначення (переведення) пенсії у зв'язку з втратою годувальника, окрім документів, що повинні бути наявні у пенсійній справі, повинна надати: довідку про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 є дружиною померлого ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть ОСОБА_5. серія НОМЕР_3).
На дату смерті ОСОБА_5, позивач була непрацездатною, у зв'язку з досягненням пенсійного віку та вважалася такою, що була на утриманні померлого годувальника, в розумінні статті 36 Закону № 1058-IV, а відтак відноситься до кола осіб, що мають право на пенсію по втраті годувальника відповідно до ч.19 ст.86 Закону № 1697-VІІ.
04 травня 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова надати ОСОБА_4 пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50 % від пенсії виплачуваної зі сторони відповідача є протиправною.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 13 вересня 2017 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.