Постанова від 07.09.2017 по справі 822/1269/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1269/17

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

07 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: Коновалова М.А.,

представника відповідача: Білика А.М.,

представника відповідача: Стешіної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лісоводської сільської ради Городоцького району Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Лісоводської сільської ради Городоцького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Городоцької районної держаної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконним, скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

в травні 2017 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Городоцької районної держаної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 28681420 від 11.03.2016 року, Андрієвської Марини Василівни, реєстраційної служби міськрайонного управління юстиції у Хмельницької області; скасування запису про право власності: № 13641592 від 11.03.2016 року, вчиненого державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвською Мариною Василівною.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвською Мариною Василівною 11.03.2016 року прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28681420, яким зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" право власності на об'єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс загальною площею 3195,65 кв.м., за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Лісоводи, вулиця Заводська, 2 (номер запису про право власності - 13641592).

Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.03.2016 року.

Підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу від 27.11.2006 року (сторони - дочірнє підприємство "Лісоводський консервник" товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна" та товариство з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт"), акт прийому-передачі від 27.11.2016 року та біржову угоду купівлі-продажу майна (серія та номер: 2444/1 від 27.11.2006 року, видавник - товарна біржа "Подільська") .

Згідно з біржовою угодою купівлі-продажу майна № 2444/1 від 27.11.2006 року (котра зареєстрована на товарній біржі "Подільська") продавець (ДП "Лісоводський консервник" в особі ліквідатора Іващука В.А., що діє на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2006 року по справі № 13/183-Б) продав, а покупець (ТОВ "Сімадекс-Термопласт") купив майновий комплекс ДП "Лісоводський консервник" за 524875 грн.

Відповідного до договору купівлі-продажу від 27.11.2006 року та додатку № 1 до нього, укладеного між дочірнім підприємством "Лісоводський консервник" товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт", зазначено аналогічні зобов'язання щодо продажу майнового комплексу ДП "Лісоводський консервник" за 524875 грн.

На підставі протоколу біржових торгів № 5 від 27.11.2006 року та договору купівлі-продажу від 27.11.2006 року проведено прийом-передачу майна і товарно-матеріальних цінностей, що належали ДП "Лісоводський консервник" і придбані ТОВ "Сімадекс-Термопласт", про що складено акт прийому-передачі.

Не погоджуючись із рішенням державного реєстратора про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс ДП "Лісоводський консервник" за ТОВ "Сімадекс-Термопласт", Лісоводська сільська рада Городоцького району Хмельницької області звернулась до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що біржова угода купівлі-продажу майна № 2444/1 від 27.11.2006 року, як і договір купівлі-продажу від 27.11.2006 року не визнані нечинними та не скасовані, а відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про товарну біржу" угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, тому державний реєстратор діяв відповідно до норм, визначених законом.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з п. 1, 14 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно..

В силу вимог ч. 3 ст. 10 Закону України державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 24 Закону встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Таким чином, при прийнятті рішення про державну реєстрацію речового права реєстратор зобов'язаний вчиняти дії, визначені вищенаведеними нормами, зокрема, перевірити відповідність поданих документів вимогам закону.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про реєстрацію та виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу від 27.11.2006 року (сторони - дочірнє підприємство "Лісоводський консервник" товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна" та товариство з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт"), акт прийому-передачі від 27.11.2016 та біржову угоду купівлі-продажу майна (серія та номер: 2444/1 від 27.11.2006 року, видавник - товарна біржа "Подільська").

В позові та апеляційній скарзі позивач зазначає, що державний реєстратор протиправно зареєстрував право власності на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного на біржі, який нотаріально не посвідчений.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору купівлі-продажу майна) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 4 статті 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За ч. 1 ст. 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як встановлено з матеріалів справи, наданий договір купівлі-продажу нерухомості від 27.11.2006 р. не був нотаріально посвідчений.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення послався на частину 2 статті 15 Закону України "Про товарну біржу", якою встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на постанову Верховного Суду України від 16 лютого 2010 року № 10/14, у якій зазначено, що норми Закону України "Про товарну біржу", є спеціальними нормами, що визначають правові умови створення і діяльності товарних бірж на території України, однак норми цього закону є загальними стосовно укладення договорів на таких біржах. З останнього питання спеціальними є норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України "Про товарну біржу", який передбачає, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, прийнятий 10 грудня 1991 року, а Цивільний кодекс України, в якому зазначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, прийнятий 16 січня 2003 року.

За загальним правилом, у випадку наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той, що прийнятий пізніше.

Враховуючи викладене, договори купівлі-продажу щодо придбання на біржових торгах об'єктів нерухомого майна повинні бути оформлені в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що для реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс, придбаного на біржі, заявником повинен подаватися саме нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу такого майна, а державний реєстратор при прийнятті рішення про реєстрацію права власності повинен був перевірити відповідність форми поданого договору купівлі-продажу на відповідність вимогам, визначеним законом. Приймаючи рішення про реєстрацію права власності на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, який нотаріально не посвідчений, державний реєстратор діяв всупереч вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Лісоводської сільської ради Городоцького району Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Лісоводської сільської ради Городоцького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Городоцької районної держаної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконним, скасування рішення про державну реєстрацію скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28681420 від 11.03.2016 року, винесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області.

Скасувати запис про право власності № 13641592 від 11.03.2016 року, вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 вересня 2017 року.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.

Попередній документ
68822080
Наступний документ
68822082
Інформація про рішення:
№ рішення: 68822081
№ справи: 822/1269/17
Дата рішення: 07.09.2017
Дата публікації: 18.09.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (17.04.2019)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 11.01.2019
Предмет позову: про визнання незаконним, скасування рішення про державну реєстрацію