12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/707/17
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
в зв'язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління (далі ГУ) ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 лютого 2017 року:
- - №0002651305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО), що сплачені за результатами річного декларування на 42 687,87 грн., а також застосування штрафних санкцій у розмірі 10 671,97 грн.;
- - №0002661305 про збільшення суми грошового зобов'язання по сплаті військового збору на 3 253, 26 грн., а також застосування штрафних санкцій у розмірі 813,32 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що надані податкового розрахунку до фіскальної служби, банком не були враховані положення п.8 підрозділу 1 Розділу XX Перехідних положень ПК України, за якими до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі спрощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01 січня 2014 року.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та прийнятими відповідно до діючого податкового законодавства України, ПАТ "Укрсоцбанк" підтвердило анулювання (прощення) заборгованості ОСОБА_2 в розмірі 344 661,79 грн. та надано докази повідомлення ОСОБА_2 про обов'язок самостійно сплатити ПДФО із суми прощеної основної заборгованості за кредитом зі відображенням такого доходу у річній податковій декларації.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області: №0002651305 від 07 лютого 2017 року та №0002661305 від 07 лютого 2017 року.
В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
25 травня 2006 року між позивачем та АКБСР "Укрсоцбанк" було укладено договір кредиту №Ф060511К на суму 59 405 доларів США зі сплатою 12,2 % річних, на строк до 24 травня 2026 року для цілей фінансування будівництва придбання (інвестування) житла. В договорі був передбачений порядок погашення основної суми заборгованості.
Станом на 18 вересня 2015 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становила 31 877 доларів США (основний борг) та 99,17 доларів США (проценти за користування кредитом).
18 вересня 2015 року між позивачем та публічним акціонерним товариством (далі ПАТ) "Укрсоцбанк" було укладено договір про внесення змін №1 до договору кредиту, відповідно до якого за умови погашення ОСОБА_2 заборгованості у сумі 15 990 доларів США, банк здійснює анулювання (прощення) основної заборгованості за кредитом у розмірі 15 986,17 доларів США, яка залишиться після такого погашення.
В той же день, позивачем була здійснена сплата вищезазначеної заборгованості, про що була складена заява па сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням, у якій зазначено, що позивач є належним чином повідомлений банком про обов'язок самостійно сплатити ПДФО з суми прощеної основної заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річний податковій декларації відповідно до вимог пп.164.2.17 ст. 164 ПК України.
Одночасно Банк направив до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичної особи і сум утриманого з них податку - форма 1ДФ із зазначенням розміру суми спрощеної основної заборгованості за кредитом - 15 986,17 доларів США, перераховану у національну валюту України за курсом НБУ станом на 18 вересня 2015 року, що становило 344 661,79 грн.
Фахівцем Херсонської ОДПІ з 15 грудня по 19 грудня 2016 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, результати перевірки зафіксовані актом №899/21-03-13-05/НОМЕР_1 від 26 грудня 2016 року.
В акті вказано про порушення позивачем п.164.2.17 п.164.2. ст. 164 ПК України, яке полягало у невключені ОСОБА_2 в повному обсязі до загального річного оподаткованого доходу суми доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 216 884,33 грн., що призвело до нарахування ПДФО у сумі 42 687,87 грн. та військового збору у сумі 3 253,26 грн.
До такого висновку податкова інспекція дійшла на підставі відомостей ЦБД про суми виплачених доходів позивачу від ПАТ "Укрсоцбанк" за 2015 рік в сумі 344 661,79 грн. (дохід за ознакою "126-додаткове благо"). В свою чергу, позивачем в декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік в розділі "інші доходи" задекларовано суму 127 777,46 грн., розбіжність склала 216 884,33 грн. Заниження податку на доходи фізичних осіб становить за 2015 рік 42 687,87 грн. Також податкова інспекція дійшла до висновку про заниження військового збору на суму 3 253,26 грн. (виходячи зі ставки 1,5% від об'єкта оподаткування 216 884,33 грн.).
За результатами перевірки 07 лютого 2017 року ГУ ДФС у Херсонській області були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 24 березня 2017 року звернувся з відповідною скаргою до ДФС України, але рішенням ДФС України №5263-13199-99-11-02-01-14 від 14 квітня 2017 року скарга була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін. Крім того, зазначеним рішенням додатково було збільшене грошове зобов'язання по ПДФО на суму основного платежу - 80 грн. та штрафні санкції - на 20 грн. за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0002651305 від 07 лютого 2017 року.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом є протиправними та підлягають скасуванню. Той факт, що банком при надані податкового розрахунку до фіскальної служби, не були враховані положення п.8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України, не впливає на податкові обов'язки позивача. При проведені перевірки позивачем надавались відповідні документи, з яких відповідач мав можливість встановити дійсний розмір доходу позивача та застосувати п.8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України до правовідносин з банком з приводу прощення суми основного боргу за кредитним договором та сплати податків за її отримання.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ч."д" пп.164.2.17. п.164.2. ст. 164, пп.165.1.55 п.165.1. ст. 165, п.8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України.
В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Херсонській області вказується, що ПАТ "Укрсоцбанк" не здійснював прощення курсової різниці відповідно п.8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України, а отже, позивачем занижено суму грошового зобов'язання, а тому наявні підстави для донарахування грошових зобов'язань.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно із ч."д" пп.164.2.17. п.164.2. ст. 164 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом,
Відповідно до пп.165.1.55 п.165.1. ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом із суми прощеного боргу визначено ПДФО в сумі 163 665,03 грн. та нараховано військовий збір у розмірі 12 648,19 грн. за ставками, визначеними пп.167.1 ст. 167 ПК України.
Слід зазначити, що у зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, пр.1 р.XX було доповнено п.8 згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань" №321-VIIІ від 09 квітня 2015 року.
Пунктом 8 пр.1 р.XX Перехідних положень ПК України встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Судова колегія вважає необґрунтованим довід апелянта про те, що позивачем неправильно визначено суму грошового зобов'язання відповідно п.8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України, оскільки з вищенаведеної норми вбачається, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивача не повинна включатися сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням.
Оскільки позивачу було анульовано (прощено) основну заборгованість по кредиту, при визначенні об'єкту оподаткування слід виходити з прощеної суми 15 986,17 доларів США визначеної за офіційним курсом НБУ станом на 01 січня 2014 року.
Таким чином, позивачу слід було визначити розмір ПДФО та військового збору, наступним чином:
- об'єкт оподаткування - 15 986,16 доларів США анульовано (прощенно) х 7,99300 (курс НБУ на 01 січня 2014 року) = 127 777,46 грн.
- ПДФО - 25 555,49 грн. = 127 777,46 грн. (об'єкт оподаткування) х 20% (ставка податку);
- військовий збір - 1 916,66 грн. = 127 777,46 грн. (об'єкт оподаткування) х 1,5% (ставка збору).
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ОСОБА_2 визначив суму грошового зобов'язання відповідно до норм діючого законодавства, а тому відповідачем при визначенні позивачу грошового зобов'язання з ПДФО та військового збору з суми прощеного боргу було завищено податкове зобов'язання.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними заперечень до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.