Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.
Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.
12 вересня 2017 року справа №812/1098/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Ястребової Л.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року про відмову в забепеченні адміністративного позову у справі № 812/1098/17 (головуючий І інстанції Петросян К.Є.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
31 липня 2017 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (надалі - відповідач) про визнання дій про відмову відповідача у видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується у Кремінській міській раді Кремінського району Луганської області, викладену в листі від 26.04.2017 року протиправними та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 29.03.23017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується у Кремінській міській раді Кремінського району Луганської області (а.с. 6-10).
14 серпня 2017 року позивачем до суду подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому просив заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області до набрання законної сили рішенням по справі вчиняти будь-які дії по землеустрою, наданню земельної ділянки у власність або користування, загальною (орієнтованою) площею 2000 га, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується у Кремінській міській раді Кремінського району Луганської області. В обґрунтування підстав для застосування заходів забезпечення позову позивач зазначив, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а саме, реальна можливість відповідача вчиняти будь-які дії по землеустрою, відведенню, наданню вищезазначеної земельної ділянки у власність або користування іншим фізичним та юридичним особам (а.с. 41).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову відмовлено (а.с. 2-3).
Позивач, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушення вимог чинного законодавства, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для винесення ухвали для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що, на думку апелянта, призвело до невірного застосування судом норм, як матеріального та процесуального права, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про забезпечення адміністративного позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що 21.08.2017 року позивачу стало відомо про те, що відповідачем прийнята заява від іншої фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність іншій особі, що, на переконання апелянта, дає можливість відповідачу скоїти дії по землеустрою, відведенню, наданню вказаної земельної ділянки у власність іншій особи, у зв'язку з чим існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та може привести до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення адміністративного позову (а.с. 71-72).
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в апеляційній скарзі просив розглядати справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
За змістом п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення адміністративного суду позивач вказує те, що 21.08.2017 року позивачу стало відомо про те, що відповідачем прийнята заява від іншої фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність іншій особі, що, на переконання апелянта, дає можливість відповідачу скоїти дії по землеустрою, відведенню, наданню вказаної земельної ділянки у власність іншій особи, у зв'язку з чим існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та може привести до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення адміністративного позову.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з наявних в справі матеріалів не вбачається достатніх даних, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та доказів, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
До того ж, висновки щодо очевидності ознак протиправності дій відповідача можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів по справі у судовому засіданні під час розгляду спору по суті та, в даному випадку, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, в розумінні статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відповідає вимогам ст.ст.117, 118 КАС України, є такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та підстави для її скасування - відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що Луганським окружним адміністративним судом при розгляді справи порушено норми матеріального чи процесуального права.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року про відмову в забезпеченні адміністративного позову у справі № 812/1098/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: Т.Г. Гаврищук
І.Д. Компанієць