Головуючий у 1 інстанції - Тимофєєва Г.Л.
Суддя-доповідач - Ястребова Любов Вікторівна
12 вересня 2017 року справа №227/1324/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ястребової Л.В.,
суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.,
секретар Терзі Д.А.,
за участі представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Шматько А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 р. у справі № 227/1324/17 (головуючий І інстанції Тимофєєва Г.Л.) за позовом ОСОБА_4 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання призначити пенсію,-
ОСОБА_4 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив, скасувати рішення відповідача від 02 лютого 2017 року про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах (п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII); зобов'язати відповідача зарахувати час роботи з 18 червня 1987 року по 18 серпня 1987 року, з 31 травня 1988 року по 1 серпня 1988 року, з 8 квітня 1992 року по 3 квітня 2002 року та період перебування на пенсії по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 4 квітня 2002 року по 25 січня 2017 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; зобов'язати відповідача перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах (п. "а" ст. 13 Закону № 1788-XII), з 25.01.2017 року; зобов'язати відповідача сплатити заборгованість з пенсійних виплат, які виникли внаслідок незаконного рішення, починаючи з 25.01.2017 року (а.с.1-3).
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції скасував рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 275 від 2 лютого 2017 року про відмову в переведенні ОСОБА_4 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно п. «а» статті 13 Закону № 1788-XII; зобов'язав Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах час роботи ОСОБА_4 з 18 червня 1987 року по 18 серпня 1987 року учнем підземного електрослюсаря на шахті «Україна» Селидівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля, з 31 травня 1988 року по 01 серпня 1988 року учнем електрослюсаря підземного на шахті імені Максима Горького Донецького виробничого об'єднання «Донецьвугілля», з 08 квітня 1992 року по 03 квітня 2002 року нормувальником гірничим на підземних роботах та час перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом, починаючи з 04 квітня 2002 року по 25 січня 2017 року; зобов'язав Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перевести з 25 січня 2017 року ОСОБА_4 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі п. «а» ст. 13 Закону № 1788-XII та сплатити заборгованість з пенсійних виплат (а.с.123-127).
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю (а.с.131-136).
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що з електронної пенсійної справи вбачається відсутність на час взяття позивача на облік до управління ПФУ в Пролетарському районі м. Донецька відомостей щодо його пільгового стажу роботи. При зверненні 25.01.2017 року з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, позивач просив зарахувати пільговий стаж відповідно запису трудової книжки та даних форми ОК-5, інших документів у тому числі наданих суду, позивач не надавав. Відповідно до наданої до позову довідки 181 від 03.08.2010 року, позивач працював на посадах зайнятих на підземних роботах 50 % і більше робочого часу на рік, проте, Порядком застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. В матеріалах справи відсутні докази які підтверджують зайнятість позивача повний робочий день на зазначених професіях на підземних роботах. Також, позивачем разом з заявою не було надано документів які підтверджують проведення атестації робочих місць на підприємстві, а отже свідомо не надав весь пакет документів. Також, судом взято до уваги довідки підприємств на печатках та штампі яких вказано «Донецька народна республіка», які відповідно до Указу Президента України № 405/2014 року від 14.04.2014 року та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) не мають юридичної сили. Стосовно позовних вимог та рішення суду в частині зобов'язання перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, апелянт зазначає, що ця вимога є фактичним втручанням у його дискреційні повноваження.
Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.
Позивач з 04 квітня 2002 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Пролетарському районі Донецької області, як отримувач пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
07 жовтня 2014 року позивач звернувся до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про виплату пенсії, як внутрішньо переміщена особа, на підставі чого його з 01.08.2014 року взято на облік до управління.
Згідно розпорядження №2008 від 21.10.2014 року, станом на час звернення з заявою про призначення пенсії по інвалідності загальний стаж позивача складав 17 років 5 місяців 17 днів (а.с.86)
25 січня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком у відповідності до ст. 13 Закону № 1788-XII (а.с.89).
Рішенням Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 275 від 02 лютого 2017 року, відмовлено позивачу в переведенні на пенсію згідно п. «а» ст.13 Закону № 1788-XII, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи за Списком № 1- 10 років. Стаж роботи з 18 червня 1987 року по 18 серпня 1987 року, з 31 травня 1988 року по 1 серпня 1988 року, з 8 квітня 1992 року по 3 квітня 2002 року не зараховано до пільгового стажу, оскільки не надано довідки про пільговий стаж та довідки про підземні спуски в шахту, які підтверджують зайнятість заявника на підземних роботах не менш половини робочого часу на рік(в обліковий період), та відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць по ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України» (а.с.13-14).
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку-та важності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
За приписами п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Пунктом 2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Праця позивача у спірний період за професіями, що передбачені Списком № 1, не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до пунктів 2, 3, 20 даного Порядку, у разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено пільговий стаж роботи у вказаний період.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що позивач працював: на шахті «Україна» Селидівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля підземним учнем електрослюсаря з 18 червня 1987 року по 18 серпня 1987 року; з 31 травня 1988 року по 01 серпня 1988 року на шахті ім. М.Горького в/о «Донецьквугілля» учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 08 квітня 1992 року по 20 березня 2006 року нормувальником гірничим на підземних роботах на шахті ім.60- річчя Радянської України. ( а.с.7-12)
Відповідно акту про нещасний випадок на виробництві від 28 лютого 1994 року та витягів із акту огляду МСЕК, у результаті нещасного випадку на виробництві шахті ім.60 річчя Радянської України позивач 04 квітня 2002 року визнаний інвалідом 3 групи, з 23 квітня 2009 року встановлена безстроково ( а.с.20-23, 74-77).
Згідно наказів по шахті ім.. 60-річчя Радянської України № 190\к від 3 квітня 1995 року, № 539/к від 19 вересня 2000 року, № 533/к від 19 жовтня 2001 року затверджені результати атестації робочих місць , згідно яким до Списку № 1 як зайнятий на підземних роботах 50 % і більше робочого часу на рік віднесено нормувальника гірничого на підземних роботах (а.с.26-35, 41-42, 46-50).
Також, в матеріалах справи міститься довідка ВП « Шахта «Україна» ДП Селидіввугілля», якою підтверджено працю позивача повний робочий день на підприємстві і виконання гірничих робіт з видобування вугілля підземним засобом у період з 18 червня 1987 року по 18 серпня 1987 року за професією учня електрослюсаря підземного, що передбачена Списком 1 розділом 1 затвердженим постановою РМ СРСР від 22.08.56 № 1173. Довідка видана на підставі первинних документів ( с.51) .
Довідкою ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України» від 03.08.2010 року, підтверджено нарахування позивачу суми заробітної плати в період з березня 1992 року по грудень 1998 рік, з якої сплачено суми страхових внесків (єдиний внесок) (а.с.52).
Довідкою ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України № 181 від 03.08.2010 підтверджено працю позивача повний робочий день на підприємстві та виконання: в період з 08.04.1992 року по 01.12.2001 року гірничих робіт за професією дільничний гірський нормувальник, зайнятих на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділу 1 Постанови КМУ № 164 від 11.03.1994 року; та в період з 01.12.2001 року по 20.03.2006 року гірничих робіт за професією нормувальник гірський на підземних роботах, зайнятих на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділу 1 Постанови КМУ від 16.01.2003 року № 36( а.с.53).
Також, довідкою ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України № 182 від 03.08.2010 року підтверджені спуски позивача в шахту за період роботи з 8 квітня 1992 року по 19 березня 2006 року ( а.с.55).
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зареєстроване ДВАТ « Шахта імені 60 - річчя Радянської України за адресою в м. Донецьк, з 25 травня 2006 року перебуває в стані припинення (а.с.69-70).
Відповідно довідки Держреєстру ПФУ «Індивідуальні відомості про застраховану особу» форми ОК-5, ДВАТ « Шахта ім.. 60 - річчя Радянської України вносило страхові внески за період з 1 січня 2000 року по 20 березня 2006 року за позивача , і спеціальний стаж йому зараховано за кодом ЗП 3013А1 (а.с.36-38).
Крім того, позивачем додатково надано довідку № 45 від 7 лютого 2017 року, № 40 від 08.02.2017 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідка № 46 від 07.02.2017 року; № 41 від 08.02.2017 року про кількість підземних спусків в шахту (а.с. 56, 58, 42 -43, 39).
Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що ці пільгові довідки видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, а тому, вони є недійсними та не можуть прийматися до уваги.
Колегія суддів зазначає, що на штампі вищезазначених довідок, виданих так званою РП «Донбасвуглереструктуризація», зазначено ОСП «Донецкая дирекция по исполнению проектов ликвидации и підготовки шахт к ликвидации» Донецкая народная республіка. Місто Донецьк, в свою чергу, відносяться до населених пунктів, визначених Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».
Положеннями Постанови КМУ від 07.11.2014 року № 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» передбачено, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі вважаються недійсними і не можуть прийматися до розгляду.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті є недійсним та не створює правових наслідків.
Колегія суддів не приймає як належний та допустимий доказ надані позивачем довідки від № 45 від 7 лютого 2017 року, № 40 від 08.02.2017 року № 46 від 07.02.2017 року; № 41 від 08.02.2017 року, оскільки підприємство, яке видало ці довідки, не було створено у порядку, передбаченому законами України. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Донецьк.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 грудня 1996 року «Лоізіду проти Туреччини» дійшов такого висновку «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною ОСОБА_2 міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен був взяти до уваги інформацію зазначену у довідках, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до Управління за призначенням пенсії на пільгових умовах.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Отже суд першої інстанції правомірно взяв до уваги інформацію, яка міститься в копії довідки про пільговий стаж позивача, яка не суперечить та не спростовує фактичні дані, наявні в трудовій книжці позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Колегія суддів зазначає, що трудовою книжкою позивача підтверджується відповідний стаж роботи позивача на посадах, що передбачені Списком, із зайнятістю повний робочий день.
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен був взяти до уваги інформацію зазначену у довідках, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до Управління за призначенням пенсії на пільгових умовах.
Стосовно посилання апелянта на ненадання при зверненні з заявою про призначення пенсії документів наданих суду, колегія суддів зазначає, що положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Згідно до п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 07.07.2014 р. № 13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Отже, відповідач, маючи сумніви щодо підтвердження факту наявності у позивача пільгового стажу та враховуючи конкретні обставини справи, має право на звернення до підприємства на якому працювала особа із вимогою про надання необхідних додаткових документів. Також, відповідач повинен був сприяти позивачу у отриманні та надані документів в підтвердження пільгового стажу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним рішення відповідача, зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за п. "а" ст. 13 Закону № 1788-XII спірні періоди роботи.
Стосовно позовних вимог про зарахування до пільгового стажу час перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом, починаючи з 04 квітня 2002 року по 25 січня 2017 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закон № 1058-IV, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Частина 5 статті 56 Закону № 1788-XII передбачає, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Отже, законодавством передбачено зарахуванням до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо задоволення позовних вимог в цій частині.
Стосовно посилання апелянта, що позовні вимоги та рішення суду в частині зобов'язання перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, є фактичним втручанням у дискреційні повноваження відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте лише на підставі записів у трудовій книжці та без урахування уточнюючих довідок та інших документів наданих суду. Тобто, пенсійний орган у спірному рішенні не давав оцінку цим документам та з урахуванням цього наявності (відсутності) умов для призначення пенсії на пільгових умовах.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.11 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, колегія суддів дійшла до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно п. "а" ст. 13 Закону № 1788-XII, з урахуванням висновку суду.
На підставі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу в зв'язку з порушенням норм матеріального закону, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення позову.
Повний текст постанови складений 13 вересня 2017 року.
Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п. 4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 у справі № 227/1324/17 - задовольнити частково.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 р. у справі № 227/1324/17 - скасувати.
Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Скасувати рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 275 від 2 лютого 2017 року про відмову в переведенні ОСОБА_4 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно п. «а» статіт13 Закону України « Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 25 січня 2017 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно п. "а" ст. 13 Закону № 1788-XII із зарахуванням до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах час роботи ОСОБА_4 з 18 червня 1987 року по 18 серпня 1987 року учнем підземного електросзлюсаря на шахті «Україна» Селидівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля; з 31 травня 1988 року по 01 серпня 1988 року учнем електрослюсаря підземного на шахті імені Максима Горького Донецького виробничого об'єднання «Донецьвугілля»; з 08 квітня 1992 року по 03 квітня 2002 року нормувальником гірничим на підземних роботах та час перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом , починаючи з 04 квітня 2002 року по 25 січня 2017 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: Т.Г. Гаврищук
І.Д. Компанієць