Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
12 вересня 2017 року справа №805/5018/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.,
секретар Терзі Д.А.,
за участі представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі № 805/5018/16-а за позовом Приватного підприємства "АБЗ" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2016 року №0000691400, №0000701400,-
19 грудня 2016 року Приватне підприємство "АБЗ" (надалі - позивач, ПП «АБЗ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування наступних податкових повідомлень-рішень від 07.12.2016 року:
- № НОМЕР_1 про зменшення від'ємного значення, яке задекларовано у зменшеній сумі податкового боргу з податку на додану вартість за січень 2014 року у сумі 652 948 грн., та застосування штрафних санкцій у загальній сумі - 326 474 грн.;
- № НОМЕР_2 від 07.12.2016 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік у сумі 40 065 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 10 016,25 грн. та пенсі у сумі 25 566, 96 грн. (т. 1, а.с. 4-17).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 07.12.2016 форми “Р” №0000619400, яким ПП "АБЗ" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 50081,25грн., з яких 40065грн. за основним платежем, 10016,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 07.12.2016 форми “В4” №0000701400, яким ТОВ "АБЗ" зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за січень 2014 року в сумі 652 948грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 326474 грн. (т. 2, а.с. 240-249).
Відповідач, вважаючи, що вищезазначена постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час проведення планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та ін. законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року, що у позивача з одним із контрагентів позивача - ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» згідно бази співставлення податкових зобов'язань по податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС рахується розбіжність за грудень 2013 року у розмірі 1 261 220,66 грн., яка виникла за рахунок відображення результатів перевірки згідно акту від 17.04.2014 року за № 1166/26-55-22-07/38935701 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.11.2013 року по 31.03.2014 року. Апелянт вказує, що контрагент позивача - ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» обліковується в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та має стан «7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей на підставі того, що свідоцтво цього платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу від 03.10.2014 року, у зв'язку з чим, неможливо встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, та, як наслідок, провести зустрічну перевірку ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» щодо фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.11.2013 року по 31.03.2014 року. Також, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 32014100000000051 від 21.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Крім того, апелянт вказує, що в ході аналізу податкової звітності, поданою ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» до податкового органу та у зв'язку із неподанням балансу підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації про складські приміщення, чисельність працюючих, наявності автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. До того ж, апелянт вказує про непідтвердженість задекларування ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» податкових зобов'язань з ПДВ за період листопад 2013 року - березень 2014 року. Серед іншого, апелянт вказує, що позивачем включено до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року суму ПДВ у розмірі 44 517 грн. 67 коп. по контрагенту-постачальнику ТОВ «ДОНК» без наявності первинних документів (договір, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, обов'язковість зберігання яких передбачена п. 44.3 ст. 44 ПКУ.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.
Позивач, ПП «АБЗ» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 32866224, місцезнаходження юридичної особи: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Московська, буд. 179. Основним видом економічної діяльності підприємства по КВЕД 23.63 є Виробництво бетонних розчинів, готових для використання . Зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 19-23, т. 2, а.с 81-86).
Позивач перебуває на обліку у відповідача як платник податків, що підтверджується витягом 1405104500030 з реєстру платників податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер - 328662205917). (т. 1, а.с. 24).
Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у тому числі, щодо сплати платниками податку на додану вартість.
Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлень № 215-218 від 10.07.2016 року, наказу на проведення перевірки № 231 від 01.08.2016 року та згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України, посадовими особами контролюючого органу у період з 10 серпня 2016 року по 28 листопада 2016 року проведено документальну планову перевірку ПП «АБЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року.
Відповідно до пунктів 86.1 та 86.10 статті 86 ПК України вбачається, що, зокрема, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, в якому зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
За результатами проведення зазначеної перевірки податковим органом складено Акт від 05.12.2016 року №414/05-10-14/32866224, яким встановлено порушення п.138.2 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 40065 грн., у томі числі за 2014 рік у сумі 40065 грн., а також п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємне значення, яке зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 652 948 грн., у тому числі за січень 2014 року у сумі 652 948 грн. (т. 1 а.с. 25-84).
Згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, а також на підставі висновків акту перевірки від 05.12.2016 року №414/05-10-14/32866224, відповідачем, 07 грудня 2016 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- форми “Р” № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на прибуток підприємства” (код платежу - 11021000) на суму - 50 081, 25 грн., у т.ч., за податковими зобов'язаннями - 40 065 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 016,25 грн. (т.1, а.с. 102);
- форми «В4» № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем « Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (код платежу - 14010100) на суму - 652 948 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі - 326 474 грн. (т. 1, а.с. 104).
Задовольняючи позовні вимоги, суду першої інстанції дійшов до висновку, що в період, який перевірявся контролюючим органом (01.01.2014 року по 30.06.2016 року), в діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів, а відповідачем, в свою чергу, не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а тому, висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2014 року є необґрунтованість та такими, що не підлягають задоволеню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до Акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення від'ємного значення, яке зараховано у зменшенні суми податкового боргу з податку на додану вартість, заниження податку на прибуток по контрагентам позивача було:
- відсутність певних документів (договір, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки), обов'язковість зберігання яких передбачена п. 44.3 ст. 44 ПКУ;
- неможливість проведення зустрічної перевірки щодо підтвердження господарських відносин;
- відсутність інформації про складські приміщення, чисельність працюючих, наявності автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, для вивчення всіх обставин справи необхідно докладно з'ясувати зміст правовідносин позивача з його контрагентами, а також дослідити документи, які можуть підтвердити або спростувати факт вчинення господарської операції.
Так, відповідно до матеріалів справи, 30 квітня 2014 року між ПП "АБЗ" (надалі - покупець) та ТОВ “ДОНК” (надалі - постачальник) укладено договір поставки №4.
Відповідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю суміші асфальтобетонної грубозернистої марки 1, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах даного договору
Умовами цього договору передбачено також кідбкість, ціна і загальна вартість товару, якість товару, умови і строки постачання, порядок розрахунків, відповідальність сторін, арбітраж, форс-мажор, строк дії договору та ін. (т. 1 а.с.108-110).
На виконання вищезазначеного договору складено видаткові накладні та рахунки-фактури за № №: 256 від 07.07.2014 року на суму 53 851,45 грн. (у т.ч. ПДВ - 8975,24 грн.), 357 від 09.07.2014 року на суму 31 990,90 грн. (у т.ч. ПДВ - 5331,82 грн.), 46 510 від 11.07.2014 року на суму 46510,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 7751,75 грн.), 606 від 14.07.2014 року на суму 36298,55 грн. (у т.ч. ПДВ - 6049,76 грн.), 702 від 16.07.2014 року на суму 59000,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,40 грн.), 805 від 18.07.2014 року на суму 39 448,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 6574,70 грн.), (т.1, а.с. 111-116, 117-122).
За наслідками виконання договору ТОВ “ДОНК” на адресу позивача виписані податкові накладні: №256 від 07.07.2014 року, № 357 від 09.07.2014 року, № 458 від 11.07.2014 року року, № 606 від 14.07.2014 року, № 702 від 16.07.2014 року, № 805 від 18.07.2014 року (а.с.123-128).
До того ж, виконання умов договору підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №45 від 09.07.2014 року, №52 від 11.07.2014 року, №55 від 14.07.2014 року, №57 від 16.07.2014 року, №61 від 18.07.2014 року, №25 від 07.07.2014 року. Доставка паливно-мастильних матеріалів здійснювалась безпосередньо позивачем шляхом самовивозу (водій - ОСОБА_4, номер посвідчення водія - АНВ - 020196) (т. 1, а.с. 129-134).
На підставі зазначених первинних документів позивачем від ТОВ “ДОНК” отримано суміші а/бетонні грубозернисті марка 1, а товарно-транспортними накладними підтверджено транспортування та фактичне переміщення придбаного товару.
11 серпня 2014 року позивачем, засобами електронного зв'язку на адресу відповідача надано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року (т. 1, а.с. 152-155).
З розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), а саме, з рядку 1, розділу ІІ “Податковий кредит” вбачається, що позивачем визначено суму податкового кредиту в розмірі - 44517 грн. по контрагенту ТОВ “ДОНК” (індивідуальний номер - 390467626555) (т. 1, а.с. 156-157).
Таким чином, вищезазначеними документами підтверджуються відносини ТОВ “АБЗ” з ТОВ «ДОНК».
Щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» слід зазначити наступне.
20 грудня 2013 року між ПП "АБЗ" (надалі - покупець) та ТОВ “КВАДРОМОНТАЖ” (надалі - постачальник) був укладений договір поставки № 2012.
Відповідно п. 1.1 цього договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю суміші асфальтобетонної дрібнозернистої, крупнозернистої і будівельні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах даного Договору (т. 2 а.с.12-14).
Умовами цього договору передбачено також кількість, ціна і загальна вартість товару, якість товару, умови і строки постачання, порядок розрахунків, відповідальність сторін, арбітраж, форс-мажор, строк дії договору та ін.
На виконання вищезазначеного договору складено видаткові накладні та рахунки-фактури за № №: 154 від 30.12.2013 року на суму 185 113,34 грн. (у. т.ч. ПДВ - 30852,22 грн.), 155 від 30.12.2013 року на суму 325456,52 грн. (у. т.ч. ПДВ - 54242,75 грн.), 156 від 30.12.2013 року на суму 367900,46 грн. (у. т.ч. ПДВ - 61316,74 грн.), 158 від 30.12.2013 року на суму 59177,76 грн. (у. т.ч. ПДВ - 9862,96 грн.), 159 від 30.12.2013 року на суму 581083,48 грн. (у. т.ч. ПДВ - 96847,25 грн.), 189 від 31.12.2013 року на суму 149983,92 грн. (у. т.ч. ПДВ - 24997,32 грн.), 190 від 31.12.2013 року на суму 387003,85 грн. (у. т.ч. ПДВ - 63000,64 грн.), 191 від 31.12.2013 року на суму 324000 грн. (у. т.ч. ПДВ - 54000 грн.), №192 від 31.12.2013 року на суму 94003,25 грн. (у. т.ч. ПДВ - 15667,21 грн.) (т.1, а.с. 235-243, т. 2 а.с.15-23).
За наслідками виконання договору ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» на адресу позивача виписані податкові накладні: № 154 від 30.12.2013 року, № 155 від 30.12.2013 року, № 156 від 30.12.2013 року, № 158 від 30.12.2013 року, №159 від 30.12.2013, №189 від 31.12.2013, №190 від 31.12.2013, №191 від 31.12.2013, №192 від 31.12.2013 (т.2, а.с. 24-32).
Оплата за товар проводилась у безготівковій формі, про що свідчить платіжне доручення № 140 від 05.06.2014 року № 140 на скуму 79 246 грн. 30 коп. (т. 2, а.с. 202).
До того ж, виконання умов договору підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №23/12 від 23.12.2013 року, №27/12 від 27.12.2013 року, №25/12 від 25.12.2013 року, №27/12 від 27.12.2013 року, №24/12 від 24.12.2013 року, №30/12 від 30.12.2013 року, №20/12 від 20.12.2013 року, №20/12 від 20.12.2013 року, №31/12 від 31.12.2013 року. Доставка паливно-мастильних матеріалів здійснювалась безпосередньо позивачем шляхом самовивозу (водій - ОСОБА_4, номер посвідчення водія - АНВ - 020196) (т.1, а.с. 244-250, т. 2, а.с. 1-11).
Оплата за товар проводилась у безготівковій формі, що підтверджується наступними платними дорученнями, які наявні в матеріалах справи: № 57 від 12.02.2014 року на суму 300000 грн., № 68 від 20.02.2014 року на суму 46 000 грн., № 20 від 10.01.2014 року на суму 100000 грн., № 28 від 13.01.2014 року на суму 100000 грн., № 37 від 20.01.2014 року на суму 100000 грн., (т.1, а.с. 201, 203-209).
20 лютого 2014 року позивачем, засобами електронного зв'язку на адресу відповідача надано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень року (т. 1, а.с. 224-227-155).
З розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), а саме, з рядку 1, розділу ІІ “Податковий кредит” вбачається, що позивачем визначено суму податкового кредиту в розмірі 410787,10 грн. по контрагенту ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» (індивідуальний номер - 389357026555) (т. 1, а.с. 231-232).
В обґрунтування ведення своєї господарської діяльності позивачем надано наступні документи.
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №183 відповідно до договору №183 від 15.11.2013 щодо капітального ремонту автодоріг по вул. 8 З'їзд Совєтов, вул. Фрунзе, вул. Первомайська м. Амвросіївка (т. 2 а.с.122-125).
Довідка вартості виконаних будівельних робіт і витрат за грудень 2013 року №183 відповідно до договору №183 від 15.11.2013 щодо капітального ремонту автодоріг по вул. 8 З'їзд Совєтов, вул. Фрунзе, вул. Первомайська м. Амвросіївка (т. 2 а.с.126).
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №184 відповідно до договору №184 від 15.11.2013 щодо капітального ремонту автодоріг по вул. Свердлова, м. Амвросіївка (т. 2 а.с.127-129).
Довідка вартості виконаних будівельних робіт і витрат за грудень 2013 року №184 відповідно до договору №184 від 15.11.2013 щодо капітального ремонту автодоріг по вул. Свердлова, м. Амвросіївка (т. 2 а.с.13).
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №2-74 від 12.06.2012 щодо корегування РП на реконструкцію автомобільної дороги державного значення Знаменка-Луганськ-Ізварино на ділянці км 459+846-460+346 (земляне полотно) (т. 2 а.с.131-133).
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №2-74 від 12.06.2012 щодо корегування РП на реконструкцію автомобільної дороги державного значення Знаменка-Луганськ-Ізварино на ділянці км 459+846-460+346 (досипка і зміцнення узбіччя і роздільної смуги) (т. 2 а.с.134-136).
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №2-74 від 12.06.2012 щодо корегування РП на реконструкцію автомобільної дороги державного значення Знаменка-Луганськ-Ізварино на ділянці км 459+846-460+346 (перетинання і примикання) (т. 2 а.с.137-140).
Довідка вартості виконаних підрядних робіт і затрат за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №2-74 від 12.06.2012 щодо корегування РП на реконструкцію автомобільної дороги державного значення Знаменка-Луганськ-Ізварино на ділянці км 459+846-460+346 /том 2 а.с.141/.
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №2-38/1 від 01.06.2012 щодо корегування РП на реконструкцію автомобільної дороги державного значення Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь на ділянці км 94+092-95+200 (перетинання і примикання) (т. 2 а.с.142-144).
Довідка вартості виконаних підрядних робіт і затрат за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №2-38/1 від 01.06.2012 щодо корегування РП на реконструкцію автомобільної дороги державного значення Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь на ділянці км 94+092-95+200 (т. 2 а.с.145).
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №29/1 від 30.04.2013 щодо поточного ремонту автомобільних доріг комунальної власності в 2013 році по вул. Шалімова м. Харцизьк (т. 2 а.с.146-148).
Довідка вартості виконаних підрядних робіт і затрат за грудень 2013 року №б/н відповідно договору №29/1 від 30.04.2013 щодо поточного ремонту автомобільних доріг комунальної власності в 2013 році по вул. Шалімова м. Харцизьк (т. 2 а.с.149).
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №29/1 від 30.04.2013 щодо поточного ремонту автомобільних доріг комунальної власності в 2013 році по вул. Філатова м. Харцизьк (т. 2, а.с.150-152).
Довідка вартості виконаних підрядних робіт і затрат за грудень 2013 року №б/н відповідно договору №29/1 від 30.04.2013 щодо поточного ремонту автомобільних доріг комунальної власності в 2013 році по вул. Філатова м. Харцизьк /том 2 а.с.153/.
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №63 від 19.06.2013 щодо поточного ремонту автомобільних доріг комунальної власності в 2013 році по пров. Шишкова м. Харцизьк (т. 2 а.с.154-156).
Довідка вартості виконаних підрядних робіт і затрат за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №63 від 19.06.2013 щодо поточного ремонту автомобільних доріг комунальної власності в 2013 році по пров. Шишкова м. Харцизьк (т. 2, а.с.157).
Акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №26/06 від 25.06.2013 щодо поточного ремонту автомобільних доріг комунальної власності в 2013 році по вул. Лазо м. Харцизьк (т. 2 а.с.158-160).
Довідка вартості виконаних підрядних робіт і затрат за грудень 2013 року №б/н відповідно до договору №26/06 від 25.06.2013 щодо поточного ремонту автомобільних доріг комунальної власності в 2013 році по вул. Лазо м. Харцизьк (т. 2 а.с.161).
Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.
Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем первинних документів вбачається, що контрагентами позивача, останньому поставлялися товари, які підприємство використало під час здійснення ним господарської діяльності. За наслідками цих господарських операцій вказані контрагенти видали позивачу податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, включені позивачем у податкову звітність та наявні в матеріалах справи.
Слід зазначити, що матеріали справи в повному обсязі містять первинні документи бухгалтерського та податкового обліку які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» та ТОВ «ДОНК». Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, статті 44 містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.
Що стосується посилання апелянта на неможливість встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, та, як наслідок, проведення зустрічної перевірки ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» та ТОВ «ДОНК» щодо фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями у спірний період, колегія суддів зазначає наступне.
В матеріалах справи наявні Акти ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві: № 1166/26-55-22-07/38935701 від 17.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.11.2013 року по 31.03.2014 року (т. 2, а.с 214-221) та « 2544/26-55-22-01/39046765 від 21.08.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ДОНК» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року (т.2, а.с 222-230).
Разом з тим, слід зазначити, що вищевказані акти не є тим самим, що і результати проведеної зустрічної звірки, які є джерелом отримання податкової інформації, що статтею 83 Податкового кодексу України визначене в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.
Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-ІV, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням в розумінні статті 70 КАС України у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно з пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Колегія суддів зазначає, що анулювання реєстрації ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ», як платника податку відбулось 03.10.2014 року (т. 1, а.с. 171), а договір про постачання товару із вказаним контрагентом позивачем укладено у грудні 2013 року та виконано у повному обсязі протягом грудня 2013 року - лютого 2014 року.
Що стосується ТОВ «ДОНК», то такі відомості в матеріалах справи взагалі відсутні.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що на момент здійснення господарських операцій спірний період контрагенти позивача були зареєстровані у якості платника податку на додану вартість та знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та були платниками податків.
Щодо посилання апелянта на те, що СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 32014100000000051 від 21.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, колегія суддів зазначає, що сам факт порушення кримінального провадження також не є беззаперечним доказом відсутності реального здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами. Вина будь-якої особи в таких випадках може бути встановлена тільки судом шляхом ухвалення вироку в кримінальній справі, що є відсутнім у спірних правовідносинах.
Щодо посилання апелянта на ту обставину, що в ході аналізу податкової звітності, поданою ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» до податкового органу та у зв'язку із неподанням балансу підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації про складські приміщення, чисельність працюючих, наявності автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до вимог податкового законодавства платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на його контрагентів.
В силу приписів частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанова Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.
Будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку.
Окрім того, слід зазначити, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність виробничих потужностей, складських приміщень, трудових ресурсів у контрагента і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що відсутність, начебто, у ТОВ “ КВАДРОМОНТАЖ” складських приміщень, працівників, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства не може бути підставою для притягнення до відповідальності особи, яка у повному обсязі виконала передбачені податковим законодавством зобов'язання, які підтверджено документально.
Щодо твердження апелянта на непідтвердженість задекларування ТОВ «КВАДРОМОНТАЖ» податкових зобов'язань з ПДВ за період листопад 2013 року - березень 2014 року колегія судді вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже зазначалось вище, позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за, зокрема, своєчасне декларування своїх податкових зобов'язань з ПДВ і не може нести відповідальність за несвоєчасне декрадування його контрагентами їх податкових зобов'язань або взагалі не декларування таких зобов'язань. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.
Посилання апелянта на ту обставину, що позивачем включено до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року суму ПДВ у розмірі 44 517 грн. 67 коп. по контрагенту-постачальнику ТОВ «ДОНК» без наявності первинних документів (договір, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, обов'язковість зберігання яких передбачена п. 44.3 ст. 44 ПКУ спростовується матеріалами справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що, в даному випадку, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2016 року №0000691400, №0000701400 в розумінні ч. 2 ст. 71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, який заперечує проти адміністративного позову, у зв'язку з чим, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції - відсутні.
Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складений 13 вересня 2017 року.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі № 805/5018/16-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів: Л.В.Ястребова
ОСОБА_5
ОСОБА_6