Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Капустинський М.В.
06 вересня 2017 року справа № 316/2047/16-а (2-а/316/162/16)
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Юрко І.В. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 липня 2017 року у справі №316/2047/16-а (2-а/316/162/16) за позовом ОСОБА_2 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області, правонаступником якого є Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України Запорізької області (далі - відповідач), в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахуванні йому пенсії за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача перерахувати йому пенсію за віком відповідно до ст.ст.27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29 травня 2016 року з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років;
- стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2000 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та отримує пенсію, яка була призначена відповідно до ст.26 закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як учаснику ліквідації аварії ЧАЕС у 1986 році. Відповідно до ст.ст.27,28 Закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень ч.2 ст.56 закону №796, особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та яким призначена пенсі на підставі Закону №1058 перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення на 1% заробітку за рік. Вважає, що має право на відшкодування всіх понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 липня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ст.27 Закону №1058 надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058 або спеціальним Законом №796. Порядок перерахунку пенсії Законом №796 не встановлений, що дає підстави для застосування аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України.
Отже, особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та яким призначена пенсі на підставі Закону №1058 перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення на 1% заробітку за рік. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 10.06.2008 року, від 07.07.2015 року, від 20.09.2016 року.
Оскільки вперше до відповідача з питань призначення пенсії за віком звернувся 29.11.2016 року, вважає, що перерахунок має бути проведено з застосуванням ч.2 ст.99 КАС України - з 29 травня 2016 року.
Компенсація витрат на правову допомогу адміністративних справах здійснюється виходячи з часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядав справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку Енергодарському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Запорізької області та з 01.01.2007 року отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закону №796-XII).
29.11.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1% за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 85% заробітку, відповідно до вимог п.2 ст.56 Закону №796-XII.
Листом від 13.12.2016 року відповідач повідомив, що ст.55 Закону №796-XII не передбачено проведення перерахунку пенсії із застосуванням норм Закону №796-XII, норми ч.2 ст.56 цього Закону суперечать ч.2 ст.28 Закону №1058-IV, а оскільки Закон №1058-IV було прийнято пізніше, то застосуванню підлягають його норми. Зазначено, що пенсія позивачу призначена відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що передбачені ст.56 Закону №796 пільги щодо обчислення стажу роботи реалізовуються особою лише для призначення пенсії і не застосовуються для подальшого її перерахунку у зв'язку із зміною цього стажу. Перерахунку пенсії у наведеній статті не передбачено. Тобто застосування положень ч.2 ст.56 Закону №796-XII не можливо, оскільки ст.55 цього Закону не передбачено проведення пенсії із застосуванням норм Закону №796-XII , а отже підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону №796-XII - відсутні.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.
Законом № 796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-ХІІ.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом №796-XII.
Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція також була висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 червня 2008 року (справа № 21-1748во07), 07 липня 2015 року (справа №21-727а15), від 20 вересня 2016 року (справа №1601/12900/12).
За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач має підстави для перерахунку пенсії відповідно до ст.ст.27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на збільшення розміру пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, а тому дії відповідача щодо відмови в такому перерахунки є протиправними, що свідчить про наявність підстав для зобов'язання відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_2.
Проте, доводи апелянта про те, що перерахунок пенсії слід здійснити з 29.05.2016 року, з урахуванням ч.2 ст.99 КАС України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведена норма стосується строку звернення до суду з позовними вимогами, в межах якого позивач має право звернутися до суду, а не підстави для задоволення вимог позивача за 6 місяців до настання обставин, що зумовили звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки з заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 29.11.2016 року, перерахунок його пенсії повинен бути проведений з першого числа наступного місяця, тобто з 01 грудня 2016 року.
Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та в частині зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивача з 01 грудня 2016 року відповідно до ст.ст.27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат, а саме 2000 грн. витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першою статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 87 КАС України витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Враховуючи викладене, фактично понесені стороною, на користь якої ухвалено судове рішення в адміністративній справі, витрати на правову допомогу у такій справі підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на підставі рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 16 КАС України для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура.
Згідно частини 1 статті 58 КАС України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін (ч.5 ст.58 КАС України).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Зі змісту статті 30 вказаного Закону вбачається, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги адвокат отримує від клієнта гонорар у вигляді винагороди у формі фіксованого розміру або погодинної оплати, порядок обчислення, підстави для зміни розміру, порядок сплати та інші умови якої визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Враховуючи викладене, договір про надання правової допомоги є документом, який підтверджує домовленість між клієнтом та адвокатом щодо надання останнім послуг зі здійснення захисту, представництва тощо в обмін на визначений у такому договорі гонорар (фіксований розмір або погодинна оплата).
В той же час, відповідно до статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" (у редакції, чинній на момент здійснення судами розподілу судових витрат) розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З наданих до суду документів не вбачається вчинення адвокатом Клопковим С.М. жодних процесуальних дій під час супроводження даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду першої інстанції безпосередньо позивачем, а не його представником.
Витрати за складення та направлення заяви до УПФУ, на думку колегії суддів, взагалі не належать до витрат на правову допомогу, які пов'язанні саме з розглядом цієї справи.
Отже, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо витрат за участь адвоката в судовому засіданні, то відповідно до матеріалів справи, адвокат Клопков С.М. не приймав учать у судовому засіданні суду першої інстанції та у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а тому підстави для задоволення вимог в цій частині також відсутні.
За наведених обставин вимоги позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а адміністративний позов частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 липня 2017 року у справі №316/2047/16-а (2-а/316/162/16) за позовом ОСОБА_2 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області щодо відмови в перерахуванні ОСОБА_2 пенсії за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України Запорізької області перерахувати ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до ст.ст.27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 грудня 2016 року з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.
Іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді І.В.Юрко
В.А.Шальєва