11 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8962/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Обрізка І.М., Носа С.П.,
за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання нечинним повторного свідоцтва про шлюб,
ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Львівського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання нечинним повторного свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_1, видане останнім 27 липня 2016 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що суд безпідставно вважає, що позивач мав оскаржувати саме актовий запис про реєстрацію шлюбу, оскільки такий містить інформацію про осіб.
Проте позивач вважає, що актовий запис не відповідає свідоцтву про шлюб, який оскаржено ОСОБА_2
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Львівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 27.07.2016р. видано повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 в якому позивач вважає, що її прізвище - ОСОБА_2 записано невірно, оскільки прізвище чоловіка зазначено ОСОБА_2.
Тому позивач вважає, що таке в судовому порядку має бути визнано нечинним.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що свідоцтво про шлюб є документом про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану та не може бути визнане нечинним.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є правильними.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону №2398-VІ цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 2 Закону №2398-VІ визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону №2398-VІ відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону №2398-VІ державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Частиною 1 статті 12 Закону №2398-VІ передбачено, що внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону №2398-VІ про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №2398-VІ повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.
Відповідно до п.1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011р. за №96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 1.5 Правил за №96/5 передбачено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.
Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом.
Пунктом 2.22 Правил за №96/5 передбачено, що після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.
Таким чином, суд першої інстанції аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, пов'язані з визнанням нечинним повторного свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_1, що видане Львівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 27 липня 2016 року прийшов до обґрунтованого висновку, що документом органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану є актовий запис цивільного стану, а не оскаржуване свідоцтво.
В частині відхилення доводів апелянта колегія суддів враховує вимоги ст.ст.70,71 КАС України.
Так ст. 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають.
Виходячи з вищевказаного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017р. в адміністративній справі № 813/2561/17 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В. П. Сапіга
судді І. М. Обрізко
С. П. Нос
Повний текст виготовлено 12.09.2017р.