Справа: № 826/10955/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
07 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Парінова А. Б., Губської О. А.
за участю секретаря: Присяжної Д. В.
представника позивача Мусієнка О. І., представника відповідача Піонтковської А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київопорядкомплект» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ПАТ «Київопорядкомплект» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2016 р. № 0051411203 і № 0051410203.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
14.06.2016 р. працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена перевірка з питань своєчасності сплати ПАТ «Київпорядкомплект» податкових зобов'язань по земельному податку, за результатами якої складений акт від 14.06.2016 р. № 677/26-50-12-03-16/5503326.
За висновками цього акта перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з названого податку, передбаченого п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме: граничний термін сплати податку в розмірі 231454, 86 грн.
30.06.2016 р. на підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв оспорювані податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:
- № 0051411203, яким на підставі абз. 2 ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 355492, 10 грн. по земельному податку всього на 28 календарних днів, нарахував товариству штраф у сумі 35549, 21 грн. (що складає 10 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);
- № 0051401203, яким на підставі абз. 2 ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 979528, 25 грн. по земельному податку всього на 153 календарні дні, нарахував товариству штраф у сумі 195905, 65 грн. (що складає 20 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України.
Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3. ст. 287 розд. ХІІ ПК України).
Згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання; у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
При цьому, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків мають відповідати строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п. 114.1 ст. 114 ПК України).
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 31.01.2012 р., 10.02.2013 р., 27.01.2014 р. та 11.02.2015 р. позивачем до контролюючого органу були подані електронні звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 р., 2013 р., 2014 р. та відповідно за 2015 р., про що свідчать додані до позову копії таких декларації з роздруківками квитанцій № 2 про доставку електронних документів до районної податкової інспекції.
Вказаними деклараціями позивачем задекларовано податкові зобов'язання по земельному податку, що підлягали сплаті до бюджету: в податкових деклараціях за 2012 рік (реєстр. № 9002704695 від 31.01.2012 р.), за 2013 рік (реєстр. № 9005274997 від 10.02.2013 р.), за 2014 рік (реєстр. № 9002467748 від 27.01.2014 р.) по 708019, 19 грн. кожного року; в податковій декларації за 2015 рік (реєстр. № 9012986304 від 11.02.2015 р.) - 884312, 09 грн.
Задекларовані позивачем суми податку за 2012 - 2014 роки, січень-листопад 2015 року були сплачені ним в повному обсязі згідно платіжних доручень: за № 2447 від 24.02.2012 р., № 2624 від 29.03.2012 р., № 2725 від 17.04.2012 р., № 2949 від 21.05.2012 р., № 3191 від 21.06.2012 р., № 3418 від 26.07.2012 р., № 3597 від 21.08.2012 р., № 3756 від 27.09.2012 р., № 3903 від 19.10.2012 р., № 4144 від 28.11.2012 р., № 4303 від 21.12.2012 р., № 99 від 25.01.2013 р., № 98 від 25.01.2013 р., № 243 від 27.02.2013 р., № 245 від 27.02.2013 р., № 386 від 28.03.2013 р., № 388 від 28.03.2013 р., № 528 від 25.04.2013 р., № 529 від 25.04.2013 р., № 647 від 21.05.2013 р., № 648 від 21.05.2013 р., № 880 від 26.06.2013 р., № 879 від 26.06.2013 р., № 994 від 15.07.2013 р., № 995 від 15.07.2013 р., № 1222 від 23.08.2013 р., № 1223 від 23.08.2013 р., № 1410 від 27.09.2013 р., № 1412 від 27.09.2013 р., № 1606 від 28.10.2013 р., № 1607 від 28.10.2013 р., № 1813 від 27.11.2013 р., № 1812 від 27.11.2013 р., № 1981 від 26.12.2013 р., № 1980 від 26.12.2013 р., № 2140 від 27.01.2014 р., № 2141 від 27.01.2014 р., № 2295 від 26.02.2014 р., № 2296 від 26.02.2014 р., № 2464 від 25.03.2014 р., № 2463 від 25.03.2014 р., № 2564 від 25.04.2014 р., № 2565 від 25.04.2014 р., № 2679 від 26.05.2014 р., № 2680 від 26.05.2014 р., № 2823 від 23.06.2014 р., № 2822 від 23.06.2013 р., № 3008 від 29.07.2014 р., № 3009 від 29.07.2014 р., № 3153 від 26.08.2014 р., № 3151 від 26.08.2014 р., № 3319 від 24.09.2014 р., № 3318 від 24.09.2014 р., № 3479 від 30.10.2014 р., № 3478 від 30.10.2014 р., № 3582 від 27.11.2014 р., № 3583 від 27.11.2014 р., № 3709 від 23.12.2014 р., № 3707 від 23.12.2014 р., № 67 від 20.01.2015 р., № 66 від 20.01.2015 р., № 163 від 18.02.2015 р., № 162 від 18.02.2015 р., № 308 від 23.03.2015 .р, № 309 від 23.03.2015 р., № 464 від 27.04.2015 р., № 465 від 27.04.2015 р., № 551 від 25.05.2015 р., № 552 від 25.05.2015 р., № 679 від 26.06.2015 р., № 678 від 26.06.2015 р., № 815 від 28.07.2015 р., № 816 № 28.07.2015 р., № 7 від 27.08.2015 р., № 8 від 27.08.2015 р., № 92 від 28.09.2015 р., № 93 від 28.09.2015 р., № 173 від 28.10.2015 р., № 175 від 28.10.2015 р., № 264 від 30.11.2015 р., № 265 від 30.11.2015 р., № 358 від 30.12.2015 р., № 359 від 30.12.2015 р. (а. с. 37 - 72).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, з чим погоджується колегія суддів, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено існування бази нарахування штрафних санкцій, так як акт перевірки містить суму несплаченого узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 231454, 86 грн., натомість штрафні санкції нараховані з сум 355492, 10 грн. та 979528, 25 грн., а матеріалами справи підтверджується сплата позивачем узгоджених податкових зобов'язань у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що сума несплаченого узгодженого зобов'язання становить 231454, 86 грн., проте, не надає доказів, чому розрахунок здійснено відповідачем з 355492, 10 грн. та 979528, 25 грн.
За цих обставин, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київопорядкомплект» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя О. А. Губська
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст ухвали виготовлено 11.09.2017 р.)
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Губська О.А.
Парінов А.Б.