про повернення позовної заяви
"13" вересня 2017 р. справа №926/2874/17
Суддя Дутка В.В. розглянувши матеріали
за позовом публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1” (ПАТ “ВіЕйБі Банк”) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” ОСОБА_2, м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок”, м.Чернівці
про стягнення 644 586 397,80 грн.
До господарського суду Чернівецької області 12.09.23017р. надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1” (ПАТ “ВіЕйБі Банк”) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок” про стягнення 644 586 397,80 грн.
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Чернівецької області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона майнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Проте, позивач не надав до позовної заяви документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, позивач на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить суд відстрочити сплату судового збору, про що подав відповідну заяву, яке мотивоване важким фінансовим становищем та відсутністю можливості сплатити судовий збір. При цьому заявник посилається на введення ліквідаційної процедури ПАТ “ВіЕйБі Банк”, згідно постанови Правління НБУ від 19.03.2015р. Таким чином, стверджує заявник, обставини щодо неплатоспроможності ПАТ “ВіЕйБі Банк” та важкого фінансового становища є загальновідомими та не потребують доказуванню.
Суд розглянувши зазначене клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору зазначає наступне.
Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно абз. 1 підпункту 3.1 пункту 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 та п. 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.
Посилання позивача на факт перебування товариства в процедурі ліквідації, не є тією підставою з якою закон пов'язує можливість відстрочити сплату судового збору.
При вирішені даного питання суд також враховує, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком, а також суд враховує принцип рівності сторін перед законом і судом визначений в ст. 42 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд в даному випадку не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зазначене, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, суд зазначає, що повернення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень. Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на неодноразове повернення господарським судом Чернівецької області позовної заяви в зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору.
При повторному зверненні з даним позовом заявнику необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви та надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1.Заяву позивача про відстрочення сплати судового збору відхилити.
2.Позовну заяву публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1” (ПАТ “ВіЕйБі Банк”) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” ОСОБА_2 від 06.09.2017р. №22/2-24425 та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Суддя В.В.Дутка