04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" вересня 2017 р. Справа№ 910/9941/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 11.09.2017
розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 (повне рішення складено 10.03.2017)
у справі №910/9941/16 (суддя Ю.В. Цюкало)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн"
до 1. Державного підприємства "Національні інформаційні системи"
2. Публічного акціонерного товариство "Дельта-Банк"
третя особа-, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача - Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк"
про зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 у справі №910/9941/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.
В своїх доводах апелянт посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Коротун О.М. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/9941/16 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.
Справа розглядалася різними складами суду. Розгляд справи неодноразово відкладався.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2017, у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. та судді Гончарова С.А. у відпустці, для розгляду справи №910/9941/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Вказана судова колегія розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку і прийняла постанову у даній справі.
Представниками відповідача-1 та -2 на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзиви на апеляційну скаргу, в якому Державне підприємство "Національні інформаційні системи" та Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк" просять апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2017 у справі №910/9941/16 - без змін.
14.08.2017, через канцелярію суду, представником апелянта надано клопотання, в якому позивач просить долучити до матеріалів справи копію рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2017 у справі № 910/23196/16.
18.08.2017, 08.09.2017 представником апелянта, через канцелярію суду, подано клопотання про відкладення розгляду справи.
11.09.2017, через канцелярію суду, представником ТОВ "Рені-Лайн" надано клопотання, в якому позивач просить долучити до матеріалів справи копію ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 04.09.2017 у справі №916/2955/14 та зазначає, що справа №910/9941/16 є взаємопов'язаною із справою №916/2955/14.
Представники відповідача-1 та -2 приймали участь у судових засіданнях, в яких надавали свої пояснення, заперечували проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Представник позивача в судові засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. При цьому 08.09.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів суду від сторони надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, в якому позивач просить відкласти розгляд скарги після 20 вересня 2017 року. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що розгляд справи № 916/2955/14 в Господарському суді Одеської області призначений на 20.09.2017, вказана справа є взаємопов'язаною із справою №910/9941/16.
Представники відповідачів-1,-2 заперечували проти задоволення вказаного клопотання.
Вказане клопотання відхиляється судом апеляційної інстанції з урахуванням наступного.
Згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обґрунтовуючи клопотання позивач вказує на те, що розгляд справи №916/2955/14 в Господарському суді Одеської області призначений на 20.09.2017, вказана справа є взаємопов'язаною із справою №910/9941/16, тому просить також відкласти розгляд справи після 20.09.2017.
Приписами ст. 77 ГПК України врегульовано, що господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.
2) неподання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Клопотання про зупинення провадження у справі в суді апеляційної інстанції представником апелянта не подавалось.
Колегія суддів також враховує, що правові позиції сторін щодо спору неодноразово викладені у їх поясненнях, заявах, клопотаннях. Позиція позивача викладена в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях.
Також, представники відповідачів-1,-2 наголосили на тому, що вказане клопотання було подане позивачем виключно з метою затягування судового вирішення спору, оскільки подавалось до суду апеляційної інстанції неодноразово. Відтак, просять клопотання про відкладення розгляду скарги відхилити.
Причини неявки представників позивача в судові засідання апеляційної інстанції, заявником не зазначено.
За викладеного вище, а також враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою і те що, розгляд справи неодноразово відкладався, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
Представники третьої особи участь в судових засіданнях не приймали, своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 22 ГПК України не скористались. Про день та час розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явились в судове засідання, були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третьої особи.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", як банком та позивачем, як позичальником 26.11.2007 укладено кредитний договір № 07/26/07-КЛТ, яким встановлюються процедура та умови надання банком в майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 1 750 000,00 дол. США з повною або частковою конвертацією у національну валюту. В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між тими ж сторонами був укладений договір застави обладнання № 0607/26/308/09-КЛТ від 23.03.2009.
27.09.2013 між ПАТ "Кредитпромбанк" та відповідачем - 2 укладено договір купівлі - продажу прав вимоги, відповідно до додатку № 1 (Перелік договорів та купівельна ціна за Права вимоги), ПАТ "Кредитпромбанк", як продавець продав відповідачу - 2, як покупцю права вимоги за Кредитним договором №07/26/07-КЛТ від 26.11.2007, укладеним ВАТ "Кредитпромбанк" з ТОВ "Рені-Лайн".
12.02.2015 ПАТ "Дельта-Банк", як заставодавцем та ПАТ "Авант-Банк", як заставодержателем укладено договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрований в реєстрі за №236 з метою забезпечення виконання зобов'язань зі сплати/повернення грошових коштів - де предметом застави (п. 1.1.) за договором стали майнові права відповідача - 2 за кредитним договором №07/26/07-КЛТ від 26.11.2007.
21.05.2015 між ПАТ "Авант-Банк", як заставодержателем та ТОВ "Рені-Лайн", як заставодавцем укладено договір про припинення договору застави №0607/26/308/09-КЛТ від 23.03.2009, за домовленістю сторін, у зв'язку із повним погашенням та припиненням кредитного договору №07/26/07-КЛТ від 26.11.2007.
Згідно з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 48776465 від 16.01.2016 обтяжувачем - Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було внесене приватне обтяження до Державного реєстру - застава рухомого майна (застава обладнання). Підставою обтяження 16.01.2016 став договір застави №0607/26/308/09-КЛТ від 23.03.2009.
В свою чергу, з Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №витягу 48776465 від 16.01.2016 вбачається, що Філією міста Києва та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи", 04655, м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, буд. 13Б, тел. 0 800-508-584 ОСОБА_3 16.01.2016 зареєстровано о 14:00:49 год. за №48776465 приватне обтяження на інше рухоме майно, а саме: виробниче обладнання (авторозвантажувальний бункер, транспортер, залізничні ваги та ін.) в кількості 79 шт, повний перелік якого наведено в додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
В свою чергу, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/1208/16 за позовом Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" до Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" про визнання недійсним договору застави майнових прав від 12.02.15 № 236 позовні вимоги було задоволено повністю та визнано договір застави майнових прав від 12.02.2015, укладений Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" і Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоєю Миколаївною та зареєстрованого в реєстрі за № 236, недійсним.
В результаті перегляду вказаного рішення апеляційною та касаційною інстанціями рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/1208/16 було залишене без змін.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідачів - 1, 2 зобов'язати внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяження рухомого майна накладеного записом за реєстраційним номером 15661108 від 16.01.2016 14:00:49 (об'єкт обтяження: інше рухоме майно, а саме: виробниче обладнання (авторозвантажувальний бункер, транспортер, залізничні ваги та ін.) в кількості 79 шт., повний перелік якого наведено в Додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Заставна вартість майна складає 1323 362,00 долари США. На період дії цього договору Майно залишається у володінні заставодавця та зберігається за адресою: Одеська область, місто Рені, вулиця Дунайська, 188 "в"). Контрольна сума запису: Г857743БЗБ.
У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про зобов'язання внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяження рухомого майна накладеного записом за реєстраційним номером 15661108 від 16.01.2016 14:00:49 (об'єкт обтяження: інше рухоме майно, а саме: виробниче обладнання (авто розвантажувальний бункер, транспортер, залізничні ваги та ін.) в кількості 79 шт., повний перелік якого наведено в Додатку №1 до Договору застави №0607/26/308/09-КЛТ від 23.03.2009, який є його невід'ємною частиною.
При прийняті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Рені-Лайн" задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, порядок внесення до Державного реєстру відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень регламентується Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 № 1255-IV, Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року N 424 (далі - Порядок) (в редакції, чинній на момент реєстрації обтяжень рухомого майна) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5, зареєстрованим в Мін'юсті 29.07.2004 за № 942/9541 (далі - Інструкція).
Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача. Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр, Державний реєстр) на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою.
Пунктом. 1 наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 07.07.2006 № 57/5, передбачено, що реєстраторами реєстру є державне підприємство "Національні інформаційні системи", державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.
Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.
На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач - 1, як реєстратор Реєстру, виконує суто механічну функцію з перенесення відомостей щодо обтяження рухомого майна або внесення змін/виключення записів з Реєстру на підставі відповідних заяв обтяжувачів та не наділений повноваженнями щодо здійснення правового аналізу відомостей, що містяться в заяві обтяжувача, а також не є суб'єктом, який здійснює накладення/зняття арештів на/з рухомого майна.
Статтею 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Згідно з пунктом 3.2 Інструкції перед унесенням змін до запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Державному реєстрі. Ідентифікація запису в Державному реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та гарантії внесення змін саме до того запису застосовується контрольна сума запису. Реєстраційний номер та контрольна сума запису надаються при реєстрації запису в Державному реєстрі обтяжень та відображаються у Витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Реєстраційний номер запису в Державному реєстрі є незмінним протягом усього часу його існування, а контрольна сума перераховується після внесення кожної зміни до цього запису.
Відповідно до пункту 12 Порядку, про внесення до Державного реєстру запису про обтяження рухомого майна реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає боржнику.
Таким чином, саме обтяжувач володіє всіма необхідними відомостями для заповнення та подання реєстратору відповідної заяви.
З Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 16.01.2016 № 48776465 вбачається, що обтяжувачем у даному випадку виступає Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" - відповідач - 2.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові підстави для задоволення позовних вимог до відповідача - 1 - відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/1208/16 було визнано недійсним договір застави майнових прав від 12.02.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" (третя особа у даній справі) і Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (відповідач - 2 у даній справі), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоєю Миколаївною та зареєстрованого в реєстрі за № 236.
Рішення набрало законної сили та носить преюдиційний характер для справи №910/9941/16.
Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, договір застави майнових прав від 12.02.2015 № 236 для його сторін не створює жодних юридичних наслідків, а тому перехід майнових прав відповідача - 2 за кредитним договором №07/26/07-КЛТ від 26.11.2007 до третьої особи не відбувся.
Відтак, укладання між третьою особою - 2, як заставодержателем та позивачем, як заставодавцем 21.05.2015 договору про припинення договору застави №0607/26/308/09-КЛТ від 23.03.2009, за домовленістю сторін, у зв'язку із повним погашенням та припиненням кредитного договору №07/26/07-КЛТ від 26.11.2007 не припиняє прав відповідача - 2, як заставодержателя на обтяження рухомого майна накладеного записом за реєстраційним номером 15661108 від 16.01.2016 14:00:49 (об'єкт обтяження: інше рухоме майно, а саме: виробниче обладнання (авторозвантажувальний бункер, транспортер, залізничні ваги та ін.) в кількості 79 шт.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем - 2 також не порушуються права позивача, і відповідно відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог до відповідача - 2.
Твердження апелянта про те, що Філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» у спірних правовідносинах здійснює владні управлінські функції у зв'язку із виконанням делегованих повноважень щодо реєстрації обтяжень рухомого майна, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», відповідно до положень ст. 21 ГПК України, не є і не може бути стороною судового процесу, оскільки, згідно з ч. 4 ст. 64 ГК України, вона не має статусу юридичної особи і діє на основі положення про філію.
Відповідно до статуту, відповідач-1 є підприємством державної форми власності, що засноване Міністерством юстиції України на підставі наказу від 07.05.2017 № 657/5 «Про створення державного підприємстаа «Національні інформаційні системи» та діє відповідно до постанови Кабінету Мініістрів України «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 25.06.2015 № 1059/5, власного Статуту.
Відповідач-1 здійснює господарську діяльність, під якою, відповідно ст. 3 ГК України, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, отже, і є самостійним суб'єктом господарювання.
Місцевий господарський суд вірно зазначив, що оскільки права та охоронювані законом інтереси позивача за захистом якого той звернувся до суду, не порушено відповідачами, то в позові про зобов'язання вчинити дії слід відмовити з підстав його необґрунтованості.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2017 у справі №910/9941/16 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2017 у справі №910/9941/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» - без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2017 у справі №910/9941/16 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2017 у справі №910/9941/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/9941/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинними законодавством порядку.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська