Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
11.09.2017 р. 10:22 год. справа №820/2889/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання - Король Д.О.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Безверха Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України, про визнання незаконною бездіяльності, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України, в якому просить суд визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості у сприянні зайнятості позивача під час прийому 18 травня 2017 року, яка полягає у встановленні професій, які є підходящою роботою для позивача та пошуку роботи без урахування стану здоров'я позивача, наявної у нього освіти, стажу та досвіду роботи.
В обґрунтування позову зазначив, що 18 травня 2017 року він був на прийомі у відповідача, який не зважаючи на те, що позивач отримав статус безробітного 27.09.2016 проставив чергову «галочку», що він, нібито, сприяв зайнятості позивача. На думку позивача, під час здійснення прийому 18.05.2017 відповідач ухилився від обов'язків, які на нього покладені Законом України «Про зайнятість населення», а саме не реалізував державну політику у сфері зайнятості населення, яка полягала в сприянні позивачу у підборі підходящої роботи. Також позивач зазначив, що відповідач скрив від нього інформацію про наявну в Харківському міському центрі зайнятості вакантну посаду юрисконсульта, яка в травні 2017 року була закрита.
Позивач в судовому засіданні дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що те, що дії Харківського міського центру зайнятості у відношенні позивача є законними, обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Представник відповідача зазначив, що Харківський міський центр зайнятості сприяє ОСОБА_1 у працевлаштуванні, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює активний пошук роботи, вживає цілеспрямованих заходів до працевлаштування позивача. При цьому, позивач власноруч нехтує допомогою та зусиллями Харківського міського центру зайнятості у подоланні його безробіття.
Представник третьої особи - Міністерство соціальної політики України, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином, правом надати письмові пояснення чи заперечення по суті позовних вимог не скористався, клопотань чи заяв до суду не надходило.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.
З наявних матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивач має диплом спеціаліста ХНУ ім. В.Н. Каразіна зі спеціальності "Соціологія" та здобув кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін, окрім цього позивач має диплом бакалавра ХНУВС за напрямом підготовки "Право".
Судом встановлено, що позивач неодноразово перебував на обліку в службі зайнятості як безробітний у періодах з 2002-2003 р., 2004 р., 2006-2014 р., в період чого отримував соціальні послуги, а саме: консультаційні послуги з питань працевлаштування та реєстрації в службі зайнятості.
27.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки НОМЕР_1.
Згідно поданої заяви, наказом директора від 27.09.2016 року №НТ160927 ОСОБА_1 наданий статус безробітного та відповідно до п.п. 2,4 ст. 22 , п.2 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п. 2.7, 2.9 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 р. по 28.09.2017 року у розмірі, встановленому законодавством.
Судом встановлено, що позивач прибув на прийом до спеціаліста з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості, призначений на 18.05.2017 року.
Під час прийому позивача 18.05.2017 року провідним фахівцем з питань зайнятості Харківського міського центру зайнятості здійснено пошук роботи за наступними посадами: соціолог, викладач із соціальної педагогіки та встановлено, що станом на 18.05.2017 року вказані вакансії відсутні.
Окрім цього, фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятої було переглянуто наступні вакансії, згідно рекомендацій індивідуальної профконсультації від 07.04.2017 року: ПАТ «Харківський Підшипниковий завод» - «підсобний робітник», на підприємстві заборгованість з виплати заробітної плати; ФОП ОСОБА_4 - «педагог соціальний», не відповідає вимога, освіта, стаж роботи від одного до трьох років); Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 140 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКІ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ - «педагог соціальний», не відповідає вимогам (освіта, стаж роботи за посадою від одного до трьох років.); ПРАТ «РБУ-50» - підсобний робітник, в телефонній беседі з роботодавцем з'ясовано що робота пов'язана, з підняттям ваги понад 5 кг, що не підходе за лікувальних рекомендаціями.
Також, з пояснень представника відповідача вбачається, що під час прийому ОСОБА_1 не було запропоновано відвідати спеціаліста і профорієнтації, оскільки 07.04.2017 року йому було надано професійну консультацію застосуванням психодіагностичного тестування провідним фахівцем ОСОБА_7, відповідно до якої ОСОБА_1 було рекомендовано проводити пошук роботи відповідно до рекомендації ЛКК, можливо продовжити пошук роботи за робітничими професіях вантажник до 5 кг та укладальник-пакувальник.
При цьому, позивач відмовився ставити особистий підпис у додатку №1 до персональної карті: НОМЕР_1.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно ст.43 Конституції України, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи; вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа; працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.
Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч.2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").
Згідно ч.2 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні зобов'язані: самостійно або за сприянням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення", підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.
Крім того, частиною 3 статті 46 Закону України "Про зайнятість населення", у разі коли неможливо надати безробітному роботу за професією протягом шести місяців з дня перебування на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, йому пропонується підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров'я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.
Також, відповідно до п. 19 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку громадян, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198 (далі - Порядок №198), у разі коли протягом шести місяців з дня реєстрації безробітному неможливо підібрати роботу за професією, підходящою є робота, що потребує зміни професії з урахуванням його здібностей, стану здоров'я, професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.
Згідно ч. 8 ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення", підходящою для безробітного не може вважатися робота, якщо: місце роботи розташовано за межами доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради; умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці (в тому числі якщо на запропонованому місці роботи порушуються встановлені законом строки виплати заробітної плати); умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров'я громадянина, підтвердженому медичною довідкою.
Відповідно до п. 22 Порядку №198, підходящою не може бути робота у разі, коли: вона пов'язана із зміною місця проживання безробітного без його згоди; місце роботи розташоване за межами доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради; умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці, стану здоров'я особи, що підтверджено медичною довідкою; заробітна плата нижча, ніж встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати, або не забезпечуються гарантії щодо її своєчасної виплати.
Тобто, законодавцем чітко визначено перелік робіт, які не можуть вважатися для безробітного підходящими.
Враховуючи встановлені судом обставини, у зв'язку з наведеним нормативним обґрунтуванням, суд дійшов висновку, що відповідачем вчинялись відповідні дії щодо встановлення професій, робота за якими є підходящою позивачу за станом здоров'я, освітою тощо.
Вказані позивачем обставини не є пасивною поведінкою суб'єкта владних повноважень, яка могла б бути пов'язана з невиконанням останнім дій, які повинні були і могли бути вчинені в силу покладених на відповідача обов'язків і згідно з чинним законодавством України, що, в свою чергу - несло б негативний вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів позивача, а відтак відсутні правові підстави для задоволення вказаної позовної заяви.
Відносно посилань позивача, що Харківський міський центр зайнятості скрив від нього інформацію про наявну в Харківському міському центрі зайнятості вакантну посаду юрисконсульта, яка в травні 2017 року була закрита, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що у Харківському міському центрі зайнятості працює інформаційно - довідковий сектор самостійного пошуку роботи на першому поверсі, у якому перед відвідуванням фахівця безробітний може ознайомитись з усіма наявними вакантними посадами та надати пропозицію по їх спільному опрацюванню.
Вакантна посада провідного юрисконсульта Харківського міського центру зайнятості була подана Харківським обласним центром зайнятості, оскільки він є роботодавцем, та внесена до бази даних міського центру зайнятості 17.05.2017 року.
Згідно поданого звіту 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», Харківським обласним центром зайнятості 17.05.2017 була подана одна вакансія «провідний юрисконсульт» у м. Харків.
Відповідно до завдань та обов'язків, опису робіт та коментарям, які визначені у розділу II до даного звіту «Коментарі до даних про вакансії», ця посада потребує забезпечення організації правової роботи, представлення інтересів центру зайнятості під час розгляду правових питань і спорів, забезпечує захист майнових прав та законних інтересів центру зайнятості, аналізує стан дебіторської та кредиторської заборгованості, проводить роботу з укладання договорів тощо.
Також, зазначено, що режим роботи - 5-денний робочий тиждень, характер роботи - тимчасовий, умови праці - оптимальні.
Вимоги до кандидата - вища освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр.
Оскільки ОСОБА_1 має базову вищу освіту за напрямом підготовки «Право», здобув кваліфікацію бакалавр права та шукає роботу постійного, а не тимчасового характеру, то вакансія провідного юрисконсульта Харківського міського центру зайнятості не опрацьовувалась, так як при автоматичному пошуку за критеріями підходящої для ОСОБА_1 роботи вона не визначилась.
При пропонуванні підходящої роботи враховуються всі вимоги роботодавця. Освітньо-кваліфікаційний рівень ОСОБА_1 (юрист, бакалавр), внесений в базу даних Харківського міського центру зайнятості, не відповідав вимогам.
На підставі вищевикладеного, факт приховування від ОСОБА_1 інформації про наявну вакантну посаду провідного юрисконсульта Харківського міського центру зайнятості не знаходить підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з доводами позивача про приховування відповідачем інформації про наявну в Харківському міському центрі зайнятості вакантну посаду юрисконсульта, оскільки відповідно до вимог роботодавця до вказаної вакантної посади встановлено освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр, спеціаліст, в той час як ОСОБА_1 має освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр за спеціальністю "правознавство".
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувані дії Харківського міського центру зайнятості вчинено без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законодавства України, з використанням повноважень, з метою, якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином, дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України, про визнання незаконною бездіяльності - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 13.09.2017 року.
Суддя Біленський О.О.