01 вересня 2017 року Справа № 808/2599/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі судового засідання Фесик А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за поданням Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Публічного акціонерного товариства «Завод Південгідромаш»
про стягнення коштів за податковим боргом,-
31.08.2017 о 17 год. 44 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства “Завод Південгідромаш” про стягнення коштів за податковим боргом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі. В обґрунтування позовної заяви просить стягнути з відповідача податковий борг з земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 104915,46 грн. Борг виник внаслідок самостійно нарахованого податкового зобов'язання. Просить позов задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, був повідомлений судом належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку із неявкою у судове засідання сторін фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Завод Південгідромаш» (ЄДРПОУ 00218012) зареєстроване Бердянською районною державною адміністрацією 13.10.1998 за № 10991200000000063, за адресою: 71101, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 77. Основний вид діяльності: Виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування (КВЕД : 28.12).
Податковий борг з земельного податку з юридичних осіб виник на підставі самостійного нарахування на підставі податкової декларації з плати за землю № НОМЕР_1 від 20.02.2017 на суму 104915,46 грн., термін сплати 30.08.2017.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (Тобто, термін сплати 30 число кожного місяця за попередній місяць)
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Судом також встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога форми «Ю» №1-23 від 14.01.2015 р. на суму 55424,58 грн., яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку та отримана головним бухгалтером Товариства 30.01.2015.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, зазначено що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пп.95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п. 1 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За визначенням частини першої ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальним строком є встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, 30.08.2017 є останнім днем для самостійного погашення відповідачем податкового боргу та з 31.08.2017 у позивача виникло право на стягнення коштів та на продаж майна такого платника.
Окрім вищевикладеного слід вказати наступне: відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового Кодексу України - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010 р., № 1244 « Про Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, а саме:
-згідно п.2 - «Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України».
-згідно п.3 - «Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу».
-згідно п.4. - «У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів».
-згідно п.5,6 - «За результатами вилучення готівки складається акт встановленої форми. Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день. Готівка в іноземній валюті передається банку або іншій фінансовій установі, що має право на реалізацію іноземної валюти, у зазначений строк для її продажу відповідно до законодавства та подальшого перерахування згідно з вимогами абзацу першого цього пункту».
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За правилами ч.ч. 1, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідач доказів сплати заборгованості у повному обсязі не надав.
На підставі викладеного, суд вважає подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з чим, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд -
Подання Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках та з рахунків платника податків з земельного податку з юридичних осіб (код платежу 18010500 на р/р № 33213811700011, ЄРДПОУ 38042560, МФО 813015, банк отримувача ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач Бердянське УК/Бердянськ) в сумі 104915 (сто чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 46 коп., що належать такому платнику податків - Публічного акціонерного товариства «Завод Південгідромаш» (ЄДРПОУ 00218012).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко