Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 вересня 2017 р. Справа №805/2085/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участю секретаря судового засідання Маковецької О.О., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу»
про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період лютий 2016 року - березень 2017 року в розмірі 916 596,29 гривень
Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (надалі - позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період лютий 2016 року - березень 2017 року в розмірі 916 596,29 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував нормами частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Через канцелярію суду позивачем надано клопотання про розгляд справи без участі управління.
Представник відповідача ОСОБА_1, до суду з'явився, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Проти позову заперечував.
21 червня 2017 року представник відповідача надав письмові заперечення у яких зазначив, що позивач надав докази не в повному обсязі (том 2 а.с. 97).
Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній є базовими документами та потребують належного оформлення, у даному випадку відповідач вважає, що копії свідчать про те, що оригінали вказаних вище довідок були підписані не уповноваженою особою, печатка на довідках сумнівного походження. У відповідача виникла підозра, що Управлінням необґрунтовано витрачено кошти на доставку та виплату пенсій, у зв'язку з чим, не визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Позивачем на заперечення відповідача було подано відзив, у яких зазначено, що ОСОБА_1, не має право здійснювати діяльність арбітражного керуючого, у зв'язку з його анулюванням відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 03 травня 2017 року № 1467/5. Крім того, позивачем стягнуто з відповідача заборгованість за період січень - березень 2015 року, що підтверджується постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/2063/15-а по тим самим пенсіонерам, які зазначені у розрахунках у даному позові. Відповідач дану постанову не оскаржував, тому доводи викладені у запереченнях є безпідставними (том 2 а.с. 179-180).
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» код ЄДРПОУ 30556292, є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (том 2 а.с. 99-101), перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області.
У відповідача працювала особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (том 1 а.с. 90-97, том 2 а.с. 138-144, 196-199), розпорядженнями про призначення пенсій (том 1 а.с. 8-26, 98-116) та довідками (том 1.а.с. 83-89, 117-188, 190-216, 220-250, том 2 а.с. 1-66, 91-92, 176-177, 200-202).
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Так, органом Пенсійного фонду України - позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які надіслані Управлінням відповідачу за лютий 2016 року - березня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1 а.с. 28-29, 33 зв.бік, 35 зв.бік, 36-39, 41 зв.бік, 43 зв.бік).
Пунктом 6.4 та 6.5 вищезазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за період з лютого 2016 року по березень 2017 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в сумі 916 596,29 гривень (а.с. 27-77). Відповідач вказану суму не сплатив, у зв'язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.
Крім того, суд звертає увагу, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 та сума заборгованості, що визначена у розрахунках, відповідачем не були оскаржені, хоча відповідач отримував відповідач отримував розрахунки фактичних витрат за спірний період.
Сума заборгованості підтверджується карткою особовою рахунку відповідача (том 2 а.с. 128-130).
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період лютий 2016 року - березень 2017 року в розмірі 916 596,29 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» (87124, Донецька область, Волноваський район, смт. Мирне, Каранський кар'єр, код ЄДРПОУ 30556292) на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період лютий 2016 року - березень 2017 року в сумі 916 596 (дев'ятсот шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень 29 копійок.
Повний текст постанови складено та підписано 13 вересня 2017 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.