Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 вересня 2017 р. Справа № 805/2430/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи»
про зобов'язання надіслати на електронну адресу висновок-рішення щодо встановлення інвалідності
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про зобов'язання надіслати на електронну адресу висновок-рішення щодо встановлення інвалідності.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 20 листопада 2014 року він був зареєстрований Гуляйпільською районною адміністрацією Запорізької області особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території. На даний час перебуває за місцем реєстрації громадянина України у місті Макіївці Донецької області.
21 вересня 2016 року був оглянутий відповідачем з метою встановлення інвалідності. Разом з тим, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області. Проте, рішення комісії не отримано позивачем до теперішнього часу.
Разом з тим, 19 січня 2017 року позивачем направлено на адресу відповідача інформаційний запит в порядку ст. 32 Конституції України, який отримано адресатом 24 січня 2017 року. Відповіді позивачем також не отримано. При цьому, 02 лютого 2017 року засобами електронного зв'язку позивач отримав запрошення на повторне засідання МСЕК.
06 лютого 2017 року ОСОБА_1 направив відповідь на електронну адресу МСЕК, а 18 квітня 2017 року позивачем рекомендованим листом, отриманим відповідачем, відправлено попередження, що у разі не надіслання рішення комісії засобом електронного зв'язку у строк, передбачений Законом України «Про звернення громадян» позивач звернеться до суду. Відповіді - рішення комісії позивач не отримав до теперішнього часу.
У зв'язку з зазначеним позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Через канцелярію суду позивачем було надано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 19).
Відповідач в судове засідання представника не направив, через канцелярію суду надав письмові заперечення (а.с. 25-26). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 12 вересня 2016 року ОСОБА_1 був оглянутий ОСОБА_2 МСЕК, однак переконливих медичних даних для встановлення позивачу інвалідності не було визначено.
21 вересня 2016 року ОСОБА_1 був оглянутий обласною МСЕК № 3 у м. Запоріжжі. Для остаточного вирішення питання можливого встановлення інвалідності, позивачу було запропоновано путівку до неврологічного відділення Українського Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності м. Дніпро. Однак, від запропонованої путівки позивач відмовився. Проте, за заявою ОСОБА_1 його медичні документи було направлено для заочного розгляду до клініки Українського Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності м. Дніпро.
Згідно з консультативним висновком від 22 листопада 2016 року № 212 позаштатна загальноінститутська медико-експертна комісія ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» прийшла до висновку: враховуючи ступінь вираженості функціональних порушень, вказаних в представлених документах, даних для встановлення ОСОБА_1 однієї з груп інвалідності на даний час немає.
05 грудня 2016 року позивач запрошувався на засіданні обласної МСЕК № 3 на 07 грудня 2016 року, але по телефону повідомив, що за запрошенням приїхати не може.
Згідно рішення МСЕК (акт огляду МСЕК № 36 від 13 вересня 2016 року, дата закінчення експертизи - 07 грудня 2016 року), ОСОБА_1 інвалідом не визнаний.
У зв'язку із зверненням до прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 Департаментом охорони здоров'я обласної державної адміністрації було надано письмову відповідь № 03.М/1424, де згідно п. 24 Положення про порядок, умови і критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03 грудня 2009 року № 1317 позивачу запропоновано, у разу подачі особистої заяви на ім'я головного лікаря КУ «ОЦМСЕ»ЗОР для остаточного розгляду питання можливого встановлення інвалідності, направити медико-соціальні документи до ДУ «Центральна МСЕК МОЗ України» м. Київ.
У зв'язку з наведеним, листом від 02 лютого 2017 року вих. № 109 позивача повторно запрошено на засідання обласної МСЕК № 3 на дату 07-08.02.2017 року за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний,44.
Проте, ОСОБА_1 на засідання комісії не з'явився та не подав відповідної заяви щодо направлення його медико-експертних документів до ДУ «Центральна МСЕК МОЗ України» м. Київ.
Зазначає про відсутність підстав для надання висновку МСЕК про встановлення інвалідності, адже інвалідність позивачу не встановлена. Зауважує, що діючим Положенням про порядок, умови і критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03 грудня 2009 року № 1317 не передбачено права і обов'язку органів МСЕК направляти на електронну адресу осіб висновків щодо встановлення/не встановлення інвалідності.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у позові.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, відповідача, суд -
ОСОБА_1 згідно довідки № НОМЕР_1 від 20 листопада 2014 року є переміщеною з тимчасово окупованої територій в м. Гуляйполе Запорізької області, вул. Кірова,3, про що свідчить відповідна довідка (а.с. 5).
Як погоджуються сторони, 12 вересня 2016 року ОСОБА_1 був оглянутий ОСОБА_2 МСЕК, однак переконливих медичних даних для встановлення позивачу інвалідності не було визначено.
Як зазначає позивач, 19 січня 2017 року особисто звернувся до відповідача із запитом в порядку ст. 32 Конституції України з проханням надати рішення комісії обласної МСЕК № 3 щодо встановлення інвалідності (а.с. 7).
02 лютого 2017 року листом № 109 комунальна установа «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ЗОР повідомила про огляд позивача ОСОБА_2 МСЕК 12 вересня 2016 року, огляд обласною МСЕК № 3 21 вересня 2016 року.
Також, позивачем надано копію листа Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації № 03.М/1424 від 14 грудня 2016 року, яким з посиланням на п. 24 Положення про порядок, умови і критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03 грудня 2009 року № 1317 позивачу було запропоновано, у разу подачі особистої заяви на ім'я головного лікаря КУ «ОЦМСЕ»ЗОР для остаточного розгляду питання можливого встановлення інвалідності, направити медико-соціальні документи до ДУ «Центральна МСЕК МОЗ України» м. Київ (а.с. 6).
Крім того, відповідачем надано консультативний висновок від 22 листопада 2016 року № 212 позаштатної загальноінститутської медико-експертної комісії ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», згідно якого комісія прийшла до висновку: враховуючи ступінь вираженості функціональних порушень, вказаних в представлених документах, даних для встановлення ОСОБА_1 однієї з груп інвалідності на даний час немає (а.с. 10). Доказів направлення на адресу позивача вказаного висновку відповідачем також не надано.
Суд зазначає, що спірною обставиною у даній справі є не факт наявності обставин для встановлення інвалідності ОСОБА_1, а правомірність дій відповідача стосовно направлення/не направлення прийнятих за результатами медичного огляду позивача рішень. Тобто, у даній справі позивачем не оскаржуються дії чи рішення медичного закладу стосовно встановлення йому інвалідності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення), яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Відповідно до п.11 Положення міські, міжрайонні, районні комісії визначають: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків; потребу інвалідів у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу інвалідів, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті інваліда або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого; медичні показання на право одержання інвалідами спеціального автотранспорту і протипоказання до керування ним.
Згідно з абз.2 п.14 Положення комісії мають право направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування.
Відповідно до п.17 Положення медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Таким чином, в силу приписів вищенаведених норм, позивач у передбачений законодавством спосіб був направлений на консультацію до Обласної МСЕК № 3, що не заперечується самим позивачем.
Про даний факт огляду позивача свідчить акт № 36 від 13 вересня 2016 року (а.с. 29-32).
Після огляду обласною МСЕК № 3 позивачеві було запропоновано путівку де неврологічного відділення Українського Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності м. Дніпро, від якої позивач відмовився. Даний факт також не заперечується сторонами.
У подальшому за заявою ОСОБА_1 його медичні документи було направлено для заочного розгляду до клініки Українського Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності м. Дніпро.
Згідно з консультативним висновком від 22 листопада 2016 року № 212 позаштатна загальноінститутська медико-експертна комісія ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» прийшла до висновку: враховуючи ступінь вираженості функціональних порушень, вказаних в представлених документах, даних для встановлення ОСОБА_1 однієї з груп інвалідності на даний час немає (а.с. 10). Даних щодо направлення висновку на адресу позивача матеріали справи не містять.
Згідно з п. 24 Положення комісія видає особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому інвалід перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання інваліда. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.
Видача особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки видавати забороняється.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не був визнаний інвалідом та рішення відносно нього не приймалося, - довідка встановленої форми, а також витяг з протоколу огляду Обласної МСЕК № 3 позивачу не видавалися.
За таких обставин вимоги позивача про зобов'язання надіслати йому на електронну адресу висновок-рішення щодо встановлення інвалідності не підлягають задоволенню, оскільки таке рішення не приймалося.
З огляду на наведене, на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, на підставі ст.ст. 3, 8 - 11, 40, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах ОСОБА_1 до комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про зобов'язання надіслати на електронну адресу висновок-рішення щодо встановлення інвалідності - відмовити.
Постанова прийнята в нарадчій 12 вересня 2017 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Голубова Л.Б.