Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 вересня 2017 р. Справа № 805/2533/17-а
Донецький окружний адміністративний суд в складі у складі: головуючого судді Кониченка О.М., суддів Арестової Л.В., Кірієнка В.О., при секретарі судового засідання Притули С.С. розглянувши справу за позовом Курахівської міської ради м.Курахове
до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м. Київ
про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, Курахівська міська рада, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на території міста Курахове розташовані об'єкти державної власності - будівлі гуртожитків №№ 16, 18 по вулиці Побєди, які перебувають на балансовому обліку Публічного акціонерного товариства «Курахівський механічний завод» та належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Згідно постанови Господарського суду Донецької області від 05.02.2014 у справі №5/676 балансоутримувачем зазначеного майна є ПАТ «КМЗ», яке було визнано банкрутом внаслідок фінансової неспроможності. Ліквідаційна процедура була відкрита строком на 12 місяців, який неодноразово подовжувався судом й досі триває. Курахівська міська рада неодноразово зверталась до відповідача з проханням розглянути питання безоплатної передачі гуртожитків, які залишились обліковуватись на балансі підприємства, що визнане банкрутом, у комунальну власність територіальної громади м.Курахове у межах його повноважень. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України були надані відповіді про можливість розгляду питання безоплатної передачі об'єктів державної власності лише після надання ліквідатором визначених Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» документів. Проте, Курахівською міською радою у кожному листі повідомлялось Міністерству енергетики та вугільної промисловості України про відсутність арбітражного керуючого ліквідаційної процедури, якого згідно наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2015 №2831/5 внаслідок накладення адміністративного стягнення було позбавлено права на здійснення діяльності арбітражного керуючого шляхом анулювання свідоцтва на здійснення такої діяльності, а також про ще одну обставину, обтяжуючу процедуру передачі об'єктів, а саме про втрату судової справи у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території міста Донецька, та яку відновлено судом лише частково. Останньою відповіддю Міністерства енергетики та вугільної промисловості України була рекомендація звернутись комітету кредиторів до Господарського суду Донецької області з клопотанням про призначення ліквідатора, але враховуючи, що Міністерству відомо про часткову наявність матеріалів судової справи, що може створити труднощі та перешкоди у прийнятті рішень судом та ускладнити процедуру передачі майна, враховуючи повноваження Міністерства приймати рішення про безоплатну передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, Курахівська міська рада вважає таку позицію Міністерства енергетики та вугільної промисловості України протиправною бездіяльністю, внаслідок якої порушуються законні права громадян та норми чинного законодавства України. З посиланнями на пункт 19 частини 1 статті 18 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Курахівська міська рада вважає, що орган, управління майном - будівлями гуртожитків №№ 16, 18, розташованих по вул. Побєди у м. Курахове, яким є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України не може бездіяти у вирішенні цього питання, тобто не прийняти рішення про передачу гуртожитків у комунальну власність. Тому, є підстави вважати, що невиконання Міністерством обов'язку вчинити дії з передачі гуртожитків у комунальну власність є підставою для прийняття рішення про передачу об'єктів державної власності у комунальну власність судом. Позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його передати об'єкти державної власності - гуртожитки №№16,18 розташовані по вул. Побєди у м. Курахове у комунальну власність територіальної громади м. Курахове.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у письмових заперечення до позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122 КАС України, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.
На території міста Курахове розташовані об'єкти державної власності, гуртожитки №16, 18, розташовані за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, вул. Побєди, що за даними витягу з Автоматичної системи «Юридичні особи» знаходяться на балансі Публічного акціонерного товариства «Курахівський механічний завод».
13 листопада 2013 року Курахівською міською радою прийнято рішення №н/64-30 про надання згоди на прийняття до комунальної власності територіальної громади м.Курахове будинків №16 та №18 по вул. Побєди у м. Курахове державної форми власності, які знаходяться на балансовому обліку, утримання ті обслуговуванні ПАТ «Курахівський механічний завод» при умові наданні всієї необхідної документації згідно діючого законодавства.
Згідно постанови Господарського суду Донецької області від 05 лютого 2014 по справі №5/67б припинено процедуру розпорядження майном боржника ПАТ «Курахівський механічний завод», визнано ПАТ «Курахівський механічний завод» банкрутом в наслідок його фінансової неспроможності та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором арбітражного керуючого - ОСОБА_1.
Позивач з метою посприяння передачі об'єктів державної власності - гуртожитків №№16,18 розташованих по вул. Побєди у м. Курахове у комунальну власність територіальної громади м. Курахове, приведення їх до належного санітарного і технічного стану та забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках та не можуть приватизувати кімнати
звернувся до відповідача з листом від 31 жовтня 2015 року №2171/01-40.
Відповідач листом у відповідь від 26 листопада 2015 року за №02/12-3225 повідомив, що у разі надання ліквідатором ПАТ «Курахівський механічний завод» до Міненерговугілля документів, визначених Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», Міністерство розгляне питання передачі зазначеного державного майна у комунальну власність у встановленому законодавством порядку. При цьому, враховуючи відсутність зв'язку з ліквідатором ПАТ «Курахівський механічний завод» згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», комітет кредиторів має право звернутись до Господарського суду Донецької області з клопотанням про призначення іншого ліквідатора.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14 червня 2016 року по справі №5/67б відновлено втрачену справу №5/67б про банкрутство ВАТ «Курахівський механічний завод» на стадії ліквідаційної процедури частково за наявними документами.
Курахівська міська рада листом від 17 серпня 2016 року №2483/01-40 повторно звернулась до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з проханням щодо передачі об'єкту державної власності (два гуртожитки №16, 18, розташовані за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, вул. Побєди) у комунальну власність територіальної громади м. Курахове.
Міністерством енергетики та вугільної промисловості України листом у відповідь від 13 вересня 2016 року за №02/12-9628 повідомила, що для розгляду питання передачі гуртожитків, що обліковуються на балансі ПАТ «Курахівський механічний завод» ліквідатор має надати Міністерству документи, визначені Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», а саме: техніко-економічне обґрунтування, характеристику майна, відомість про вартість майна за даними бухгалтерського обліку, кадастровий номер та розмір земельної ділянки, на якій розміщене нерухоме майно, що пропонується до передачі, довідку про відсутність обмежень (податкових зобов'язань, судових позовів) щодо розпорядження майном, яке підлягає передачі, разом з підтверджуючими документами, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації. Проте, наказом Міністерства юстиції анульоване свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1624 від 18.07.2013 року видане ОСОБА_1 Міненерговугілля розгляне питання щодо передачі об'єктів державної власності, які обліковуються на балансі ПАТ «Курахівський механічний завод» у комунальну власність територіальної громади м. Курахове у разі надання Міністерству новопризначеним ліквідатором відповідного пакету документів.
Позивач листом від 07 лютого 2017 року за №481/01-24 звернувся до відповідача з питанням передачі у комунальну власність територіальної громади міста Курахове об'єктів державної власності - гуртожитків, що розташовані на території Курахівської міської ради.
Міністерством енергетики та вугільної промисловості України листом у відповідь від 13 вересня 2016 року за №02/12-9628 знов повідомило позивача, що порядок передачі державного майна у комунальну власність регламентується Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», відповідно до якого для прийняття органом управління рішення про безоплатну передачу державного майна у комунальну власність балансоутримувача має надати Міністерству документи, визначені таким Законом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Правові основи управління об'єктами державної власності визначаються Законом України від 21.09.2006 р. № 185-V «Про управління об'єктами державної власності».
Відповідно до ст. 1 цього Закону управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону №185-V визначено, що об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.
Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну визначаються Законом України від 03.03.1998 р. №147/98-ВР «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (далі - Закон №147/98-ВР).
Частиною 1 статті 2 цього Закону встановлено, що об'єктами передачі згідно з цим Законом є зокрема об'єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Крім цього, ст. 3 Закону № 147/98-ВР визначено, що ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Так, згідно ст. 4-1 Закону №147/98-ВР передача об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 цього Закону ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
Частиною 3 ст. 4-1 Закону №147/98-ВР передбачено, що рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.
Пропозиції щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства.
Пропозиції щодо передачі у комунальну власність побудованих за рахунок державних капітальних вкладень об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими товариствами та їх трудовими колективами.
У відповідності до положень абзаців 13, 14, 15 частини 4 статті 4 Закону №147/98-ВР та враховуючи особливості під час здійснення передачі гуртожитків передбачених
статтею 4-1 такого Закону до пропозицій щодо передачі вказаного нерухомого майна
додаються: техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання цього майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання, добудову, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальній та поточний ремонт; витяг з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації; згода відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад на прийняття до комунальної власності
відповідного майна.
Крім того, згідно з частиною 7 статті 7 Закону передача об'єкта у державну чи комунальну власність є підставою для передачі відповідно у державну чи комунальну власність земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт передачі. Кадастровий номер та розмір такої земельної ділянки зазначаються у рішенні органу, зазначеного у статті 4 цього Закону, про передачу відповідного об'єкта у державну чи комунальну власність.
Отже, до пакету документів також надається інформація про земельну ділянку на якій розташований об'єкт, що пропонується до передачі.
З аналізу наведених положень Закону слідує висновок, що для прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Курахове об'єктів державної власності - гуртожитків є обов'язковим дотримання процедури передбаченої Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідач у своїх відповідях на листи позивача неодноразово повідомляв Курахівську міську раду м.Курахове про необхідність надання певних документів.
Колегія суддів зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Тобто в даному випадку бездіяльність мала проявитися в не реагуванні Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на звернення позивача. Оскільки, звернення відповідачем було розглянуто неодноразово та надані письмові відповіді, такі дії по суті не можуть бути бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, зобов'язання Міністерства енергетики та вугільної промисловості України передати об'єкти державної власності - гуртожитків №№16, 18 розташовані по вул. Побєди у м. Курахове у комунальну власність територіальної громади міста Курахове є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Крім того, така вимога позивача є передчасною, з огляду на те, що вона направлена на захист прав та інтересів позивача на майбутнє, що не передбачено ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позовних вимог Курахівської міської ради до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправною бездіяльності Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та зобов'язати Міністерства енергетики та вугільної промисловості України передати об'єкти державної власності - гуртожитки №№16,18 розташовані по вул. Побєди у м. Курахове у комунальну власність територіальної громади м. Курахове - відмовити.
Повний текст постанови складено та підписано 11 вересня 2017 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Кониченко О.М.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3