20 липня 2017 р. Справа № 804/1710/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості
Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5083 грн.
Ухвалою суду від 13.01.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/76/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 24.01.2017 року.
Ухвалою суду від 24.01.2017 року адміністративну справу №808/76/17 для продовження розгляду передано Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року справу №808/76/17 прийнято до провадження суду та присвоєно єдиний унікальний номер: № 804/1710/17.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлене під час проведення перевірки порушення відповідачем вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон України №270/96-ВР), а саме - розташування тимчасової виносної рекламної конструкції без дозволу виконавчого органу міської ради , що є підставою притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій. За результатом розгляду матеріалів перевірки керівником позивача прийнято рішення у формі постанови №000005 від 15.08.2016 про накладення штрафних санкцій, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції у розмірі 5083 грн. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості у розмірі 5083 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2016р. Головним управлінням Держпродспоживслужби складено протокол про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 №000003.
У даному протоколі зазначено, що в порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» №270/96-ВР відповідачем в м. Бердянськ Запорізької області по пр. Азовському, буд.22 розташовано тимчасову виносну рекламну конструкцію, яка йому належить, без дозволу виконавчого органу міської ради. До протоколу додано фотографію тимчасової виносної рекламної конструкції.
На підставі винесеного протоколу позивачем винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 28.07.2016р. за № 000004.
Протокол та повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу вручено під розписку продавцю для передачі ОСОБА_5
15.08.2016р. відповідач на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу не з'явився, дозвіл на розміщення реклами та належним чином завірені копії документів, що підтверджують вартість розповсюдженої відповідачем реклами, не надав. На підставі матеріалів справи та протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 15.08.2016 №000005 (а.с.26) прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 5083,00 грн., зобов'язано сплатити штраф в установленому порядку, а у 3-денний строк після сплати штрафу - письмово повідомити Держпродспоживслужбу у Запорізькій області, зазначивши реквізити платіжних документів, за якими сплачено штраф, із наданням їх належним чином засвічених копій.
Зазначене рішення про накладення штрафу від 15.08.2016р. за №000005 було направлене на адресу відповідача та отримано ним 26.08.2016р..
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із даним позовом до суду.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України №270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України №270/96-ВР реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено в пп.1 п.1 ст.26 Закону України №270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Згідно з пп.1 п.12 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 25.02.2016 №1 (далі - Положення), Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Таким чином, позивач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу.
Відповідно до пп.6 п.1 ч.2 ст.27 Закону України №270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.
Як встановлено приписами п.1 ч.4 ст.27 Закону України №270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.
Згідно з ч.7 ст.27 Закону України №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з рішення №000005 від 15.08.2016, на відповідача накладено штраф у розмірі 5083 грн., що склало 299 неоподаткованих мінімумів громадян (станом на 2016 рік), тобто в межах розміру штрафу, встановленого законодавством про рекламу.
Відповідно до п.п.8-12, 14, 16, 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок), накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Як зазначено в п.16, 18 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Судом встановлено, що рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.08.2016р. за № 000005 на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 5083,00 грн. Вказане рішення було отримано відповідачем 26.08.2016р..
При цьому, ч.11 ст. 27 Закону передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
У судовому порядку рішення не оскаржувалось, доказів протилежного суду не надано. Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача штрафних санкцій накладених зазначеним рішенням, а не саме рішення, в зв'язку з чим суд не приймає доводів відповідача. Суд зазначає, що позивач не позбавлений права оскаржити зазначене рішення в судовому порядку з наведенням підстав для його скасування. На час розгляду справи рішення відповідача № 000005 від 15.08.2016р. є чинним та не скасоване судом.
Відповідно до п.20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Таким чином, на момент розгляду справи в суді штрафні санкції у розмірі 5083,00 грн. відповідачем не сплачені, заборгованість перед бюджетом не погашена, рішення відповідача №000005 від 15.08.2016 є чинним.
Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Аналіз зазначених вище норм законодавства, дослідження матеріалів справи свідчить про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму штрафних санкцій в розмірі 5083,00 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (інн НОМЕР_1) до Державного бюджету штрафні санкції у розмірі 5083 грн. за рішенням №00005 від 15.08.2016р. про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 21 липня 2017 року
Суддя ОСОБА_1