30 січня 2017 р. Справа № 804/8762/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Єфанової О.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просила стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 4697,45грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, який перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, має податковий борг у загальному розмірі 4697,45грн., який виник у зв'язку із несплатою відповідачем у строки, визначені п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, авансових внесків з єдиного податку та донарахованого контролюючим органом грошових зобов'язань з цього податку згідно податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не оскаржувалися. Також на суму боргу відповідача позивачем в порядку приписів ст.129 Податкового кодексу України була донарахована пеня. Оскільки відповідач у добровільному порядку наявну заборгованість не сплачує, позивач був вимушений звернутися до суду з позовом про її стягнення.
Відповідно до ст.183-2 КАС України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.
Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України.
Пунктом 4 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно п. 3 ч. 5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1В.) перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Судом також встановлено, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №1206/10 від 23.10.2012р.
Так, згідно п.293.1 та п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
При цьому п.295.1 та п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Таким чином, відповідач повинен був не пізніше 20 числа (включно) кожного поточного місяця здійснювати авансові внески по єдиному податку у розмірах встановлених п.293.1 та п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України.
У зв'язку із несплатою відповідачем нарахованих контролюючим органом авансових внесків по єдиному податку з фізичних осіб у строки, визначені п.295.1 та п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України та у розмірах, передбачених п.293.1 та п.293.2 ст.293 цього Кодексу, у відповідача виник податковий борг у сумі 2571,64грн.
Крім того, Криворізькою північною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення №000118418 від 12.04.2016р. про застосування до відповідача штрафної санкції у сумі 1022,40грн. та №0005051700 від 22.07.2015р. про застосування до відповідача штрафної санкції у сумі 1096,20грн.
Означені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача поштовими відправленнями з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та особисто отримані відповідачем.
Оскільки доказів оскарження відповідачем означених податкових повідомлень-рішень суду не надано, воно є узгодженими.
Крім того, позивачем в порядку ст.129 Податкового кодексу України на суму боргу відповідача була нарахована пеня.
Так, п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
З огляду на вказані приписи закону позивачем було нараховану пеню на суму наявного податкового боргу відповідача у загальному розмірі 7,21грн.
Таким чином, станом на час розгляду справи ФОП ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом по платежу «єдиний податок з фізичних осіб» всього у сумі 4697,45грн. (2571,64грн. + 2118,60грн. + 7,21грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, ще 23.07.2015р. , з урахуванням приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, позивачем ФОП ОСОБА_1 була виставлена податкова вимога форми «Ф» №1571-04 про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 534,05грн.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На підставі наведеного, на суму збільшеного податкового боргу відповідача нова податкова вимога не виставлялася.
Станом на час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу на загальну суму 4697,45грн. суду не надано.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п.95.1, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем-суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості із сплати податкового боргу по авансовим внескам з єдиному податку з фізичних осіб, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 4697,45грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім грн. 45 коп.) на бюджетний рахунок 31410699700110, код платежу 18050400, одержувач Управління державної казначейської служби у Криворізькому районі Надеждівська с/р, код 38032070, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя ОСОБА_2