Ухвала 11 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області щодо нього,
вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2017 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 122 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов'язки.
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.Так, в порушення ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі не зазначено в чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали апеляційного суду з урахуванням положень ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього.
Так, відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанції при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Також, в порушення ст. 427 ч. 5 КПК України до касаційноїскарги не додано копій оскаржуваних вироку та ухвали, які мають бути завірені належним чином, як це передбачено п. 13.7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (копії судових рішень мають бути належним чином оформлені та засвідчені відбитком гербової печатки суду), а додані до касаційної скарги світлокопії судових рішень не відповідають таким вимогам щодо них.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка засудженого щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Крім того, засуджений ОСОБА_4 помилково за змістом усієї своєї касаційної скарги оскаржує ухвалу апеляційного суду від 26 травня 2017 року, проте з доданої до касаційної скарги світлокопії ухвали апеляційного суду вбачається, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2017 року, у зв'язку із чим касаційна скарга в цій частині підлягає уточненню. Також засудженому необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги, оскільки у ній він просить скасувати вирок та ухвалу, зазначаючи, що такими судовими рішеннями його було засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України, а не за ст. 122 ч. 1 КК України, за якою його було визнано винним та засуджено.
Вказані недоліки касаційної скарги засудженого перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Залишення касаційної скарги без руху не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на касаційне оскарження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ, колегія суддів
залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ _________________ ______________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3