Ухвала від 07.09.2017 по справі 233/7064/15-к

­

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії суддів: [1]

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 07 вересня 2017 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції, на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2016 рокуу кримінальному провадженні щодо засудженого

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина

України, судимого вироком Костянтинівського

міськрайонного суду Донецької області від 10 червня

2014 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у

виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян, що сплачений у повному

обсязі,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

встановив:

У касаційній скарзі прокурора викладено вимогу про скасування судових рішень, постановлених щодо засудженого ОСОБА_5 , із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, мотивуючи невідповідністю призначеного покарання засудженому тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м'якості через звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України, на що наголошувалось в апеляційній скарзі прокурора, яка безпідставно, без дотримання вимог ст. 419 КПК України, залишена апеляційним судом без задоволення.

Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2016 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю два роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Вироком суду також вирішено питання процесуальних витрат та долю речового доказу.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.

19 грудня 2015 року, приблизно о 23-ій год. 30 хв., ОСОБА_5 , знаходячись по вул. Громова у м. Костянтинівка Донецької області, діючи умисно, повторно, придбав у незнайомої і невстанволеної органом досудового розслідування особи за 100 грн два медичних шприца, що містили особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який продовжив незаконно зберігати при собі, для особистого вживання, без мети збуту. 20 грудня 2015 року, приблизно о 01-ій год. 50 хв., знаходячись там само, був зупинений працівниками поліції та під час особистого огляду було виявлено і вилучено два медичних шприца з рідиною в них - 1,704 г та 1,949 г, що є особливо небезпечним наркотичним засобом - опій ацетильований, в перерахунку на суху речовину що становило 0,228 г та 0,142 г відповідно.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2016 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду від 18 березня 2016 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, перевіривши матеріали провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у касаційній скарзі прокурора не оспорюються, як і кваліфікація дій за вказаним правопорушенням.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого ОСОБА_5 внаслідок м'якості через звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням, є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд першої інстанції при призначенні покарання послався на ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засудженого. Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , судом встановлено - щире каяття, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. При цьому, суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуваням на підставі ст. 75 КК України, вказав лише на те, що останній визнав вину повністю та має незадовільний стан здоров'я.

Предметом розгляду в суді апеляційної інстанції була апеляційна скарга прокурора щодо м'якості призначеного засудженому покарання, однак апеляційний суд залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не повною мірою врахувавши положення статей 65, 66, 67 КК України, не мотивувавши свого рішення належним чином, у зв'язку із чим ухвала суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України не відповідає.

Посилання в ухвалі апеляційного суду на те, що засуджений позитивно характеризується, має незадовільний стан здоров'я, щиро розкаявся у вчиненому є явно недостатнім і таким, що свідчило б про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

Отже, як убачається з матеріалів провадження, суди не оцінили ступеня небезпечності особи для суспільства, обставин вчиненого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, ставлення засудженого до скоєного, наявність непогашеної судимості за аналогічний злочин хоча і не перешкоджає, як зазначив апеляційний суд, до застосування положень ст. 75 КК України, але свідчить про уперте небажання засудженого стати на шлях виправлення тощо.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в апеляційному суді за результатами проведення якого суду слід постановити законне судове рішення, мотивоване належним чином, при цьому звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України за тих самих обставин слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 376, 434, 436, 438 КПК України, суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

____________________ ____________________ _________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Провадження за касаційною скаргою № 5-7403км16 Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України

Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_7

Доповідач в суді апеляційної інстанції: ОСОБА_8

Доповідач в касаційній інстанції: ОСОБА_1

Попередній документ
68811609
Наступний документ
68811611
Інформація про рішення:
№ рішення: 68811610
№ справи: 233/7064/15-к
Дата рішення: 07.09.2017
Дата публікації: 03.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: