Справа № 671/1426/17
12 вересня 2017 року м. Волочиськ
Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Бабій О.М., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її - заявника користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з часу подання заяви до повноліття дитини.
Як зазначено в заяві, рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2011 року було стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь заявника на утримання доньки - ОСОБА_3 в розмірі 400 грн. щомісячно, що на думку заявника, на даний час є недостатнім розміром аліментів на утримання дитини, а тому просить видати судовий наказ, при цьому відкликати виконавчий лист у справі № 2-163/2011.
Статтею 100 ЦПК України передбачені підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення. Зокрема, згідно з ч. 2 цієї статті, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право; 3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 цього Кодексу.
Пунктами 2-5 ч. 2 ст. 122 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Як вбачається з матеріалів заяви, судом вже було прийняте рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь заявника на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке є чинним і на підставі якого був виданий відповідний виконавчий лист, а тому в прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу слід відмовити та роз'яснити ОСОБА_1, що за наявності чинного рішення суду про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини вона- Шарма Н.А. має право звернутись до суду з позовом про зміну розміру аліментів, зазначивши в позовній заяві будь-який бажаний розмір аліментів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 101 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів.
Суддя О.М. Бабій