2/754/5141/17
Справа № 754/8958/17
Іменем України
12 вересня 2017 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд, -
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до малолітнього ОСОБА_2, його законний представник: ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Головне Управління Юстиції у м. Києві, П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про зміну черговості одержання права на спадкування.
До суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, заборону будь-яким способом проводити дії спрямовані на зміну права власності квартири або будь-яким способом обтяжувати вказане нерухоме майно та проводити реєстрацію права власності або проводити реєстрацію правочинів щодо цієї квартири. Вимоги заяви мотивує тим, що не вжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, у разі його ухвалення на користь позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.
Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності до ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Зі змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Приймаючи до уваги те, що позивач просить про зміну черговості спадкування, що може вплинути на процедуру видачі свідоцтва про право на спадщину, тому з метою забезпечення позову, суд вважає за необхідне заборонити державному нотаріусу 15-ї Київської державної нотаріальної контори видавати свідоцтво про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, оскільки видача вказаного свідоцтва відповідачу до вирішення даного спору може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В задоволенні вимог заяви щодо заборони будь-яким способом проводити дії спрямовані на зміну права власності квартири або будь-яким способом обтяжувати вказане нерухоме майно та проводити реєстрацію права власності або проводити реєстрацію правочинів щодо цієї квартири суд відмовляє, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження обґрунтованості та доцільності забезпечення позову вказаним шляхом, зокрема, не зазначено обставин накладення вказаної заборони саме на 15-у Київську державну нотаріальну контору. та обставин вважати, що можуть вчинятись такі дії за відсутності права власності як у відповідача так і в нотаріальної контори на спірну квартиру.
Керуючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити державному нотаріусу 15-ї Київської державної нотаріальної контори, до набрання законної сили рішення Деснянського районного суду м. Києва по цивільній справі № 754/8958/17 за позовом ОСОБА_1 до малолітнього ОСОБА_2, його законний представник: ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Головне управління юстиції у м. Києві, П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про зміну черговості одержання права на спадкування, видавати свідоцтво про право на спадщину по спадковій справі, відкритій щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.
В задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити державному нотаріусу 15-ї Київської державної нотаріальної контори - для відома та виконання, і учасникам процесу для ознайомлення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Деснянського районного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги.
Оскарження цієї ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: