Справа № 2-1036/10
Категорія 29
18 лютого 2010 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
при секретарі - Совівській О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди,
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» (далі - ВАТ «Родовід банк») про стягнення суми банківського вкладу, процентів на банківський вклад, пені та відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що 2 березня 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір про строковий банківський вклад № ДРЄ.590.0Щ12-28/03-2008.
Відповідно до умов зазначеного договору ним було внесено на депозитний рахунок у банку 700 євро строком на 12 місяців та 2 дні до 4 березня 2009 року.
Посилаючись на те, що після звернення 4 березня 2009 року до відповідача з вимогою про повернення його грошового вкладу, йому суму вкладу та проценти на вклад не були повернуті, що протиправними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, просив стягнути з ВАТ «Родовід банк» на його користь 700 євро банківського вкладу, проценти на банківський вклад у розмірі 70 євро, 1% пені від суми вкладу за кожен день прострочки по 7 євро за один день, починаючи з березня 2009 року та 1% пені від суми процентів за кожен день прострочки по 70 євро за один день, починаючи з березня 2009 року, 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
У подальшому ОСОБА_1 змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 1% пені від суми вкладу за кожен день прострочки по 7 євро за один день, починаючи з березня 2009 року та 1% пені від суми процентів за кожен день прострочки по 70 євро за один день, починаючи з березня 2009 року, 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
У судове засідання позивач не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у зв'язку з хворобою. У заяві позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі з викладених у позові підстав (93-94).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та заперечуючи проти позову, просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що банк свої зобов'язання за договором про строковий банківський вклад виконав, що вимога про стягнення пені не може бути задоволена, оскільки постановою Правління НБУ введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховується неустойка за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань і, крім того, позивачем не зазначено період за який необхідно стягнути пеню та не зазначено суми пені, яка підлягає стягненню (106-113).
Дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про строковий банківський вклад № ДРЄ.590.0Щ12-28/03-2008 від 2 березня 2008 року (далі - Договір) (а.с. 6-8).
Відповідно до п. 1.1. Договору банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок № 26355000590.978.000028 грошову суму у розмірі 700 євро строком на 12 місяців та
2 дні та зобов'язується повернути вкладникові суму вкладу 4 березня 2009 року і проценти на умовах та в порядку встановлених цим договором.
Після закінчення строку дії Договору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення суми банківського вкладу (а.с. 15-17, 32-34).
Позивачу було повернуто суму банківського вкладу у розмірі 700 євро та процентів на банківський вклад за Договором, про що свідчать виписки особового рахунку з 1 січня 2009 року до 2 листопада 2009 року, з порушенням строків, встановлених Договором (73-75).
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення пені позивач посилався на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання у строк, передбачений договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у разі порушення банком строку повернення вкладу, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми вкладу за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми вкладу.
У разі порушення банком строку повернення процентів, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми процентів за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми невиплачених в строк процентів.
Відповідно до ч.ч. З, 5 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», діючої на час виникнення спірних правовідносин, протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Після закінчення дії мораторію (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим законом.
Судом установлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13 березня 2009 року № 138 «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві «Родовід банк» з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 16 березня 2009 року до 15 вересня 2009 року (п. 4) (а.с. 109-110), відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15 жовтня 2009 року № 616 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Родовід банк» продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Родовід банк» шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на два місяці - з 16 жовтня 2009 року до
15 грудня 2009 року, крім зобов'язань банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку та погоджених Національним банком України (п. 1) (а.с. 113) та відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2009 року № 743 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Родовід банк» продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Родовід банк» шляхом уведення повного мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці - з 16 грудня 2009 року до 15 березня 2010 року (п. 1) (а.с. 112).
Оскільки позивачем не обґрунтовано позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 1% від суми вкладу та процентів за кожний день прострочки, а не у розмірі 0,1% як це встановлено Договором, не визначено розміру пені, не зазначено періоду, за який позивач просить стягнути пеню, а у відповідача було введено мораторій з 16 березня 2009 року до 15 вересня 2009 року, з 16 жовтня 2009 року до 15 грудня 2009 року та з 16 грудня 2009 року до 15 березня 2010 року, та відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», діючої на час виникнення спірних правовідносин, протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), то підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочку виконання зобов'язання немає.
Разом з тим, не можуть бути задоволені і позовні вимоги у частині стягнення 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
За загальним правилом особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, або у випадках, передбачених нормами ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Частина 1 ст. 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Види цивільної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором банківського вкладу встановлені параграфом 3 глави 71 ЦК України. Відшкодування моральної шкоди, як вид цивільної відповідальності, за неналежне виконання чи невиконання зобов'язань за договором банківського вкладу нормами ЦК України не передбачено. Договір про строковий банківський вклад, укладений між сторонами, також не передбачає відшкодування моральної шкоди за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань.
Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди немає.
Згідно зі ч.ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Оскільки, позов не підлягає задоволенню, то відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України не підлягають і стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судового збору.
Керуючись ст. ст. 23, 526, 611, 1060 ЦК України, ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. З, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_2